Головна | Останні новини | ПРАКТИКУМ з фізичної реабілітації та спортивної медицини для студентів 4 курсу медико-психологічного факультету

ПРАКТИКУМ з фізичної реабілітації та спортивної медицини для студентів 4 курсу медико-психологічного факультету

Міністерство охорони здоров`я України

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

 

Кафедра фізичної реабілітації та спортивної медицини

                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИКУМ

з фізичної реабілітації та спортивної медицини

(навчальний посібник для практичних занять

та самостійної роботи студентів 4 курсу  медико-психологічного факультету)

 

 

 

 

 

 

 

ПІБ студента____________________________________________________

Курс_____________Факультет___________________№ групи___________

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль 1

Спортивна медицина та фізична реабілітація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2017

УДК  613.71/73

ББК    (Р) 54.13

 

 

Рекомендовано Міністерством освіти, молоді та спорту та Міністерством охорони здоров`я в якості навчального посібника з фізичної реабілітації та спортивної медицини для студентів 4 курсу медико-психологічного факультету вищих медичних навчальних закладів    III - IV рівнів акредитації

 

 

Рецензенти:

Абрамов В.В. – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології ДУ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України

 Юшковська О.Г. –  доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання та валеології Одеського національного медичного університету

 

Практикум з фізичної реабілітації та спортивної медицини (навчальний посібник) /  [д.мед.н., проф. Дорофєєва О.Є., к.мед.н., доц. Коршак В.М., к.мед.н., асистент Назарко Н.М.] - Дніпропетровськ: Профітком, 2017. - 61 с. - Тираж 100 прим.

 

У навчальному посібнику до практичних занять та самостійної роботи  з фізичної реабілітації та спортивної медицини надані усі необхідні матеріали для якісної підготовки студентів і належного засвоєння практичних навичок під час занять. Навчальний посібник розроблено у чіткій відповідності до навчальної програми «фізична реабілітація та спортивна медицина» для студентів медико-психологічного факультету, які навчаються за кредитно-модульною системою (EСTS). Цей навчальний посібник повинен стати повсякденним помічником студентів, як під час самостійної роботи вдома, так і під час практичних занять у клініці. Окрім того, на посібник покладено завдання виконувати функцію робочого зошита для студента та плану проведення занять для викладача з метою уніфікації викладання предмету. Представлені матеріали розроблені викладачами кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця на основі багаторічного досвіду підготовки лікарів. Запропонований алгоритм побудови практичних занять, протоколів призначення фізичної реабілітації хворим, клінічних задач та тестових завдань, конкретизація завдань для самостійної та аудиторної роботи дозволять студентам не тільки засвоїти предмет «фізична реабілітація та спортивна медицини», але й розвинути клінічне мислення майбутнього лікаря.

 

 

 

 

ISBN 966-7566-37-4

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………………

5

Перелік умовних скорочень…………………………………………………………..

6

Тематичний план лекцій………………………………………………………………

8

Тематичний план практичних занять………………………………………………..

8

Практичне заняття №1. «Спортивна медицина: основні завдання і зміст лікарського контролю. Комплексне дослідження та оцінка фізичного розвитку і функціональних можливостей організму людини, фізична працездатність. Лікарсько-педагогічний  контроль в процесі занять фізичними вправами. Допінги. Психологічне спостереження за спортсменами»…………………………

 

 

 

9

Практичне заняття № 2. «Загальні основи фізичної реабілітації. Фізична реабілітація при захворюваннях системи кровообігу, органів дихання, травлення, нирок та сечовивідних шляхів».................................................................

 

 

22

Практичне заняття № 3. «Фізична реабілітація  при захворюваннях нервової системи, ортопедичної патології (сколіоз, остеохондроз, плоска спина), травмах та ушкодженнях опорно-рухового апарату»……................................         ……………...

 

 

32

Практичне заняття № 4. «Фізична реабілітація   акушерстві, гінекології, до- і після  хірургічних втручань»………………………………………………………….

 

40

Матеріали, що необхідні для самопідготовки……………………………………….

48

Додатки…………………………………………………………………………………

51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

      Безпечність та ефективність фізичного виховання, фізичної культури і спорту в значній мірі залежить від ступеня відповідності засобів і методів педагогічного процесу, які використовуються  в  ньому, стану здоров’я, фізичного  розвитку, функціональних можливостей, віку та  ще малозрозумілих  до цього часу особливостей індивіда. Робота цього спрямування  має свою специфіку і потребує спеціальних знань і вмінь.

      Сучасний спорт, а особливо спорт найвищих досягнень, - то не лише великі фізичні навантаження на організм, але й висока  психологічна напруженість. Такі обставини повинні братись до уваги тренерів, спортсменів і  лікарів. Вивчення  ції специфіки може забеспечити  у майбутній професії лікаря мотивацію до активної участі в плануванні, контролі та корекції тренувального процесу, допоможе йому в діловому  контакті з тренерами і спортсменами.

      Положення про обмеження фізичної активності хворих як в умовах стаціонарного, так  і в  послідуючих періодах лікування думінує, нажаль, на всих етапах розвитку медицини. Проте, в  обширних  сучасних наукових дослідженнях переконливо доведено, що для  забеспечення відновного процесу обовязковою  є  інтенсифікація функцій, їх робочий стан. Активна, вольова, цілеспрямована участь  хворого  в виконанні фізичних вправ є обовязковою умовою медичної реабілітації хворих.

      Професійна медична підготовка останнім часом характеризується  значним збільшенням об’ємів, складності і темпів засвоєння учбового матеріалу, що в свою  чергу приводить   до інформаційного  перенасичення навчальних програм. Розуміючи ці обставини, нами в стислій формі викладений і представлений узагальнений досвід практичної роботи і знань кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини в рамках  навчальної програми для студентів медико-психологічного факультету медичного університету. Студенти матимуть в своєму розпорядженні сучасний, якісно новий навчальний посібник (практикум), на який можна орієнтуватись при підговці до практичного заняття. Практикум  має практичну спрямованість і може бути використаний в подальшій післядипломній підготовці медичного психолога та його фаховій  діяльності.

 

                                                     

                                                                                     З повагою, автори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ -        Артеріальна гіпертензія

АТ -        Артеріальний тиск

БВ -        Біологічний вік

ВЕМ       -        Велоергометрія

ВНС        -        Вегетативна нервова система

в. п.        -        Вихідне положення

ГПМК     -        Гостре порушення мозкового кровообігу

ГІМ         -        Гострий інфаркт  міокарда

ДАТ        -        Діастолічний артеріальний тиск

ДЦП       -        Дитячий церебральний параліч

ДФН       -        Дозоване фізичне навантаження

ДХ -        Дозована ходьба

ЖІ -        Життєвий індекс

ж   -        Жінки

ЖЄЛ       -        Життєва ємкість легень

ЗПОС      -        Загальний периферичний опір судин

ІМТ        -        Індекс маси тіла

ІХС         -        Ішемічна  хвороба серця

КД -        Кистьова динамометрія

кр/хв       -        Кроки за хвилину

ЛГ -        Лікувальна гімнастика

ЛПС        -        Лікарсько-педагогічне спостереження

МСК       -        Максимальне споживання кисню

МТ          -        Маса тіла

НЖЄЛ    -        Належна життєва ємкість легень

ОРА        -        Опорно-руховий апарат

ОГК        -        Об’єм грудної клітки

ОС -        Об’єм стегон

ОТ -        Об’єм талії

ОФВ1     -        Об’єм форсованого видиху за 1 секунду

ПВ -        Паспортний вік

ПМК       -        Підсумковий модульний контроль

ПП -        Порушення постави

ПАТ        -        Пульсовий артеріальний тиск

ПД -        Подвійний добуток

РГГ         -        Ранкова гігієнічна гімнастика

Рs  -        Пульс

∆Рs         -        Приріст пульсу

Рsсп.       -        Пульс спокою

Рsтрен.    -        Пульс тренувальний

с    -        Секунди

СІ  -        Силовий індекс

САТ        -        Систолічний артеріальний тиск

СК -        Система кровообігу

СМ         -        Спинний мозок

УОС       -        Ударний об’єм серця

уд/хв       -        Ударів за хвилину

ФБВ        -        Фактичний біологічний вік

ФВ -        Фізичні вправи

ФЖЄЛ    -        Фактична життєва ємкість легень

ФК -        Фізична культура

ФН          -        Фізичні навантаження

ФП          -        Фізична працездатність

ФР -        Фізична реабілітація

ХОК       -        Хвилинний об’єм крові

ХР -        Хронотропний резерв

хв  -        Хвилини

ХНК       -        Хронічна недостатність кровообігу

ЦНС       -        Центральна нервова система

ч    -        Чоловік

ЧСС        -        Частота серцевих скорочень

 

 

 

              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ з/р

Тема

Кількість годин

1

Сучасні уявлення про спортивну медицину. Дослідження та оцінка фізичного розвитку та функціональних можливостей організму. Фізична працездатність та її зв’язок з показниками здоров’я. медичний контроль під час занять фізичними вправами. Поняття про допінги.

2

2

Фізична реабілітація при захворюваннях системи кровообігу. Психологічні аспекти реабілітації. Клініко-фізіологічне обґрунтування призначення фізичної реабілітації при патології дихальної та нервової систем, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, нирок

2

3

Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування фізичних вправ в акушерстві та гінекології, хірургії, травматології. Психопрофілактика вагітних.

2

 

ВСЬОГО

6

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема

Кількість годин

1.

Спортивна медицина: основні завдання і зміст лікарського контролю. Комплексне дослідження та оцінка фізичного розвитку і функціональних можливостей організму людини, фізична працездатність. Лікарсько-педагогічний контроль в процесі занять фізичними вправами. Допінги. Психологічне спостереження за спортсменами.

4

2.

Загальні основи фізичної реабілітації. Фізична реабілітація при захворюваннях системи кровообігу, органів дихання, травлення, нирок та сечовивідних шляхів. Психологічні аспекти реабілітації.

4

3.

Фізична реабілітація при захворюваннях нервової системи, ортопедичної патології (сколіоз, остеохондроз, плоска спина), травмах та ушкодженнях опорно-рухового апарату

3

4.

Фізична реабілітація в акушерстві, гінекології, до і після хірургічних втручань

3

         ВСЬОГО:

14

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття № 1

 

СПОРТИВНА МЕДИЦИНА: ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ЛІКАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ. КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ І ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ, ФІЗИЧНА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ. ЛІКАРСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ  КОНТРОЛЬ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ. ДОПІНГИ. ПСИХОЛОГІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СПОРТСМЕНАМИ

 

Актуальність проблеми

      Спортивна медицина – це галузь медичної науки, яка визначає та оцінює стан здоров’я спортсмена, його спортивну орієнтацію, індивідуалізує тренувальний процес і проводить його корекцію. Вивчає також порушення в організмі, пов’язані з нераціональним тренувальним процесом, розробляє засоби їх профілактики, лікування, відновлення, збільшення спортивної працездатності. Практичним змістом спортивної медицини є лікарський контроль та медичне забезпечення тренувального процесу і спортивних змагань.

Досягнення в фізичній культурі та спорті  в значній мірі залежать від  рівня фізичної  працездатності людини, тому її визначення та оцінка мають важливе практичне значення. Неправильно побудований тренувальний процес призводить до розвитку синдромів перенапруги та перетренованості, формує хронічні захворювання внутрішніх органів і обмежує спортивну працездатність. Практика  спортивної діяльності, що породжує гостре суперництво,  е знаходить відповіді в традиційній психології на багаточисленні запитання і спонукає спортивних лікарів, тренерів, спортсменів та організаторів спорту звертатись до спеціального вивчення психіки спортсменів, команд, суддів, вболівальників. Отже, для оптимізації тренувального процесу спортсмена необхідно також  знати і проблеми спортивної психології та своєчасно їх розв’язувати.

 

Навчальні цілі:

  • Øсформувати сучасні уявлення про спортивну медицину, види і методи лікарського контролю за спортсменами
  • Øнавчити збирати спортивний анамнез, проводити соматоскопічні, соматометричні обстеження, функціональні проби, оцінювати їх результати та формувати лікарське заключення про допуск до занять фізичною культурою та спортом
  • Øвизначати і оцінювати рівень ФП
  • Øформувати лікарське заключення щодо можливості людини займатися ФК та спортом
  • Øпроводити оперативний контроль  тренувального заняття та аналізувати результати оперативного лікарсько-педагогічного контролю
  • Øоцінювати  відставлений та кумулятивний ефект  тренувань
  • Øнадавати рекомендації щодо корекції навантажень у тренувальному процесі  спортсмена
  • Øпроводити психологічний  супровід тренувального процесу

 

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • Øознайомитися з матеріалами підручника, посібника
  • Øвивчити  матеріали практикума
  • Øповторити анатомію, фізіологію СК, системи газообміну, травлення, нервової системи та ОРА
  • Øвирішити тестові завдання

 

Студент повинен знати:

  • Øнормальну та патологічну анатомію, нормальну та патологічну фізіологію СК, газообміну, травлення, нервової системи та ОРА
  • Øметоди дослідження фізичної працездатності людини, функціонування СК, газообміну, травлення, нервової системи та ОРА
  • Øвиди і методи лікарсько-педагогічного контролю тренувального процесу   спортсмена
  • Øкритерії адекватності інтенсивності фізичного навантаження в тренувальному занятті
  • Øмеханізми  і ознаки відновлення після фізичного навантаження
  • Øознаки позитивного кумулятивного впливу фізичних тренувань на організм спортсмена
  • Øмедико-біологічні засоби оптимізації тренувального процесу
  • Øпсихологічні засоби  оптимізації тренувального процесу
  • Øпоняття про допінги

 

Студент повинен вміти:

  • Øзбирати спортивний анамнез
  • Øпроводити соматоскопічне обстеження (оцінювати стан шкіри, видимих слизових оболонок, жировідкладень, мускулатури, грудної клітки, спини, стопи)
  • Øпроводити соматометричне обстеження (вимірювати масу тіла, зріст, окружність грудної клітки в статиці та динаміці)
  • Øпроводити функціональне обстеження (спірометрія, динамометрія)
  • Øдавати оцінку фізичного розвитку за допомогою методу індексів (ІМТ,  ЖІ, СІ)
  • Øвизначати показання та протипоказання до проведення проб з фізичними навантаженнями
  • Øпроводити та оцінювати функціональні проби (Штанге, Генчі, Мартіне-Кушелевського, Руфьє, з ізометричним фізичним навантаженням, ортостатичну)
  • Øвизначати та оцінювати фізичну працездатність за величиною пульсової вартості 1 Вт навантаження при сходженні на 4 поверхи стандартної будівлі
  • Øформулювати лікарське заключення
  • Øаналізувати результати  первинного лікарського обстеження спортсмена та  розраховувати і рекомендувати величини Ps трен. і САТ для вступної, основної і заключної частин тренувального заняття
  • Øпобудувати фізіологічну криву тренувального заняття, визначати і проаналізувати адекватність інтенсивності фізичного навантаження в тренувальному занятті функціональним можливостям організму спортсмена та надавати рекомендації щодо подальших змін у тренувальному процесі

 

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • Øзбір спортивного анамнезу
  • Øсоматоскопічні і соматометричні дослідження фізичного розвитку спортсмена
  • Øоцінку фізичного розвитку методом індексів
  • Øфункціональні проби (Штанге, Генчі, Мартіне-Кушелевського, Руфьє, з ізометричним фізичним навантаженням, ортостатична)
  • Øвизначення і оцінка рівня ФП за тестом сходження на 4 поверхи стандартної будівлі
  • Øза результатами  самостійно проведених досліджень робити лікарське заключення
  • Øрозраховувати належні величини Ps трен і САТ для ефективного і безпечного дозування інтенсивності тренуючих навантажень
  • Øвизначати Ps і АТ під час виконання фізичних навантажень та  оцінювати тип гемодинамічної реакції, робити висновок про адекватність інтенсивності  ФН функціональним можливостям організму

 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

Одним із розділів спортивної медицини є лікарський контроль.

Лікарський контроль - це комплексне медичне обстеження  для визначення фізичного розвитку та функціональної підготовленості осіб, що займаються фізичною культурою та спортом. Мета лікарського контролю - вивчити стан здоров’я та вплив на організм людини фізичних навантажень. Основна форма лікарського контролю – загально-клінічне лікарське обстеження з додатковим вивченням спортивного анамнезу, проведенням спеціальних функціональних проб, що дає можливість визначити стан здоров’я, своєчасно виявити наявну та приховану патологію, планувати тренувальні навантаження та оцінювати їх  ефект.

 Первинний лікарський контроль проводиться для допуску спортсмена до тренувань. Він повинен вирішити питання можливості допуску, спортивної орієнтації, та оцінки біологічного віку і його відповідності паспортному. Обов’язкові методи обстеження: вивчення загального та спортивного анамнезів, огляд по органам і системам, визначення Ps, АТ, проведення  дихальних проб,  проб з фізичними навантаженнями, електрокардіографії, ехокардіографії, доплерографії магістральних судин, УЗД органів черевної порожнини, нирок та органів малого тазу, оцінка стану нервової системи, аналізаторів, загальні аналізи сечі та крові, глюкоза крові, біохімічні дослідження щодо функціонального стану печінки та нирок. При необхідності  проводяться додаткові дослідження.

 Повторний лікарський контроль проводиться в процесі тренувань (перед змаганнями, після перенесених захворювань і травм). Його завдання - виявити зміни в стані обстежуваного, визначити кумулятивний  вплив  тренувань на організм, динаміку тренованості, виявити передпатологічні і патологічні стани (ознаки перевтоми, фізичної перенапруги, перетренованості), внести  відповідні корективи в тренувальний процес.  Проводиться за скороченою методикою з обов’язковим використанням функціональних проб.

 Додатковий лікарський контроль проводиться для вирішення питання про допуск до змагань та тренувань після перенесених захворювань, травм, перенапруження, після тривалих перервах у тренуваннях, а також за направленням педагогів і тренерів при появі ознак зниження працездатності, перевтоми або захворювання, за проханням спортсмена. Крім того, окремі види спорту, такі як марафонський біг, бокс, боротьба, потребують додаткових оглядів спортсменів перед кожним змаганням. Обсяг і методика такого обстеження обумовлені конкретними завданнями.

 Лікарсько-педагогічние спостереження - це сумісна робота лікаря та тренера зі спортсменом в процесі тренувань (змагань) для визначення та оцінки термінового, відставленого, кумулятивного ефектів тренування. В залежності від поставлених задач, виділяють: оперативний контроль (під час тренування), поточний (після тренування протягом 72 годин), етапний (після певного циклу тренувань).

     Методи  дослідження  і  оцінки  фізичного розвитку:

  • Øсоматоскопічний (соматотип, постава, рельєфність мускулатури і жировідкладення, форма грудної клітки, спини, стоп та ніг
  • Øсоматометричний (зріст, маса тіла, окружність грудної клітки, живота, товщина шкірних складок)
  • Øфункціональний (динамометрія, спірометрія)

Для оцінки визначених показників фізичного розвитку спортсмена можуть бути використані наступні методи: стандартів або середньо-квадратичних відхилень, кореляції, центилів, індексів. За основу визначення рівня фізичного розвитку використовують ІМТ. Для визначення гармонійності фізичного розвитку орієнтуються на  показники ЖІ та СІ.

Визначення і оцінка функціонального стану організму  проводиться при поглибленому первинному контролі та у процесі лікарсько-педагогічних спостережень для оцінки віддаленої та кумулятивної дії фізичних навантажень. У спортивній медицині  найчастіше проводяться наступні функціональні проби: 1) з затримкою дихання (гіпоксичні) на вдиху – Штанге і на видиху - Генча, 2) зі зміною положення тіла в просторі (ортостатична і кліностатична), 3) з динамічним фізичним навантаженням (Руфьє – 30 присідань за 45 с, Мартіне-Кушелевського – 20 присідань за 30 с).

 Гіпоксичні проби оцінюються хронометричними і тонометричними показниками. За результатами ортостатичної проби визначається тонус ВНС. Вимірювання Ps та АТ проводиться у положенні лежачи і одразу після переходу у вертикальне положення.

Варіанти висновків:

  1. 1.Врівноважений тип реагування вегетативної нервової системи – якщо приріст Ps = 10-18 уд/хв. Зміни САТ і ДАТ складають ±5-10мм рт.ст.
  2. 2.Переважає тонус симпатичної нервової системи – якщо приріст Ps складає більше 18 уд/хв.
  3. 3.Переважає тонус парасимпатичної нервової системи, якщо приріст Ps менший за 10 уд/хв.
  4. 4.Гіпертонічна реакція: приріст САТ і ДАТ більший, ніж 10 мм рт.ст.

Проба Руфьє проводиться для діагностики функціонального стану серцево-судинної системи дітей та допуску до занять фізичною культурою в школі у відповідності до наказу МОЗ України від 20.07.09. № 518/674 (Додаток №1).

Учні з високим і вищим за середній рівень ІР відносяться до основної медичної групи,  з середнім – до підготовчої, з нижчим за середній і низьким – до спеціальної групи для занять на уроках фізичної культури (Додаток №2).

Проба Мартіне-Кушелевського (20 присідань за 30 секунд) проводиться з вимірюванням пульсу і АТ в стані спокою та зразу ж після присідань до відновлення цих показників. За відсотковими величинами  змін пульсу і пульсового АТ відносно спокою  визначається тип реакції СК (Додаток №3). 

Фізична працездатність є кількісним вираженням резервів організму і може  визначатись за пульсовою вартістю 1 Вт навантаження (пульс/Вт) при сходинковому тесті (сходження на 4 поверхи стандартної будівлі в темпі 80 кроків/хв.) з визначенням пульсу за перші 10 с відновного періоду з подальшим розрахунком пульсу, який був під час виконання тесту за 1 хв (пульс за перші 10 с х 6), розрахунком потужності виконаного навантаження (маса тіла х 1,83, Вт) і показника пульс/Вт (формула розрахунку  в  подальшому протоколі) і наступним оцінюванням за табличними градаціями (Додаток №4).

На рівень фізичної працездатності впливають  такі фактори:

  • Øуспадкований рівень аеробних можливостей і генетична схильність до спортивних тренувань;
  • Øвік, стать, маса тіла (особливо м’язова маса), тип конституції;
  • Øфункціональний стан киснево-транспортної системи;
  • Øрівень тренованості.

За даними проведених досліджень  при первинному лікарському  контролі формується лікарське заключення, в якому відображається: а) стан здоров’я; б) фізичний розвиток; в) функціональний стан; г) медична група для занять ФВ; д) допуск до участі в змаганнях; є) рекомендації щодо режиму тренування.

Інтенсивність тренуючих навантажень при оздоровчих тренуваннях дорослих визначається у відповідності до визначеного рівня ФП (Додаток №5). Використовуються ФВ  переважно аеробної спрямованості в формі ходьби, плавання, аеробіки. Силові вправи при схильності до АГ обов’язково  чергується з динамічними вправами.

До змагань допускаються тільки особи основної групи, які систематично займаються певним видом спорту. При цьому потрібно вказати: в якому виді спорту і на якому рівні (шкільний, районний, міський, республіканський, міжнародний) обстежений допускається  до змагань.

Лікарсько–педагогічне спостереження.

Задачею оперативного контролю є визначення відповідності  інтенсивності тренуючих навантажень  функціональним можливостям організму. Інтенсивність ФН в тренуванні визначається за  характером змін  Ps, АТ і ЕКГ (при моніторуванні).

Орієнтовно у ввідній частині: Рs трен = Рs спокою + 40% ХР, де: ХР  -  різниця між Рs максимально допустимим (220 – вік спортсмена) і Рs спокою ;на піках навантаження в основній  частині заняття: Рs трен = Рs спокою + 80 % ХР. Прогнозовані величини  САТ, що відповідають розрахованим значенням тренувальному пульсу,  визначають за формулою: САТ тренувальний (мм рт.ст.) = Рs трен/2 + 80 (для жінок), САТ тренувальний (мм рт.ст.) = Рs трен/2 + 82 (для чоловіків)

При адекватних тренуючих  ФН у спортсмена відсутні скарги, блідість, різка  гіперемія обличчя, вираз страждання на ньому, профузна пітливість і некоординовані рухи. Величини Рs і АТ відповідають прогнозованим значенням, тобто гемодинамічна реакція нормотонічна, реєструється фізіологічний характер змін на ЕКГ. Опосередкованим показником  змін периферійного опору судин на фізичне навантаження є зміна ДАТ, який повинен дещо зменшуватись або залишатись на рівні спокою.

Перевищення при навантаженні прогнозованих величин САТ свідчить за гіпертонічний тип реагування  СК на фізичне навантаження,  невідповідне до збільшення Рs  зростання САТ або відсутність його змін–за астенічний тип.

Зростання ДАТ при фізичному навантаженні свідчить за гіпертонічний тип, а  його  зниження більш ніж на 50 % відносно спокою –  за дистонічний тип реагування СК.

Поява будь-якого патологічного типу гемодинамічної реакції та патологічний характер змін на ЕКГ у відповідь на фізичне навантаження, свідчить про те, що воно неадекватне (перевищує функціональні можливості організму) і може бути предиктором синдрому перенапруги СК.

Відсутність  прогнозованих змін Рs та АТ відносно спокою свідчить, що інтенсивність навантажень в тренуванні є недостатньою для досягнення тренуючого ефекту.

Задачею поточного контролю є визначення та оцінка ступеня втоми і відновлення організму спор тсмена після тренування для вирішення питання щодо подальших тренуючих навантажень. Втома після фізичного навантаження за суб’єктивними та об’єктивними ознаками може бути: а) фізіологічною і характеризується  добрим самопочуттям,  відчуттям м’язової радості, зниженням Рs до 120  уд/хв. протягом 3-х хвилин після навантаження; б) граничною – з психічною пригніченістю, неприємними відчуттями, Рs через 3 хвилини після навантаження більший за 120 уд/хв; в) патологічною - з відчуттям втоми, запамороченням, болями за грудиною, Рs більший за 140 уд/хв. через 3-хвилини після  навантаження, що може свідчити про наявність синдрому перенапруги. Відпочинок після тренувального заняття сприяє видаленню продуктів робочого метаболізму, відновлює енергетичні запаси, пластичні речовини і ферменти, забезпечує підвищення функціональних можливостей організму.

Задачею етапного контролю є визначення і оцінка кумулюючого ефекту певного циклу фізичних тренувань для вирішення питання доцільності подальших  навантажень або допуску до змагань відповідного рівня.

При нераціональних заняттях  фізичними вправами можуть  виникати  гострі (гравітаційний шок, ортостатичний шок, непритомність, гіпоглікемічний стан, печінковий больовий синдром, раптова смерть) і хронічні патологічні зміни в організмі спортсмена (міокардіодистрофія, гіпертрофічна кардіоміопатія, артеріальна гіпертензія, порушення ритму та ін.).

Протокол визначення і оцінки фізичного розвитку

ПІБ студента

Курс, група, факультет

Дата народження

Спортивний анамнез:

1. У якій мед. групі займався фізвихованням в школі, ВУЗі

 

2.  Чи  займався  спортом,  яким  видом,  спортивні  розряди,  участь  у  змаганнях,

відомості про переносимість фізичних тренувань

 

 

3.  Чи  займаєтеся  у  вільний  час  оздоровчим  тренуванням:  які  фізичні  вправи виконуєте, кількість годин на тиждень, інтенсивність

 

 

АНАМНЕЗ  ЖИТТЯ:  умови  життя,  харчування,    шкідливі  звички,  перенесені захворювання, спадковість

 

 

СОМАТОСКОПІЯ:  соматотип  (нормо-,  гіпер-,  астенік),  шкіра,  видимі  слизові оболонки, жировідкладення, мускулатура, грудна клітка, спина, стопи, ноги

 

 

 

СОМАТОМЕТРИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ

МТ,

кг

Зріст стоячи,

см

ОГК, см

ЖЄЛ, мл

КД, кг

Вдих

Видих

Пауза

Розмах (екску-

рсія)

правої

лівої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)ІМТ: вага (кг)/зріст (м 2), (оцінка - Додаток №8а)

 

2) ОТ/ОС, норма: м-

3)Індекс Піньє: зріст-(ОГК+МТ), для: астеніка - >30, нормостеніка - 10-30,

гіперстеніка -

4) Спірометрія (Додаток №3, 4)

 

5) КД (Додаток №3)

 

6) екскурсія грудної клітки вище середньої, нижче середньої, середня, ч-8-10 см,

ж-5-8 см

Висновок та рекомендації по корекції фізичного розвитку:

1)  Рівень

2)  Гармонійність

3)  Рекомендації

 

Протокол визначення і оцінки функціонального стану ск

ПІБ студента

Гіпоксичні проби

Проба Штанге (с) =         , оцінка (норма=55-60 с)

Проба Генчі (с) =         , оцінка (норма=25-30 с)

Висновок: Стійкість до гіпоксії 

Ортостатична проба

Рs за 15 с в горизонт. полож. =

Рs за 15 с в верт. полож =

∆ Рs (уд/хв) =

Висновок (Додаток №5а): Збудливість симпатичного відділу ВНС

Проба  Мартіне-Кушелевського  з  дозованим  динамічним  фізичним  навантаженням  - 20 присідань за 30 секунд виконав:

Рs  сидячи за 10 с, тричі підряд:               уд,            уд,           уд

АТ сидячи                    мм рт.ст.

Секу

нда

Хвилини  відновлення

Приріст Рs(%) = (Рs за  перші 10 секунд після присідань - Рs сидячи за 10 секунд ) /Рs сидячи за  10 секунд* 100  =

1

2

3

Зміни ПАТ (%) = (ПАТ після присідань на 1 хв 

відновлення – ПАТсидячи) / ПАТ

10

 

 

 

Зміни САТ (%) = (САТ після присідань на 1 хв відновлення – САТсидячи) / САТси

20

 

 

 

Оцінка рівня ДАТ  після  присідань на 1 хв відновлення (мм.рт ст)

30

 

 

 

Реституція (відновлення), Рs  =            хв             с

40

 

 

 

 

50

 

 

 

 

60

 

 

 

 

АТ

*

 

*

 

Висновок:Тип реакції СК на динамічне фізичне навантаження (Додаток №5)

Проба з дозованим ізометричним навантаженням

50 % від максимальної сили кисті =                         кг

АТ  до навантаження             мм рт. ст.,          

АТ під час стискання динамометра                      мм рт.ст.

Висновок:

Тип реакції СК на ізометричне фізичне навантаження:

Средній АТ при пробі:

 

126,4-139,9  -  гранична

140 і>  -  гіпертонічна

Проба Руфьє (ІР) - 30 присідань за 45 с (додаток №2):

 Р1___________ Р2______________ Р3___________

              4 х (Ps1+Ps2+Ps3)-200   

     ІР= ---------------------------------  =________________

                        10

Висновок:__________________________________________________________

Сходження на 4 поверхи стандартної будівлі:

Студент______________________________________________________

W (потужність навантаження) = маса тіла (кг) х 1,83=__________Вт;

Рs1 - відразу після сходження за перші 10 с ____уд;

Рівень ФП = Рs1х 6 / W ______________________________уд/хв/Вт

Висновок  (Додаток №3):____________________________________

 

ЛІКАРСЬКИЙ ВИСНОВОК(форма 061/о)

ПІБ____________________________________________________________________

Стан здоров’я___________________________________________________________

Фізичний розвиток_______________________________________________________

Функціональний стан____________________________________________________

Медична  група  (додаток №7) ____________________________________________

Допуск до тренувань, змагань  (з виду спорту)_______________________________

Рекомендовано (додаток №8):

1. Інтенсивність тренуючих навантажень: Рs трен=_______уд/хв

2. Тривалість:_______хв, 3. Кратність: ____разів/тиждень

4. Спеціальні  вправи  (на  корекцію  порушень  постави,  функціональних

можливостей, тощо)____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Протокол оперативного контролю

Варіант №_______

Показники гемодинаміки (Рs, АТ) в стані спокою, в  кінці ввідної, в основній (на піковому навантаженні) та заключній частинах заняття

Ps/  за 10 с

АТ, мм рт. ст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27

180

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

160

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21

140

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

120

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

80

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45 хв

1. Побудувати фізіологічну криву тренувального заняття.

2. Розрахувати тренувальний Рs, який активізує:

40% ХР(для ввідної частини)___________________________________________

80% ХР (для основної частини)_________________________________________

3. Розрахувати належні рівні САТ, що відповідають розрахованому Psтрен.

для ввідної частини____________________________________________________

для основної частини__________________________________________________

4. Інтенсивність тренувального навантаження за Рs, САТ, ДАТ

1 - відповідає функціональним можливостям

2 - перевищує їх

3 - недостатня

5. Який вид ЛПС був використаний? ____________________________________

6. Ефект тренування:1 - терміновий, 2 -  відставлений, 3 - кумулюючий.

7. Ваші рекомендації тренеру щодо інтенсивності навантаження:

ввідній _____________________________________________________________                                 

основний ____________________________________________________________

заключний ___________________________________________________________

8. Який кумулятивний ефект від занять спортом можна очікувати, якщо тренуюче заняття проводити таким чином, як проведено в завданні: 1- позитивний, 2- негативний, 3- відсутній ефект тренування

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

Тести вихідного рівня знань

1. Первинний лікарський контроль спортсмена   проводиться  для визначення:

1 – безпосередньої дії ФН

2 – можливості допуску до занять фізичною культурою та спортом

3 – кумулятивної дії фізичних тренувань

4 – адекватності дозування ФВ

5 – ступеня втомленості спортсмена після тренувального заняття

2. Рел’єфність м’язів  визначається методом:

1 – соматоскопії

2 – антропометрії

3 – динамометрії

4 – тонометрії

5 – соматометрії

3. Силовим  індексом оцінюється:

1 – пропорційність  фізичного розвитку спортсмена

2 – відмінності   показників обстеженого від середніх однорідної групи

3 – рівень здоров’я

4 – центильний інтервал  показників  фізичного розвитку

5 – середньоквадратичне відхилення показника досліджуваного  у      порівнянні   з середнім однорідної групи

4. У обстеженого з масою тіла 90 кг, зростом 182 см. Розрахуйте ІМТ і дайте оцінку визначеного показника:

1 – в межах норми

2 – надмірна вага

3 – недостатня маса тіла

4 – ожиріння I ст.

5 – ожиріння II ст.

5. Терміном  «загальна фізична працездатність»  означається:

1 – сила  м’язів правої кисті

2 – тонус м’язів

3 – гнучкість

4 – стійкість до гіпоксії

5 – здатність   проявити максимум фізичного зусилля

6. При  адекватному фізичному навантаженні  реакція системи кровообігу на нього має бути:

1 – дистонічною

2 – астенічною

3 – гіпотонічною

4 – нормотонічною

5 – гіпертонічною

7. Позитивний кумулятивний ефект систематичних фізичних тренувань  з боку системи крові  характеризується:

1 – зростанням  вмісту гемоглобіну і еритроцитів

2 – зменшенням об’єму циркулюючої плазми

3 – зменшенням кількості лейкоцитів крові

4 – зниженням кисневої ємкості крові

5 – зменшенням  резервної лужності крові

8. Терміновий ефект фізичного  тренування спортсмена  визначається:

1 – первинним лікарським контролем

2 – протягом  2 годин після тренування

3 – через три місяці  після тренувань

4 – оперативним  контролем

5 – поточним   контролем

9. Пікове навантаження в спортивному тренуванні доцільно виконувати:

1 – у ввідній частині заняття

2 – на початку  його основної частини

3 – в середині основної частини

4 – в кінці основної частини

5 – в заключній частині заняття

10. Відставлена дія фізичних навантажень визначається і оцінюється:

1 – під час виконання  навантажень

2 – через 4 місяці після  систематичних тренувань

3 – на протязі 24 годин після тренувального заняття

4 – при первинному лікарському контролі

5 – при  етапному контролі

 

Тестовий контроль (варіант №____)

 

№питання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Відповідь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. При   обстеженні 19-річного спортсмена зі зростом 176 см і вагою 73 кг  після  6-місячних велотренувань приріст пульсу відносно спокою на ортостатичну пробу  становив 30 уд/хв на пробу з динамічним фізичним навантаженням (проба  Мартіне – Кушелевського)  приріст пульсу склав 120 %,  а САТ – 50 % відносно спокою.

•    розрахувати і оцінити  ІМТ обстеженого спортсмена

•    визначити тип реагування ВНС на ортопробу

•    визначити тип реакції СК на динамічне ФН

•    надати рекомендації спортсмену щодо  подальших тренувань

 

2. При первинному лікарському контролі   спортсмена 18 років зі зростом 178 см і вагою 70 кг   на ортопробу приріст пульсу становив 15 уд/ хв.   відносно спокою, а приріст пульсу і  пульсового тиску  на пробу Мартіне-Кушелевського  становили  67 % відносно спокою.

•    розрахувати і оцінити ІМТ спортсмена

•    оцінити  тип реагування ВНС на ортопробу

•    оцінити  тип реакції СК на пробу з Мартіне–Кушелевського

•    надати рекомендації  щодо тренувального процесу

 

3.   Оцінити результати гемодинамічного  контролю тренувального заняття спортсмена  чоловічої статі 20 років тривалістю  45 хв.  та надати рекомендації спортсмену і тренеру.

 

Показники кровообігу

 

В стані спокою

 

В кінці ввідної частини, на якій хв

При найбільш інтенсивному навантаженні, на якій хв

В кінці  заняття, на якій хв

Тривалість заключної частини, хв

Активний час заняття, хв

Ps за 10с

11

18, на 7-й хв

28, на 28-й хв

14, на 45-й хв

8

42

АТ мм.рт.ст.

110/70

140/60

190/90

110/70

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(для кожного студента за вибором)

Підготувати презентацію та проінформувати  групу по одній із тем:

1.   Особистість і спорт

2.   Психологія і спортивні травми

3.   Агресивність у спорті

4.   Психологічний розвиток дітей за допомогою занять спортом

5.   Психологічні основи  відбору в спорті.

6.   Вікові сенситивні передумови для початку занять спортом.

7.   Міжособистісні стосунки спортсменів, психологічний клімат в команді: лідирування, суперництво, агресія в спорті.

8.   Психологічна специфіка різних видів тренувань: фізичного, тактичного, технічного.

9.   Методи управління психічним станом в змагальній діяльності спортсмена.

10. Психологічна класифікація видів спорту, змагальних вправ та спортивних амплуа.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДЛЯ НОТАТОК

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна оцінка за результатами практичного заняття____________________

Практичне заняття №2

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ  ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СК, ОРГАНІВ ДИХАННЯ, ТРАВЛЕННЯ, НИРОК ТА  СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ  РЕАБІЛІТАЦІЇ

 

Актуальність проблеми

      Більшість хвороб  супроводжуються  зниженням   рухової  активності пацієнта, що   призводить до ще більшого порушення структури та функцій всіх органів та систем, хронізації патологічного процесу та інвалідизації хворого. Відновлення втрачених функцій за допомогою ФР  є важливою складовою клінічної медицини, засобом  попередження і зменшення ступеня інвалідизації хворих. При цьому, інвалідність, обґрунтована психологічними  факторами, на має нічого спільного з порушеннями  фізіологічних функцій. Багато хворих  з достатньо  високим  рівнем  функціональних можливостей не відновлюють  професійну діяльність, а також сімейні обов’язки внаслідок депресії і тривоги. В цих обставинах велике значення  має  рання  психологічна  оцінка під час  гострого  прояву  захворювання, на виявлення хворих  з високим  ризиком  виникнення психологічних ускладнень. Психосоціалні корекції можуть  суттєво впливати  на виконання  рекомендованих лікарем програм ФР. Досягнення комфорту, відчуття благополуччя,  задоволення своїм життям і  здатність  грати  активну роль дома, на роботі і в суспільстві є головною метою  фізичної і психологічної реабілітації хворих різного профілю.

 

Навчальні цілі:

  • Øнавчити студентів призначати ФР хворим  при захворюваннях СК,        органів дихання, травлення, нирок сечовивідних шляхів
  • Øпроводити контроль  адекватності ФН, оцінювати кумулятивний ефект          ФР

 

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • Øознайомитися з матеріалами підручників і посібника
  • Øвивчити матеріали практикума
  • Øповторити нормальну та патологічну анатомію і фізіологію людини, біохімію м’язової діяльності людини
  • Øповторити нормальну і патологічну анатомію СК, органів дихання, травлення, нирок, сечовивідних шляхів
  • Øознайомитись  з матеріалами  про впливи на організм людини  локальної і глобальної гіпокінезії
  • Øповторити  матеріали підручників   про  психологічні аспекти реабілітації
  • Øвирішити тестові завдання і клінічні задачі, виконати індивідуальне творче завдання

Студент повинен знати:

  • Øмеханізми лікувальної дії ФВ
  • Øклінічні ефекти прийомів масажу
  • Øфізіологічну класифікацію ФВ
  • Øзасоби та форми ФР, методи їх застосування
  • Øпринципи дозування  ФВ в ФР   при захворюваннях СК, органів диханя, травлення, нирок, сечовивідних шляхів
  • Øспеціальні ФВ, які використовуються в ФР при захворюваннях СК, органів дихання, травлення, нирок, сечовивідних шляхів
  • Øметоди і критерії оцінки адекватності та ефективності   ФР  при   захворюваннях СК, органів дихання, травлення, нирок сечовивідних шляхів
  • Øвпливи фізичних навантажень на особистість і психічне функціонування   хворого

 

Студент повинен вміти:

  • Øоцінити функціональний стан порушеної системи та організму в цілому
  • Øформулювати загальні і спеціальні задачі ФР
  • Øскладати план лікування з призначенням ФР
  • Øдозувати ФВ, демонструвати спеціальні ФВ при захворюваннях СК, органів дихання, травлення, нирок, сечовивідних шляхів
  • Øволодіти методами психологічних аспектів реабілітації
  • Øоцінювати адекватність і ефективність ФР

 

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • Øпризначати та демонструвати ФВ направлені на розвиток основних рухових якостей (загальної витривалості, сили, гнучкості, координації          рухів, рівноваги і швидкості рухової реакції)
  • Øпризначати та демонструвати ФВ: за обсягом залучених м’язів      (локальні, егіональні, глобальні), за режимом роботи м’язів        (динамічні, ізометричні), за ознакою активності (постуральні ФВ,           пасивні, включаючи основні прийоми масажу, пасивно-активні,          активні, активні з опором та обтяженням), за джерелами енергопостачання (аеробні, анаеробні, змішані), дихальні (статичні, динамічні), коригуючі (симетричні, асиметричні), ігрові
  • Øпродемонструвати основні прийоми класичного масажу
  • Øпризначати засоби ФР за протоколом при захворюваннях СК, органів    дихання, травлення, нирок сечовивідних шляхів;
  • Øпродемонструвати психологічні аспекти реабілітації
  • Øпроводити оцінку адекватності та ефективності ФР

 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

      Фізична реабілітація – клінічна дисципліна, що використовує фізичні вправи, рухові режими, фактори зовнішнього середовища в комплексному лікуванні хворих.

      До засобів ФР відносяться рухові режими, фізичні вправи (Додаток №7), природні фактори.

      Форми ФР – це різновиди занять ФВ: ЛГ, ДХ, включаючи теренкур, працетерапія, механотерапія  на тренажерах, імітуючих їзду на велосипеді, ходьбу, біг, веслування, процедура масажу, дозоване лікувальне плавання,  гімнастика у воді (гідрокінезітерапія).

      Методи проведення занять ФР: індивідуальний, малогруповий, груповий, самостійний.

      Механізмами лікувальної дії ФВ, які здатні вирішити спеціальні та загальні задачі ФР, є: компенсуючий, тонізуючий, відновлюючий, трофічний (Додаток №8).

      Принципи дозування фізичних навантажень у ФР: інтенсивність (визначається за пульсом, АТ, ЕКГ), тривалість (починаючи з 10-60 хв і поступово  збільшуючи в залежності від рухового режиму), кратність (2-5 разів і більше на день, в залежності від рухового режиму).

      Основними прийомами масажу є: прогладжування, розтирання, розминання, вібрація.

Клінічні ефекти:

  • Øпогладжування поверхневе – розслабляє м’язи, знижує емоційну напругу, знеболює
  • Øпогладжування глибоке – збільшує всмоктування рідини, зменшує лімфо-венозний застій (дренажний масаж)
  • Øрозтирання – стимулює крово- і лімфообіг, обмін речовин (підвищує розтяжіння, еластичність, скоротливість м’язів, покращує реологію мокротиння, сприяє ліквідації рубців та спайок та ін.)
  • Øрозминання – пасивна гімнастика для м’язів, підвищує тонус, скоротливу здатність м’язів, активізує трофіку окістя, рухову і секреторну функцію органів травлення, попередження утворення спайок.
  • Øвібрація безперервна – має спазмолітичну дію, стимулює секреторну функцію органів травлення, знижує тонус скелетних м’язів
  • Øвібрація перервна – має тонізуючу дію, активізує моторику ШКТ і жовчного міхура, стимулює відходження мокроти

Загальні протипоказання до призначення масажу:

  • Øгрибкові захворювання та піодермії
  • Øзакриті гнійні процеси, інфіковані рани шкіри
  • Øчужорідні тіла поблизу великих судин
  • Øгострі патологічні процеси              

      Фізичні вправи  на витривалість (ходьба, біг, плавання, їзда на велосипеді, гімнастичні вправи на великі м’язові групи) сприяють покращенню насосної функції серця, збільшують стійкість міокарда, до гіпоксії, нормалізують функцію пресорної та депресорної систем, відновлюють чутливість барорецепторів, сприяють згоранню катехоламінів, ліпідів, глюкози, збільшують фібринолітичну активність крові та викликають продукцію β-ендорфінів.

      Для визначення адекватної  інтенсивності ФН у кардіологічних хворих використовують результати проби з дозованим ФН (порогове навантаження і Рs пороговий), розраховують Рs трен, як суму Рs спокою і 50-75% виявленого ХР. При проведенні занять ФВ контроль адекватності ФН визначається за показником  Рs трен., а у хворих з АГ - додатково за показником середньо-динамічного АТ, який не повинен перевищувати 126 мм рт. ст. У хворих на ІХС при виконанні ФН не повинно виникати негативної динаміки на ЕКГ. Хворому, якому не проводиться ВЕМ (перебуває на постільному режимі), приріст пульсу при виконанні ФВ буде адекватним, якщо він не перевищує 10-12 уд/хв. Тривалість і кратність процедур залежить від рухового режиму.

      При захворюваннях СК призначають також масаж голови, комірцевої зони, спини, застосовуючи прийоми детонізуючої дії, дренажний масаж нижніх кінцівок у їх при піднятому положенні. Під час проведення масажу слід виявити зони ущільнення і больової чутливості (Мак-Кензі): в міжлопатковій  ділянці зліва Т2 – Т6, в нисхідній порції трапецієвидного м’язу С4, великому грудному м’язі зліва Т2 – Т5, грудинно-реберних сполученнях Т2 – Т6. Тривалість процедури масажу комірцевої зони - 5-10 хв, спини - 7-12 хв, на курс використовуються 10-15 процедур.

      При інфаркті міокарду на першу добу призначається суворий постільний режим, який починаючи з 2-3 доби  поступово розширюється (в залежності від класу тяжкості хворого). Призначаються прості гімнастичні вправи для дистальних відділів кінцівок в положенні лежачи, в повільному темпі, з малою амплітудою, кількістю повторів однієї вправи 5-6 разів, дихальні вправи. Приблизно через тиждень хворий переходить на палатний режим, а пізніше - на вільний. Одночасно збільшуються навантаження у процедурі ЛГ, відбувається поступове тренування хворого у ходьбі по коридору і подолання сходинкового маршу. У кінці  стаціонарного етапу лікування хворий має розширити свою рухову активність до можливості проходити 2-3 км за добу у 2-3 прийоми в темпі 80-100 кр/хв, підніматися на один поверх. При відсутності протипоказань  призначають тестування з дозованим фізичним навантаженням, після чого хворого переводять на наступний етап реабілітації (санаторний, амбулаторний).

      При артеріальній гіпертензії більше уваги приділяється вправам на розслаблення  м’язів та координацію рухів, рівновагу, дихальні вправи, при можливості – доцільно використовувати вправи у воді. Виключаються вправи з різкою зміною положення тіла, з ізометричним напруженням м’язів та затримкою дихання.

      При хронічній недостатності кровообігу призначають лікування положенням в залежності від місця застою крові: при недостатності кровообігу по малому колі - сидячи з опущеними ногами, у великому колу -  напівсидячи з  припіднятими  ногами. Використовують ФВ, які активізують черевний тип дихання і рухи в дистальних відділах кінцівок.

      При нейроциркуляторній астенії застосовуються  гімнастичні вправи середньої інтенсивності, дихальні вправи.  При підвищеному  АТ – виключаються вправи з  різкою  зміною положення тіла та затримкою дихання, ізометричні напруження, акцентується увага на  розслаблення, розтягування  м’язів. При зниженому АТ – показані часті зміни положення тіла, ізометричні вправи з опором і в обтяженні, швидкісно-силові та ігрові вправи, а заключна частина тренувального заняття скорочується.

      Захворювання органів дихання можуть викликати порушення функції (газообміну) зовнішнього дихання: рестриктивні (порушенням вдиху) - пневмонія, плеврит; обструктивні (порушенням видиху) – бронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба; змішаним (порушення вдиху і видиху одночасно) – емфізема.

      При даних порушеннях газообміну використовується постуральний дренаж, динамічні і статичні  ДВ та масаж за певними методиками.

Постуральний дренаж (постуральні вправи) – це лікування положенням при якому під дією сили тяжіння мокрота стікає з дистальних відділів, які не мають зон кашльового рефлексу, до проксимальних відділів бронхіального дерева. Процедура виконується  ранком, до прийому їжі, до процедури ЛГ, почергово дренуючи усі частки обох легень. При підвищеній продукції мокроти постуральний дренаж проводиться декілька разів (2 – 3 рази) на день.

      При рестриктивних порушеннях використовуються наступні спеціальні дихальні вправи:

  • Øстатичні – за участю істинних дихальних м’язів (поглиблений вдих носом, подовжений видих ротом), 3-5 вправ кожну годину;
  • Øдинамічні дихальні вправи з участю у диханні  допоміжних дихальних м’язів, в тому числі:
  • Øдренажні – для полегшення відходження мокротиння з певної  частки легені;
  • Øлокалізовані – з більшим залученням у дихання тієї чи іншої частки легень;
  • Øвправи на розтягнення плеври (при плевриті, плевропневмонії) – у положенні лежачи (на постільному режимі) на здоровому боці: на вдиху і затримці дихання, піднімати руку на хворому боці без обтяження і з обтяженням; на всіх інших режимах дана вправа виконується в положенні сидячи, стоячи з нахилом тулуба в    здоровий бік;
  • Øкритерієм достатності розтягнення плеври є поява на вдиху больових відчуттів;
  • Øна активізацію вдиху (з розгинанням тулуба,  розведенням рук в сторони, підйом їх вгору); на зміцнення дихальних м’язів (з опором вдиху руками,  еластичним бинтом).

      При обструктивних порушеннях:

  • Øстатичні і динамічні ДВ, які полегшують умови виконання видиху - стискання грудної клітки з боків на видиху, нахил тулуба вперед;
  • Øна пасивізацію видиху (для попередження раннього спадіння бронхів і зменшення залишкового об’єму):
  • Øвидих через звужені губи, через трубочку, з вимовою звуків (безперервна вібрація трахеобронхіального дерева при вимові певних звуків додатково здійснює бронхолітичний ефект);видих в апарат Фролова (для створенням позитивного тиску в кінці видиху)
  • Øінгаляційні вправи (при вдиханні аерозолів):
  • Øпісля затримки дихання на видиху - глибокий подовжений вдих, на затримці дихання на вдиху нахил тулуба в здоровий бік.

      При захворюваннях органів дихання можуть бути призначені наступні види масажу:

  • Øвакуумний масаж грудної клітки;
  • Øкласичний ручний масаж передньої поверхні грудної клітки і спини;
  • Øмасаж  асиметричних зон за Кузнєцовим.

      При захворюваннях органів травлення ФР базується на   зміцненні м’язів черевного пресу як найважливішого складового елементу формування нормального внутрішньочеревного тиску, нормального положення органів в черевній порожнині, належного тонусу м’язів органів травного тракту і попередження функціональних його розладів, відновлення нормальної секреторної функції. При порушеннях тонусу і моторики жовчовивідних шляхів та кишечника ФР призначають з урахуванням їх типу .

      При захворюваннях органів травлення використовується масаж:

  • Øкласичний живота (прийоми залежать від тонусу та моторики);
  • Øсегментарно-рефлекторний;
  • Øперіостальний (точковий) - може проводитись у вигляді самомасажу. Знаходять «активні», больові точки періосту на правій – при захворюваннях жовчовивідних шляхів і 12 – палої  кишки, при захворювання шлунка і кишечника – на лівій реберній дузі. Виконуючи прийоми масажу на обмеженій ділянці 2 або 3 пальцем заглиблюються у визначену точку, здійснює тиск протягом 5–7 с і далі поступово виходять з цієї точки. За процедуру «обробляють» 3-5 таких точок. Масаж виконується через день або двічі на тиждень, курс 5-6 процедур.

 

Протокол призначення фізичної реабілітації хворим

Стать ___________________, Вік _____________________, Ps сп. ______________

Діагноз________________________________________________________________

Лікувальний період _____________________________________________________

Спеціальні задачі:

1._____________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________

3._____________________________________________________________________

4._____________________________________________________________________

Засоби ФР:

руховий режим__________________________________________________________

фізичні вправи за фізіологічною класифікацією:______________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

спеціальні фізичні вправи

1.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Дозування фізичного навантаження у процедурах ФР

Інтенсивність: ЧСС тренувальна основної частини процедури________________

 

Форма ФР

Метод

Тривалість процедури

Кратність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процедура масажу:

зона ________________________________________________________________

прийоми ______________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методи та критерії визначення адекватності ФН:

Суб’єктивні__________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Об’єктивні___________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Оцінка ефективності призначеного лікування:

Суб’єктивні__________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Об’єктивні___________________________________________________________

_____________________________________________________________________

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

Тести вихідного рівня знань

1. Заняття ЛГ груповим методом призначається хворому, який перебуває на наступному руховому режимі:

1 – суворому постільному

2 – палатному

3 – вільному

4 – розширеному постільному

5 – напівпостільному

2. Дозоване лікувальне плавання це:

1 – спортивно-прикладна ФВ

2 – форма ФР

3 – засіб ФР

4 – метод ФР

5 – гімнастична ФВ

3. Збільшення коронарного кровообігу під час виконання ФВ забезпечується переважно наступним механізмом:

1 – тонізуючим

2 – трофічним

3 – формуванням тимчасових компенсацій

4 – формуванням постійних компенсацій

5 – відновлення порушеної функції

4. Хворий, який перебуває на палатному руховому режимі в умовах стаціонару:

1 – потребує допомоги при самообслуговуванні

2 – потребує постійного медичного спостереження

3 – не потребує постійного медичного спостереження

4 – може рухатися тільки в межах лікарні

5 – може виходити за межі лікарні

5. Прискорення резорбції запального інфільтрату за допомогою використання засобів ФР досягається в першу чергу за рахунок наступного механізму лікувальної дії:

1– тонізуючого

2 – трофічного

3 – компенсаторного

4 – стимулюючого

5 – відновлення порушеної функції

6. При правильній побудові заняття ЛГ пульс найбільше зростає:

1 – у ввідній частині заняття

2 – на початку основної

3 – в середині основної

4 – у кінці основної

5 – в заключній частині

7. Інтенсивність ФН у процедурі ЛГ для кардіологічного хворого вважається адекватною, якщо вона супроводжується наступною гемодинамічною реакцією:

1 – гіпертонічною

2 – астенічною

3 – нормотонічною

4 – дистонічною

5 – недовідновленням пульсу в кінці заняття до вихідної величини

8. Найбільш щадним засобом, з якого слід починати загартування хворим на хронічний бронхіт, є:

1 – сонячні ванни

2 – повітряні ванни

3 – ножні контрастні ванни

4 – обтирання тіла вологою холодною губкою

5 – обливання холодною водою

9. За режимом роботи м’язів ФВ поділяються на:

1 – динамічні

2 – аеробні

3 – субмаксимальні

4 – ідеомоторні

5 – активні

10. З метою зменшення лімфовенозного застою нижніх кінцівок хворому з недостатністю кровообігу слід призначити масаж з використанням прийому:

1 – поверхневе прогладжування

2 – розтирання

3 – розминання

4 – ударної вібрації

5 – глибокого циркулярного прогладжування від периферії до центру

 

Тестовий контроль (варіант №____)

№питання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Відповідь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Хворий Н., 50 років звернувся до лікаря полікліники зі скаргами на напади стенокардії. Проведена велоергометрія: виконав навантаження 100 Вт (50% НМСК) з пульсом 130 уд/хв. і АТ 130/90 мм рт.ст., на ЕКГ з’явилася депресія сегменту ST  (4мм) у відведеннях V5, V6 . У спокої: пульс-72 уд/хв., АТ 120/80 мм рт.ст. Вкажіть причину припинення подальшого збільшення ФН у даного хворого, розрахуйте тренувальний пульс, який активізує 50% ХР. Призначити ФР за протоколом.

2. Хворий М, 36 років, поступив в стаціонар з діагнозом пневмонія, вогнищева нижньої долі правої легені, ДН І ст. На 5-й день перебування в стаціонарі скаржиться на підвищення температури до 37,4 протягом дня,  слабкість, малопродуктивний кашель з відходженням невеликої кількості слизово-гнійної мокроти. При аускультації нижче кута правої лопатки вислуховується ослаблене дихання, мілко-пухирчасті вологі  хрипи.  Ps в стані спокою 88 уд/хв., АТ = 120/70 мм рт. ст., в загальному аналізі крові Л.-  8×109/л, ШОЕ -18мм/год. Призначити ФР за протоколом.

3. Хвора Н. 30 років, поступила в клініку зі скаргами на загальну слабкість, підвищену втомлюваність, задишку при фізичних навантаженнях, тупі болі у правому підребер’ї, надмірну вагу. Зріст 160 см, маса тіла-120кг.  Ps в стані спокою 78 уд/хв., АТ = 140/90 мм рт. ст. При УЗД ОЧП: гіпотонічний жовчний міхур з ознаками осаду в ньому. Загальний та біохімічний (печінкові проби) аналізи крові без патологічних змін. Рівень загального холестерину в крові 7,0 ммоль/л. При ВЕМ порогове навантаження – 110 Вт (50% від НМСК) з Ps  - 160 уд/хв. АТ = 190/100 мм рт. ст., без негативної динаміки на ЕКГ. Призначити ФР за протоколом.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(для кожного студента за вибором)

Підготувати презентацію та проінформувати  групу по одній із тем:

1.Використання фізичних вправ для зниження стану тривожності та депресії у хворих  з гострим інфарктом міокарду

2.Фізичні навантаження та зміни настрою у хворих після аорто коронарного шунтування і  стентування коронарних судин при хронічній ішемічній хворобі серця

3. Фізичні навантаження та зміни особистості хворого з бронхіальною астмою

4.Причини негативного відношення до  фізичної культури у хворих з кардіалгіями

5.Психологічні методи підвищення ступеня довіри фізичним вправам  у хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легень

6.Дихальна гімнастика йогів

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДЛЯ НОТАТОК

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Загальна оцінка за результатами практичного заняття___________________

Практичне заняття №3

 

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ  ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ОРТОПЕДИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ (СКОЛІОЗ, ОСТЕОХОНДРОЗ, ПЛОСКА СПИНА), ТРАВМАХ ТА УШКОДЖЕННЯХ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

 

Актуальність проблеми

Серед причин смертності гострі порушення мозкового кровообігу  займають 3-є місце  після таких захворювань, як  хвороби  СК і злоякісні  пухлини. При захворюваннях нервової  системи та травмах і ушкодженнях  ОРА третина хворих  втрачають працездатність через несвоєчасне, нерегулярне  та неадекватне  використання ФР. Дві третини населення землі хоча б раз  відчувала  біль в спині, а приблизно  третина – страждає від болі в спині постійно. В сучасному світі ця проблема набуває масового характеру і пов’язується з гіподинамією.

 

Навчальні цілі:

  • Øвиявляти та аналізувати патологічні зміни при центральних і периферичних парезах  і  паралічах для індивідуалізації ФР
  • Øвизначати та оцінювати функціональний стан ОРА при травмах і ушкодженнях для індивідуалізації ФР
  • Øвизначати та оцінювати поставу, функціональні зміни  при сколіозі, остеохондрозі,  плоскій спині для індивідуалізації ФР
  • Øобґрунтовувати і призначати ФР при захворюваннях нервової системи, в  ортопедичній патології (сколіоз, остеохондроз,  плоска спина), травмах та ушкодженнях ОРА
  • Øпроводити контроль  адекватності ФН, оцінювати кумулятивний ефект ФР  при захворюваннях нервової системи, в  ортопедичній патології (сколіоз, остеохондроз,  плоска спина), травмах та ушкодженнях ОРА

 

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • Øознайомитися з матеріалами підручників, посібника
  • Øвивчити  матеріали практикума
  • Øповторити нормальну та патологічну анатомію і фізіологію нервової системи, ОРА
  • Øповторити методи дослідження нервової системи
  • Øповторити неврологічну характеристику захворювань та травм центральної і периферичної нервової системи
  • Øвирішити тестові завдання і клінічні задачі, виконати індивідуальне творче завдання

 

Студент повинен знати:

  • Øнормальну та патологічну анатомію, фізіологію нервової системи, ОРА
  • Øпринципи дозування ФН при захворюваннях та травмах  нервової системи  і ОРА
  • Øспеціальні ФВ, в тому числі масаж, при захворюваннях і травмах нервової системи і ОРА
  • Øметоди і критерії визначення адекватності ФН і ефективності ФР при захворюваннях нервової системи, в  ортопедичній патології (сколіоз, остеохондроз,  плоска спина), травмах та ушкодженнях ОРА

 

Студент повинен вміти:

  • Øвикористовувати результати оцінки стану  нервової системи і ОРА для індивідуалізації ФР
  • Øпризначати ФВ, адекватні стану хворого за  інтенсивністю, тривалістю і кратністю
  • Øдемонструвати спеціальні ФВ, в тому числі прийоми масажу, при захворюваннях  і травмах нервової системи і ОРА
  • Øоцінювати адекватність ФН і визначати ефективність ФР

 

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • Øпризначати ФР хворим із спастичними і в’ялими паралічами та парезами за протоколом, демонструвати спеціальні ФВ (лікування положенням, пасивні), виконувати масаж пар етичних кінцівок  відповідно до тонусу м’язів
  • Øпризначати ФР хворим з остеохондрозом хребта за протоколом, демонструвати спеціальні ФВ (анталгічні положення при корінцевому синдромі, для зміцнення м‘язового корсету)
  • Øпроводити оцінку адекватності ФН та ефективності ФР при захворюваннях нервової системи, ортопедичній патології (сколіоз, остеохондроз,  плоска спина), травмах та ушкодженнях ОРА

 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

При центральних парезах і паралічах ФР починають з 2-3 дня виникнення ГПМК, коли загроза життю минула, зникло рухове збудження,  стабілізувались показники гемодинаміки, не наростає неврологічна симптоматика.

Використовують: лікування положенням (надання паретичним  кінцівкам положення протилежне позі Верніке-Манна), ізольовані пасивні ФВ (окремо в кожному суглобі, починаючи з дрібних суглобів, виконують їх повільно, розкладають рухи у складних суглобах на окремі рухи по площинам), активні ФВ для тулуба і здорових кінцівок, чергуючи їх з пасивними для ураженої кінцівки, масажу фізіологічному положенні уражених кінцівок відповідно до тонусу м’язів, що поєднується  з пасивними ФВ (масаж голови - не раніше 4 тижня після розвитку інсульту), навчання хворих побутовим, трудовим навичкам (Додаток №9).

Периферичні парези і паралічі без застосування ФР ускладнюються переродженням м’язів у жирову, сполучну тканину, розвитком м’язово-суглобових контрактур, що призводить до інвалідизації пацієнтів, безперспективності проведення невролізу, пластики периферичних нервів.

Використовують: лікування положенням (протилежне можливій контрактурі), масаж у відповідності до тонусу м’язів у положенні протилежному можливій контрактурі, спеціальні ФВ, які не перевищують фізіологічного об’єму рухів (багатократне повторення протягом дня), електроміогімнастика у фізіологічному положенні (Додатки № 10, 11).

При травмах СМ вище Х грудного хребця розвиваються спастичні паралічі, нижче – в’ялі. Використовують: лікування положенням (лежачи на спині, ноги  в незначному відведенні і розігнуті в тазостегнових і колінних суглобах, гомілковостопні суглоби – у фізіологічному положенні, з підняттям ніг на 60-100, при в’ялих паралічах - бинтування гомілок еластичним бинтом), пасивні ФВ (при спастичних ураженнях - повільно, плавно,  ритмічно, без больових відчуттів, при в’ялих – не перевищуючи фізіологічного об’єму рухів), активні ФВ для інтактних м’язів, для підтримки автоматизму сечового міхура (при  неглибокому вдиху нахилитися вперед і натиснути на ділянку  проекції міхура в певні години для сечовипускання), навчання хворих рівновазі, ходьбі за допомогою милиць, побутовим, трудовим навичкам.

При корінцевих синдромах остеохондрозу поперекового відділу  хребта використовують: лікування положенням(кінцівки зігнуті в колінних і кульшових суглобах, сухе розтягнення хребта, носіння корсета), активні ФВ(на розтягнення м’язів, що перебувають  в контрактурі, зміцнення м’язів черевного пресу, спини, сідниць), у формах ЛГ та дозованого плавання, масаж, починаючи з підгострого періоду (класичний, сегментарний, періостальний, баночний).

Оцінка ефективності ФР за ступенем відновлення порушених функцій проводиться шляхом визначення амплітуди активних і пасивних рухів, сили та тонусу м’язів, координації рухів, об’єму побутових і трудових рухових навичок.

При травмах  трубчастих кісток  ФР хворих проводиться в  три періоди:

1. Іммобілізаційний період.

  • Øідеомоторні вправи
  • ØФВ на тренування периферичного кровообігу (постуральні ФВ) – надавати підвищене і опущене положення нижнім кінцівкам

Активні ФВ:

  • Øдля здорової кінцівки (контрлатеральне тренування)
  • Øу вільних від іммобілізації суглобах травмованої кінцівки
  • Øстатичні напруження м’язів травмованої кінцівки
  • ØНатискання по осі кінцівки
  • Øпідготовка верхніх кінцівок для ходьби на милицях
  • Øнавчання ходьбі на милицях (при травмах нижніх кінцівок  - без опори на травмовану кінцівку (3-опорна ходьба)

      Масаж: перервна вібрація по гіпсу над місцем перелому; сегментарно – рефлекторний масаж: при травмі верхньої  кінцівки – шийно – грудного відділу хребта (С5 - D2),  при травмі нижньої кінцівки – попереково -  крижового відділу ( D12 - S3); дренажний масаж травмованої кінцівки.

 

2. Післяіммобілізаційний період.

  • Øпасивні ФВ для травмованої кінцівки
  • Øактивні ФВ З полегшенням, гідрокінезітерапія для травмованої кінцівки
  • Øактивні ФВ для здорової кінцівки
  • Øнавчання ходьбі на милицях - з частковою опорою на травмовану нижню кінцівку (4-опорна ходьба) – тренування опороздатності травмованої кінцівки
  • Øмасаж класичний травмованої кінцівки, зокрема дренажний.

3. Відновний період.

  • ØФВ активні  без обтяження і з обтяженням, з використанням механотерапевтичних апаратів: маятникових, блочних та апаратів за принципом  важіля (роликових візків, качалок), у формі працетерапії для травмованої верхньої  кінцівки, масаж..

      Постава – це вміння  невимушено тримати своє тіло. Правильна постава – результат  виховання, навчання, тренування і своєчасного лікування різних функціональних  деформацій. Вона  залежить  від  розвиненості м’язового апарату і  його здатності до довготривалої статичної напруги, від еластичних властивостей міжхребцевих дисків, хрящевих і сполучно - тканинних  утворень суглобів хребта (с цим пов’язана  рухливісь хребта), а також  тазу і нижніх кінцівок. Орієнтовно для оцінки постави необхідно: стати  упритул до шафи або стіни, зімкнути   стопи, дивитися вперед (голова притиснута до шафи), руки опущені по швам. Якщо  ваша долоня не проходить між попереком і стіною , то постава  хороша. При цьому голова і тулуб находяться на одній вісі. Плечі   розвернуті на одному рівні, лопатки не випираються, на одному рівні. Хребет в сагітальній площині має нормальні фізіологічні вигини вперед в шийному і поперековому відділі ( 2 – 4 см). Рухливість  хребта вперед, вліво, вправо і назад. вимірюється в сантиметрах. Ізометрична витривалість розгиначів  оцінюється хронометрією  в позі «Ластівки»  і згиначів в позі лежачи з припіднятими ногами (не менше 1,5 – 2 хв). Дефекти постави, пов’язані зі зменшенням або збільшенням фізіологічних вигинів хребта (плоска  або  сутула спина), є одним із проявів функціональної неповноцінності опірно-рухового апарату і викликає повільні але постійні  деформації хребта з подальшим  дегенеративними процесами в ньому. Порушення постави у фронтальній площині приводить  до порушень симетрії  між правою  і лівою  половинами тулуба. Усунення дефектів постави повинно виконуватись з урахуванням виявлених  індивідуальних порушень.

Для корекції плоскої спини необхідні вправи: на згинання і розгинання хребта в грудному відділі, які зміцнюють ізометричну витривалість м’язів спини, грудної клітки і плечового поясу з  обтяженнями і висами на гімнастичній стінці, ігри з м’ячем, плавання. Для корекції круглої спини використовуються вправи, які можуть розтягти  м’язи живота, зміцнити м’язи спини, зменшити кут нахилу тазу (на розгинання стегна), зміцнити плечовий пояс, збільшити рухливість грудної клітки.

Для виховання правильної постави необхідно підбирати меблі у відповідності до росту, стільці повинні мати  високі спинки (плечі сидячого на рівні її краю. При роботі не слід сидіти косо або положивши ногу на ногу, сидіти на зігнутій нозі і звисаючою лівою рукою.

 

Протокол призначення фізичної реабілітації хворим

Стать ___________________, Вік _____________________, Ps сп. _____________

Діагноз______________________________________________________________

Лікувальний період ___________________________________________________

Спеціальні задачі:

1.___________________________________________________________________

2.___________________________________________________________________

3.___________________________________________________________________

4.___________________________________________________________________

Засоби ФР:

руховий режим________________________________________________________

фізичні вправи за фізіологічною класифікацією:_______________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________

спеціальні фізичні вправи

1.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Дозування фізичного навантаження у процедурах ФР

Інтенсивність: ЧСС тренувальна основної частини процедури________________

 

Форма ФР

Метод

Тривалість процедури

Кратність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       

процедура масажу:

зона _________________________________________________________________

прийоми _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Методи та критерії визначення адекватності ФН:

Суб’єктивні__________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Об’єктивні___________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Оцінка ефективності призначеного лікування:

Суб’єктивні__________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Об’єктивні___________________________________________________________

_____________________________________________________________________

 

 

 

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

Тести вихідного рівня знань

1. Зменшенню стиснення корінців спинномозкових нервів у задніх  відділах хребта у хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта  сприяє:

1 – положення лежачи на спині з зігнутими в колінних суглобах ногами

2 – тривале перебування у положенні сидячи

3 – положення на спині з випрямленими ногами

4 – піднімання випрямлених ніг з положення лежачи на спині

5 – підйом тулуба з положення лежачи на спині з випрямленими ногами

2. Зниженню тонусу м’язів у хворих з центральним паралічем слід використовувати наступні ФВ для ураженої верхньої кінцівки:

1 – відведення її з легким струшуванням

2 – інтенсивне розминання згиначів

3 – швидке пасивне згинання в променево-зап‘ясному суглобі

4 – інтенсивне розтирання згиначів пальців

5 – швидке згинання руки у ліктьовому суглобі

3. Вправи на формування навички правильної  ходьби у вигляді її пасивної імітації при спастичних паралічах необхідно починати хворим, що перебувають на наступному руховому режимі:

1 – суворому постільному

2 – розширеному постільному

3 – вільному

4 – щадному

5 – палатному

4. Який засіб ФР вирішить спеціальні задачі при периферичному паралічі верхньої кінцівки:

1 – лікувальна гімнастика

2 – активні гімнастичні вправи

3 – коригуючі вправи

4 – пасивні гімнастичні вправи

5 – ізометричні вправи

5. Загальною задачею ФР у хворих зі спастичною параплегією після травми спинного мозку є:

1 – профілактика розвитку суглобових контрактур

2 – попередження розвитку м’язових контрактур

3 – профілактика гіпостатичної пневмонії

4 – зниження тонусу вражених м’язів

5 – збільшення продукції синовіальної рідини в суглобах вражених кінцівок

6. Який прийом масажу  буде сприяти відновленню функції уражених м’язів у хворої з невритом лицьового нерва справа:

1 – розтирання м’язів cправа без усунення м’язової дистонії

2 – перервна вібрація  уражених м’язів з попереднім розтягуванням м’язів  зліва

3 – перервна вібрація уражених м’язів без попереднього усунення дистонії м’язів

4 – інтенсивне розминання м’язів з обох боків

5 – погладжування  справа при розтягуванні й фіксації долонею м’язів зліва

7. Яке лікування положенням варто призначити пацієнтці з невритом лицьового нерва справа:

1 – періодично нахиляти голову вліво, підтримуючи її рукою з опорою на лікоть

2 – перетягувати м’язи з хворого боку в здорову знизу вгору за допомогою хустки

3 – перетягувати м’язи справа  наліво лейкопластирною пов’язкою

4 – спати на лівому боці

5 – перетягувати мімічні м’язи зліва направо лейкопластирною пов’язкою, звужуючи очну щілину

8. Яка зміна м’язів характерна для хворих із центральним паралічем:

1 – зниження тонусу м’язів, що приводять плече

2 – підвищення тонусу м’язів, що приводять плече

3 – зниження тонусу м’язів-згиначів передпліччя

4 – розтягнення м’язів, що згинають пальці

5 – зниження рефлекторної збудливості м’язів-згиначів кисті

9. Яка з нижчеперелічених форм ФР може вирішити спеціальні задачі у пацієнта з невритом променевого нерва:

1 – теренкур

2 – дозована ходьба

3 – велотренування

4 – біг підтюпцем

5 – лікувальна гімнастика

10. Фізичні вправи зі зміною положення голови у хворих з інсультом сприяють:

1 – підвищенню загальної аеробної витривалості

2 – профілактиці розвитку патологічних сінкінезій

3 – відновленню функції рівноваги

4 – підвищенню глибоких рефлексів

5 – попередженню формування пози Верніке-Мана

 

Тестовий контроль (варіант №____)

 

№питання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Відповідь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИТУАЦІЙНІ   КЛІНІЧНІ ЗАДАЧІ

1. Хворий Т., 36 років, перебуває на стаціонарному лікуванні протягом 10 днів з приводу ГПМК за ішемічним типом з правосторонньою геміплегією. У хворого спостерігається гіпертонія наступних груп м’язів: підошовних флексорів стопи, розгиначів стегна, гомілки, флексорів  і пронаторів передпліччя, кисті, великого грудного м’язу. Рs – 80 уд/хв, АТ – 110/80 мм рт.ст. Призначити ФР за протоколом.

2. Хворий А., 20 р., з посттравматичним невритом променевого нерва зліва, що супроводжується паралічем відповідних м’язів передпліччя і кисті, перебуває на амбулаторному етапі реабілітації. Рs – 76 уд/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст. Призначити ФР за протоколом.

3.Хворому Н., 25 р., з перелом правої стегнової  кістки у середній третині вчора була знята гіпсова іммобілізація. У стані спокою Рs - 78 уд/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст.  Призначити ФР за протоколом.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(для кожного студента за вибором)

Підготувати презентацію   та проінформувати  групу  по  одній із тем:

1.Психологічні реакції на  гостре порушення мозкового кровообігу

2.Психологічні аспекти  медичної реабілітації хворого після  інсульту

3.Психологічні передумови підвищення «вірності» фізичним навантаження у хворих після інсульту

4.Психологічна аспекти медичної реабілітації хворих  з невритом лицьового нерву

5.Психологічні ефекти фізичних навантажень у хворих дітей  ДЦП

6.Рівень  психічного  здоров’я і  фізичні навантаження  у хворих з травмою спинного мозку.

7.Своєчасна  психосоціальна оцінка хворого з травмою  спинного мозку та перспективи її  корекції

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДЛЯ НОТАТОК

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна оцінка за результатами практичного заняття__________________

Практичне заняття №4

 

ФР В АКУШЕРСТВІ, ГІНЕКОЛОГІЇ, ДО ТА ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ

Актуальність проблеми

Гіподинамія жінки під час вагітності може супроводжуватись виникненням дисбалансу ланок ВНС, слабкості пологової діяльності в другому періоді пологів, гіпотонічної кровотечі в пологах, субінволюції матки, опущення органів малого тазу в подальшому. При гінекологічних захворюваннях ФВ здатні зменшити застійні явища у венозних сплетеннях малого тазу, сприяють розсмоктуванню запальної інфільтрації, попереджують розвиток спайкових процесів, збільшують силу і тонус підтримуючого та зв’язкового апарату матки, нормалізують положення матки

При хірургічних втручаннях на органах черевної і грудної порожнини  великою проблемою є  ранні післяопераційні ускладнення, формування спайок і функціональні розлади прооперованого органу. ФР підвищує відсоток сприятливих результатів хірургічних втручань на органах черевної і грудної порожнини, відновлює якість життя  прооперованих пацієнтів.

 

Навчальні цілі:

  • Øобґрунтовувати та призначати ФР жінкам під час вагітності в залежності від триместру та в післяпологовому періоді, оцінювати її адекватність і ефективність
  • Øобґрунтовувати та призначати ФР жінкам з гінекологічними захворюваннями (хронічними запальними, аномаліями положення матки, порушеннями оваріально - менструального циклу), оцінювати її адекватність і ефективність
  • Øобґрунтовувати та призначати засоби ФР в до   і після  хірургічних втручань
  • Øпроводити контроль  адекватності ФН, оцінювати кумулятивний ефект ФР             

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • Øознайомитися з матеріалами підручників, посібника
  • Øвивчити  матеріали практикуму
  • Øповторити нормальну та патологічну анатомію, фізіологію жіночої статевої системи
  • Øповторити функціональні зміни в організмі жінки, що відбуваються під час вагітності в різні терміни
  • Øповторити  функціональні зміни органів черевної та грудної  порожнини при хірургічних втручаннях на них
  • Øвирішити тестові завдання і клінічні задачі, виконати індивідуальне творче завдання

 

Студент повинен знати:

  • Øзміни, які відбуваються в організмі вагітної жінки відповідно до триместрів вагітності та принципи індивідуалізації ФН
  • Øособливості призначення ФВ при неправильних положеннях і  тазовому передлежанні плоду
  • Øпринципи індивідуалізації ФН жінкам з гінекологічними захворюваннями
  • Øспеціальні ФВ при аномаліях положення матки, хронічних запальних  процесах внутрішніх статевих органів
  • Øспеціальні ФВ  в  фізичній реабілітації хворих при хірургічних втручаннях на органах черевної і грудної  порожнини
  • Øоцінка адекватності ФН і ефективності ФР

 

Студент повинен вміти:

  • Øвикористовувати результати оцінки функціонального стану вагітних жінок в різні триместри вагітності та післяпологовому періоді для індивідуалізації ФР
  • Øвикористовувати результати оцінки функціонального стану організму хворого  при  хірургічних втручаннях на органах черевної і грудної порожнини
  • Øпризначати та демонструвати коригуючі положення і ФВ вагітним жінкам при неправильному положенні та тазовому передлежанні плоду
  • Øдемонструвати спеціальні ФВ при  хронічних запальних  процесах внутрішніх статевих органів та аномаліях положення матки
  • Øпризначати та  демонструвати спеціальні ФВ хворим при хірургічних втручаннях на органах черевної і грудної порожнини
  • Øоцінювати адекватність призначених ФН і визначати ефективність ФР

 

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • Øпризначати ФР вагітним жінкам в різні триместри вагітності та післяпологовому періоді
  • Øпризначати ФР хворим при хірургічних втручаннях на органах черевної і грудної порожнини, та демонструвати спеціальні вправи в цих ситуаціях
  • Øдемонструвати спеціальні коригуючі положення і ФВ вагітним жінкам при неправильному положенні і тазовому передлежанні плоду
  • Øдемонструвати спеціальні ФВ при хронічних запальних  процесах внутрішніх статевих органів та аномаліях положення матки
  • Øпроводити оцінку адекватності ФН та ефективності ФР

 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

Заняття фізичними вправами необхідні всім жінкам з неускладненим перебігом вагітності після консультації гінеколога. В дні, що відповідають менструаціям, слід суттєво знижувати навантаження із-за можливості передчасного переривання вагітності.

В І триместрі вагітності  призначаються прості, динамічні ФВ на великі м’язові групи в повільному та середньому темпі, з прискоренням Ps на 10-12 уд/хв., ФВ для м’язів стопи і гомілки (для профілактики плоскостопості, варикозного розширення вен). Виключити ФВ: ізометричні, у висах, з руками, піднятими вище горизонтального рівня, з підвищенням внутрішньочеревного тиску, довготривалі статичні.

У ІІ триместрі вагітності  призначаються ФВ: для зміцнення  м’язів черевного пресу (особливо косі м’язи) із в.п. лежачи на спині, з 20-го тижня - з припіднятим головним кінцем; на корекцію кута нахилу тазу і гіперлордозу; на зміцнення грудних м’язів і м’язів спини; на збільшення об’єму рухів кульшових суглобів.

У ІІІ триместрі вагітності  половина всіх призначених ФВ виконується із в. п лежачи на спині (при відсутності синдрому нижньої порожнистої вени) або на боці. ФВ для підготовки до пологів: грудний тип дихання при напруженому черевному пресі, розслаблення м’язів промежини при напруженому черевному пресі. Виключають ФВ: з підняттям рук, одночасним підняттям випрямлених ніг, з 33 тижня – обмежуються вправи з нахилами та поворотами тулуба. За 4 тижні до пологів жінка вчиться потугам: лежачи на спині, коліна зігнуті, кисті на колінах, підборіддя опущене до грудини; глибоко вдихнути, затримати дихання і тужитись, як при твердому випорожненні.

Для виправлення неправильних положень Кегелем запропоновані спеціальні вправи, які рекомендують виконувати, починаючи з 29 тижня вагітності (Додаток №12).

У пологах ФВ виконують в інтервалах між короткими несильними переймами для активного відпочинку: дихальні та для м’язів, які не задіяні в переймах. Дихання має бути рівномірним, глибоким, через ніс. Для знеболення у пологах використовують наступні прийоми: 1) лежачи на спині – легке погладжування кінчиками пальців нижньої половини живота від середньої лінії знизу вгору – на вдиху і назовні – на видиху; 2) лежачи на спині – крапковий масаж на передніх виступах сідничних кісток та зовнішніх кутах поперекового ромбу; 3) в положенні лежачи на лівому боці виконувати легке погладжування  кінчиками пальців попереково – крижової ділянки – ззовні  всередину на видиху і назад на вдиху.

У післяпологовому періоді ФР сприяє інволюції матки та перерозтягнутих м’язів живота, відновленню правильного анатомічного положення органів черевної порожнини і малого тазу, покращує функціонування кишечника та сечового міхура, попереджує  ускладнення, пов’язані з затримкою виділень із матки, збільшує лактацію. Виконуються  дихальні вправи  та динамічні ФВ для верхніх і нижніх кінцівок, з 1-ї доби - вправи на скорочення сфінктеру прямої кишки. При розривах м’яких тканин промежини протипоказані вправи з розведенням ніг та присідання, ранній перехід в положення сидячи.

При запальних процесах статевих органів спеціальними є ФВ на збільшення об’єму рухів у кульшових суглобах.

У ФР при аномаліях положення матки найбільше клінічне значення має ретрофлексія матки. ФВ виконуються  у в.п.: колінно-кистьовому, колінно–ліктьовому, колінно–грудному. При функціональному нетриманні сечі, пов’язаному з опущенням матки і стінок піхви, спеціальними ФВ є:   піднімання та опускання ніг, повороти тулуба, приведення та відведення стегон, скорочення сфінктера прямої кишки, ходьба схресним кроком. Протипоказані вправи для м’язів передньої черевної стінки в положенні лежачи з фіксованими ногами, біг, стрибки, піднімання ваги більше, ніж 5кг.

При підготовці до планових хірургічних втручань  в ФР хворих навчають різним типам дихання (грудному - при операціях на органах черевної порожнини, черевному  – при операціях на органах  грудної клітки) та спеціальним вправам, які будуть потрібні у післяопераційному періоді.

ФР після оперативних втручаннях на органах грудної клітки (видалення частки легені) починають через 1–2 години після закінчення дії наркозу, повторюють 3-5 разів на день, а саме:  в.п. лежачи на спині - глибоке черевне  дихання (на видиху інструктор злегка натискає на верхній квадрант живота ближче до оперованого боку). У кінці видиху хворий кашляє, одна рука інструктора лежить на післяопераційній рані, друга у  підребер’ї  на оперованому боці. Грудний тип дихання здійснюється за допомогою інструктора: в кінці видиху останній натискає на грудну клітку синхронно з кашльовими поштовхами.

У середині або в кінці першої доби – максимально піднімається головний кінець ліжка. Інструктор виконує повільні пасивні рухи в плечовому суглобі на боці операції  на видиху.

На 2 день хворий з допомогою, а потім самостійно повертається на здоровий бік, виконує динамічні ДВ, чергуючи черевний і грудний типи дихання. Проводиться масаж спини і грудної клітки прийомами прогладжування і перервної вібрації.

Активні ФВ:

  • Øдля дистальних відділів кінцівок («ходьба» лежачи, не відриваючи п’яти від постелі; при хорошій переносимості - «ходьба» в ліжку з повною амплітудою рухів);
  • Øрухи верхньої кінцівки на оперованому боці та здорової кінцівки в горизонтальній та вертикальній площинах.

      Дренажний масаж нижніх кінцівок.

      ФР  після  оперативних втручань на серці (вроджені, набуті вади, ІХС) та магістральних судинах в ранньому  післяопераційному  періоді виконують:

  • Øстатичні ДВ з поглибленням вдиху, лежачи на здоровому боці
  • Øпоглиблений вдих – покашлювання на видиху
  • Øвдих з локальним опором руками інструктора (тиск на вдиху, лежачи на здоровому боці)
  • ØФВ у дистальних відділах верхніх та нижніх кінцівок (активно-пасивні)
  • Øповорот на один і другий бік. У цьому положенні виконується масаж спини, бокових поверхонь тулуба, попереково - крижової ділянки, кінцівок
  • Øз 4-6 дня додаються: імітація «ходьби лежачи», черевне  дихання
  • Øчастина ФВ виконується в положенні сидячи

      Після хірургічних  втручань на органах черевної порожнини в ранньому  після операційному  періоді  в ФР використовуються:

  • ØДВ з використання грудного типу дихання
  • ØЧеревне  дихання, притримуючи  рукою  ділянки післяопераційної рани
  • ØФВ для дистальних відділів кінцівок у в.п. лежачи
  • ØФВ на підняття тазу
  • Øповороти на бік

У випадку застосування при операції великих розрізів м’язів, апоневрозів, залишенні дренажів і тампонів уникають рухів, пов’язаних із значною напругою м’язів передньої черевної стінки, нахилом вперед. Доцільно виконувати ФВ при фіксації черевної стінки бандажем чи підтримуючою пов’язкою.

 

Протокол призначення фізичної реабілітації хворим

Стать ___________________, Вік _____________, Ps сп. ______________

Діагноз______________________________________________________________

Лікувальний період ___________________________________________________

Спеціальні задачі:

1.___________________________________________________________________

2.___________________________________________________________________

3.___________________________________________________________________

4.___________________________________________________________________

Засоби ФР:

руховий режим________________________________________________________

фізичні вправи за фізіологічною класифікацією:____________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

спеціальні фізичні вправи

1.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.__________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Дозування фізичного навантаження у процедурах ФР

Інтенсивність: ЧСС тренувальна основної частини процедури________________

 

Форма ФР

Метод

Тривалість процедури

Кратність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процедура масажу:

зона _________________________________________________________________

прийоми _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Методи та критерії визначення адекватності ФН:

Суб’єктивні__________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Об’єктивні___________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Оцінка ефективності призначеного лікування:

Суб’єктивні__________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Об’єктивні___________________________________________________________

_____________________________________________________________________

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

Тести вихідного рівня знань

1. Корекції положення матки, при її опущенні I ст., сприятимуть наступні  засоби ФР:

1 – дихальні вправи

2 – силові вправи

3 – лікування положенням, лежачи на спині з піднятим тазом

4 – стрибки

5 – ходьба

2. Фізичні вправи в ІІІ триместрі вагітності слід виконувати переважно з наступного  в.п.:

1 – лежачи на спині без подушки.

2 – сидячи.

3 – коліно–ліктьовому

4 – стоячи

5 – лежачи на животі

3. Вагітній жінці, що перебуває у ІІ триместрі вагітності протипоказані наступні ФВ:

1 – на рівновагу

2 – плавання

3 – ходьба

4 – черевне дихання

5 – вправи із значним напруженням м’язів черевного пресу

4. При ретрофлексії матки спеціальні ФВ слід виконувати  із наступного в.п.:

1 – лежачи на спині

2 – з опорою на коліна

3 – коліно – ліктьового

4 – сидячи

5 – лежачи на спині з піднятим нижнім кінцем

5. У післяпологовому періоді породіллі з розривами м’язів промежини протипоказані ФВ:

1 – з розведенням ніг

2 – черевне дихання

3 – динамічні вправи для верхніх кінцівок

4 – ізометричні для дистальних верхніх кінцівок

5 – ходьба

6. У жінки з хронічним аднекситом виконанням ФВ на відведення стегна можна вирішити наступну спеціальну задачу:

1 – підвищити еластичність зв’язок матки

2 – знизити тонус м’язів тазового дна

3 – зменшити поперековий лордоз

4 – попередити порушення прохідності маточних труб

5 – зменшити явища лімфо – венозного стазу у венозних сплетеннях малого тазу.

7. У  ФР жінки перші 8-10 тижнів вагітності в заняттях ФВ слід уникати:

1 – стрибків

2 – дозовану ходьбу

3 – ФВ для зміцнення м’язів живота, тазового дна

4 – статичних ДВ

5 – ФВ без змін внутрішньочеревного тиску

8. Для рішення спеціальних задач ФР в жінки з вагітністю 33 тижні при поперечному положенні плода доцільно виконувати ФВ:

1 – лежачи на боці, протилежному голівці плоду

2 – з ізометричної напругою черевної стінки

3 – рефлекторні

4 – ідеомоторні

5 – зі значним підвищенням внутрішньочеревного тиску

9. Інтенсивність ФН при заняттях ЛГ у вагітної жінки буде адекватної, коли в неї спостерігається:

1 – вираз задоволення  на обличчі

2 – значна гіперемія обличчя

3 – артеріальний тиск не відповідає  пульсу

4 – порушена координації рухів

5 – блідість обличчя

10.Для рішення спеціальних задач  ФР у вагітної жінки слід використати наступний засіб:

1 – щадний руховий режим

2 – велотренування

3 – дозовану ходьбу

4 – лікувальну гімнастику

5 – механотерапію

 

Тестовий контроль (варіант №____)

 

№питання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Відповідь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИТУАЦІЙНІ  ЗАДАЧІ

1. Жінка М., 25р., астенічної будови, вже народжувала. Страждає хронічним запальним процесом придатків матки. Під час чергового обстеження виявляється відхилення матки вправо.  Ps-72уд/хв., АТ-100/60 мм рт.ст. Призначити ФР за протоколом.

2. Жінка Н., 30 р., перша нормальна вагітність 27 тижнів. Ps-78уд/хв., АТ-120/80 мм рт. ст.   Призначити ФР  за протоколом.

3. Хворому К., 50 років 2 дні тому проведена правостороння нижньодольова лобектомія з приводу бронхоектазів. Температура тіла – 37,2 0С, в стані спокою Рs – 84 уд/хв. Загальний аналіз крові та сечі без змін. Призначити ФР за протоколом.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(для кожного студента за вибором)

Підготувати презентацію   та проінформувати  групу  по  одній із тем:

1.ВУМ - білдінг.

2.Особливості ФР при порушеннях оваріально - менструального циклу.

3.ФР  вагітної жінки з тазовим передлежанням плода.

4.ФР  вагітної жінки з поперечним положенням плода.

5.Особливості ФР у післяпологовому періоді після проведення оперативного родорозрішення.

6.Масаж у післяпологовому періоді для профілактики лактостазу.

7.Психологічна підготовка  до пологів

8.Психологічні аспекти  медичної реабілітації жінки після пологів

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ДЛЯ НОТАТОК

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 Загальна оцінка за результатами практичного заняття__________________

 

МАТЕРІАЛИ, ЩО НЕОБХІДНІ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

Спортивна медицина

1.   Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце / Амосов Н.М., Бендет Я.А. – К.: Здоров’я, 1984. - 254 с.

2.   Граевская  Н.Д. Долматова Т.И. Спортивная медицина / Граевская  Н.Д. Долматова Т.И. - М.: Советский спорт, 2005. - 277 с.

3.   Детская спортивная медицина / Руководство под ред. Тихвинского С.Б., Хрущева С.В. – М., 1984. – 558 с.

4. Долматова Т.И. Врачебно–педагогические наблюдения. Методические указания. – Малаховка,1997. – 10 с.

5.   Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии / Зациорский В.М. - М.: ФиС, 1979. - 151 с.

6.   Карпман В.Л. Спортивная медицина / под. ред. В.Л. Карпмана. - М., 1980 – 346 с.

7.   Куколевский Г.М., Граевская Н.Д. Основы спортивной медицины / Куколевский Г.М., Граевская Н.Д. - М.: Медицина, 1971. - 367 с.

8.   Мартиросов Э.Г. Методы исследования в спортивной антропологии / Мартиросов Э.Г. – М.: ФиС, 1982. – 246 с.

9.   Платонов В.Н. Допинг и эргогенные средства в спорте / Под общей редакцией Платонова В.Н. – К.: Олимпийская литература, 2003. - 574 с.

10. Романишин М.Я. Фізична реабілітація в спорті / Романишин М.Я. – Рівне, 2007. - 366 с.

11. Романчук А.П. Современные подходы к оценке кардиореспираторных взаимодействий у спортсменов / Романчук А.П. – Одесса: Астропринт,2006.-231с.

12. Спортивная физиология / под ред. Я.М. Коца. – М., 1986. – 282 с.

13. Уилмор Дж. Х., Костил Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности (перевод с английского) / Уилмор Дж. Х., Костил Д.Л. - К.: Олимпийская литература, 1997. – 574 с.

14. Хамзин Х.Х. Правильная осанка / Хамзин Х.Х.  - М.:Медицина. 1972. – 94с.

15. Шаповалова В.А., Коршак В.М., Халтагарова В.М. і ін. Спортивна медицина і фізична реабілітація / Шаповалова В.А., Коршак В.М., Халтагарова В.М. і ін. - К.: Медицина, 2008. - 246  с.

16. www.sport-med.com.ua

17. Медична література в електронних бібліотеках: PubMed, Embase, Scirus, Google Scholar, eLIBRARY.RU

18. Відкриті електронні бібліотеки з медицини (повнотекстові версії статей): PubMed Central, BioMed Central, Directory of open access journals - Health Sciences, Public Library of Science - Medicine, FreeMedicalJournals.com

 

Фізична реабілітація

19. Абрамченко В.В., Болотских В.М. Лечебная физкультура в акушерстве и гинекологии: Руководство для врачей / Абрамченко В.В., Болотских В.М. – М.: ЭЛБИ – СПб, 2007. – 220 с.

20. Белая Н.А. Руководство по лечебному массажу / Белая Н.А. – М.: Медицина, 1983. - 287 с.

21. Белова А.Н. Нейрореабилитация: руководство для врачей / Белова А.Н. – М.: Антидор, 2000. – 568 с.

22. Бирюков А.А., Валеев Н.М., Гарасева Т.С. Физическая реабилитации:  учебник для студентов высших учебных заведений / Бирюков А.А., Валеев Н.М., Гарасева Т.С. – Ростов н/Д.: Феникс, 2008. – 602 с.

23. Болезни органов дыхания (Частная пульмонология): Руководство для врачей / Под ред. акад. Полеева Н.Р. - М.: Медицина. 1990. – 383 с.

24. Бонев Л. Руководство по кинезитерапии / Под ред. Л. Бонева и др. – София: Медицина и физкультура, 1978. - 357 с.

25. Воробьёва И.И. Двигательный режим и лечебная физкультура в пульмонологии / Воробьёва И.И. - М.: Медицина, 2000. - 64с.

26. Гольдблат Ю.В. Медико-социальная реабилитация в неврологии / Гольдблат Ю.В. – СПБ.: Политехника, 2006. - 606 с.

27. Даниел Г. Бессесен, Роберт Кушнер Избыточный вес и ожирение. Профилактика, диагностика и лечение / Даниел Г. Бессесен, Роберт Кушнер. - Бином, 2004. – 240 с.

28. Денисов М. Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатра / Денисов М. Ю. - М.: Издатель Мокеев, 2000. – 295 с.

29. Епифанов В.А. Лечебная физкультура / Епифанов В.А. - М.: ГЕ ОТАР МЕДИА, 2009. - 568 с.

30. Епифанов В.А. Лечебная физкультура и врачебний контроль /Под ред. В.А. Епифанова, Г.Л. Апанасенко. -  М.: Медицина, 1990. - 366 с.

31. Епифанов В.А. Медицинская реабилитация: Руководство для врачей / Епифанов В.А. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 326 с.

32. Епифанов В.А. Лечебная физкультура / Справочник под ред. В.А. Епифанова. - М.: Медицина, 1987. - 528 с.

33. Иванов С.М. Лечебная физическая культура при заболеваниях в детском возрасте / под ред. проф. С.М. Иванова. – М.: Медицина, 1983. – 400 с.

34. Карр Ф.  Акушерство, гинекология и здоровье женщины / Карр Ф. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 176 с.

35. Клапчук В.В. Лікувальна фізкультура і спортивна медицина: підручник для студентів вищих навчальних медичних закладів / під ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка. – К.: Здоров’я, 1995. - 310 с.

36. Коваленко Е.А., Гуровский Н.Н. Гипокинезия / Коваленко Е.А., Гуровский Н.Н. – М.: Медицина, 1980. – 320 с.

37. Кузин М.И., Шкроб О.С. Лечебная гимнастика в грудной хирургии / Кузин М.И., Шкроб О.С. М: Медицина, 1984. – 174 с.

38. Мухін В.М. Фізична реабілітація / Мухін В.М. - К.: Олимпийская література, 2005. - 301 с.

39. Николаева Л.Ф., Аронов Д.М. Реабилитация больных с ишемической болезнью сердца / Николаева Л.Ф., Аронов Д.М. - М.: Медицина, 1988. -280с.

40. Поллок М.Л., Шмидт Д.Х. Заболевания сердца и реабилитация / Поллок М.Л., Шмидт Д.Х. - К.: Олимпийская література, 2000. - 239 с.

41. Попов С.Н. Физическая реабилитация / Попов С.Н. - Ростов н/Д.: Феникс,  2004. - 608 с.

42. Попова Н.А. Лечение спастических параличей в остром и подостром периоде / Попова Н.А. – М.: госуд. Изд-во медицинской литературы, 1963. – 120 с.

43. Преварский Б.П. Двигательные режимы больных хронической ишемической болезнью сердца: Метод. рекомендации. / Преварский Б.П. и др. - Киев,1981, - 23с.

44. Руне Хедман. Спортивная физиология / Руне Хедман. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 152 с.

45. Силуянова В.А. Клинико-физиологическое обоснование применения лечебной физической культуры при заболеваниях дыхательного аппарата// Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации: Руководство для врачей/  Под ред. А. Ф. Каптелина, И. П. Лебедевой. – М.: Медицина, 1995. - С. 262-268

46. Тайсон С. Начните двигаться: Руководство по восстановлению двигательных функций после перенесенного инсульта / под ред. Гуриной Л.А. – СПБ.: Политехника, 2001. – 81 с.

47. Трещинская М.А., Головченко Ю.И. Базисная терапия церебрального инсульта как основа его лечения / Трещинская М.А., Головченко Ю.И. - Медицина неотложных состояний, 2007, №3. - с.75-78.

48. Хоум Э., Френкс Б. Руководство инструктора оздоровительного фитнеса / Хоум Э., Френкс Б. - Киев, 2004. – 249-252 с.

49. Шаталюк Б.П., Бориско А.С., Картыш А.П. Лечебная физкультура при бронхиальной астме / Шаталюк Б.П., Бориско А.С., Картыш А.П. - К.: Здоров’я, 1985. – 60 с.

50. Шурыгин Д.Я., Вязицкий П.О., Сидоров К.А. Ожирение / Шурыгин Д.Я., Вязицкий П.О., Сидоров К.А. - М.: Медицина, 1980. – 264 с.

51. Юмашев Г.С., Фурман М.Е. Остеохондроз позвоночника / Юмашев Г.С., Фурман М.Е. – М.: Медицина, 1984. – 383 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток №1

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освітиі науки

України20.07.2009 N 518/674( z0772-09 )

Додаток 3

до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури

МЕТОДИ

діагностики функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку

 Методика проведення функціональної проби Руфьє:

     Учень повинен виконати 30 присідань з витягнутими вперед руками протягом 45 с. Учневі пропонують самостійно і голосно проводити рахунок ("один", "два" і т.ін.), що дозволяє уникнути затримки дихання.

     Після 3-5 хв відпочинку, у положенні сидячи, в обстежуваного підраховують пульс кожні 15 с, доки не буде отримано 2-3 однакові цифри. Отримані дані записують до протоколу, і пропонується виконати навантаження.

     Під час виконання проби необхідно стежити за збереженням стандартних умов виконання навантаження, за зовнішніми ознаками втоми дитини.

     Після закінчення присідань учень сідає і проводиться підрахунок пульсу за перші 15 с першої хвилини відновлення та за останні 15 с першої хвилини відновлення.

                   Оцінку функціональних можливостей серцево-судинної системи проводять за індексом Руфьє (ІР), що розраховується за формулою:

 

ІР =  4*(Рs1+Рs2+Рs3)-200

10

     де: Ps1 - пульс за 15с у стані спокою; Ps2 - пульс за перші 15с  першої хвилини відновлення;  Ps3  - пульс за останні 15 с першої хвилини відновлення. 

  Рівні функціонального   резерву    серця    визначаються    з урахуванням п'яти

градацій:

     ≤ 3 - високий рівень;

     4-6 - вище середнього (добрий);

     7-9 - середній;

     10-14 - нижче середнього (задовільний);

      ≥ 15 - низький;

     Ps - частота серцевих скорочень.

 

 Директор Департаменту  материнства, дитинства 

 та санаторного  забезпечення МОЗ                                                      Р.О.Моісеєнко 

 Директор Департаменту  загальної 

середньої  та дошкільної освіти МОН                                                    О.В.Єресько 

 

Додаток №2.

Медичні групи, їх  характеристика та  особливості організації

занять фізичними  вправами   на уроках фізичною культурою в школах України (Наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки  України від 20.07.2009 № 518/674)

Назва  медичної групи

Медична характеристика групи

Характеристика фізичних  навантажень  у фізичному вихованні

Основна

1. Стан здоров’я –  здорові;

2. Фізичний розвиток  – середній або високий, гармонійний;

3.Рівень функціонально-резервних можливостей ССС  -  високий або вищий за середній;

 

1.У повному обсязі навчальної програми.

2.Заняття в спортивних секціях,  танцями після поглибленого медичного обстеження

3.Участь у змаганнях

Підготовча

1.Фізичний розвиток  – середній або нижчий за середній,  негармонійний;

2.Стан здоров’я – діти в

реабілітаційному періоді після випадку гострої захворюваності, які  не потребують  курсу ЛФК;

3.Рівень функціонально-

резервних можливостей ССС  -   середній

1. Поступове збільшення навантаження без здачі нормативів.

2.Додаткові заняття  у групах загально-фізичної підготовки або в домашніх умовах з метою  ліквідації недоліків у фізичній підготовці (за індивідуальними

комплекс-завданнямивправ, спрямованими на підвищення рівня функціональних

можливостей ССС та СД, на зміцнення певної групи м’язів, на оволодіння певними руховими навичками або підвищення рівня їх виконання)

3.Заборонено заняття в спортивних секціях

 

Спеціальна

1.Фізичний розвиток – нижчий за середній, негармонійний

2. Стан здоров’я -  значні

відхилення постійного чи

тимчасового характеру, які 

потребують обмеження фізичних навантажень і не 

перешкоджають навчанню в  школі

3. Рівень функціонально-резервних можливостей ССС  – нижчий за середній

1.За спеціальними програмами з урахуванням  характеру і ступеня відхилень в стані здоров’я і фізичному розвитку

2.Проводиться вчителем з наданням  індивідуальних  завдань безпосередньо на

уроках

 

 

Додаток № 3.

Реакція показників гемодинаміки на пробу Мартіне- Кушелевського

Тип реакції

Зміни ЧСС (у % до даних у спокої) та АТ

ЧСС

АТ сист.

АТ діаст

АТ пульсове

1. нормотонічний

Зростає на

60-80%,

але не ≥ 100%

Зростає на

15-30%

Знижується на

10-35%

Зростає на 60-

80%, але не

≥100%

2.

астенічний

(гіпотонічний)

Зростає на

100% і більше 

Зростає незначно,

не змінються або знижується

Не змінюється

або незначно

підвищується

або

знижується

Зростає не

більше ніж на

20%, не

змінюється або

зменшується

3.  гіпертонічний

Зростає на

100% і більше

Зростає більше ніж на 30%

Підвищується

до 95 мм рт.ст

і більше

 

4. дистонічний

Зростає на

100% і більше

Зростає більше ніж на 30%

Знижується аж

до нескінченого

тону

 

  1. 5.зі сходинковим 

підйомом АТ

Зростає на

100% і більше

Зростає на 2-3

хвилині

відновлення у

порівнянні з

першою хвилиною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №4. 

Оцінка функціональних можливостей  

Проба

 

Стать

 

Рівні

Дуже низький

Низький

Нижчий за середній

Середній

Вище за середній

Дуже Високий

1.Спірометрія (ЖЕЛ), %  від НЖЕЛ для чоловіків і жінок (Патент №67342)

<70

70-79

80-89

90-100

101-110

>110

2.Кистьова

динамометрія, кг  (Патент

№92820)

Ж

<22

23-27

28-32

33-37

38-42

>42

Ч

<29

30-39

40-49

50-59

60-69

>69

3.Сходження на  4 поверхи 

практично

здорових  осіб

20-29 років,

уд/хв/Вт (Патент

34351А)

Ж

>1,30

1,21-1,30

1,11-1,2

1,01-1,1

0,8-1,0

Ч

>1,0

0,91-1,0

0,81-0.9

0,71-0,8

0,6-0,7

4.PWC170, Вт

(Патент №84722)

Ж

<72

72-93

94-115

116-137

138-159

>159

Ч

<83

72-93

114-144

145-175

5.ІГСТ, ум.од 

< 55

56-64,9

65-79,9

80-89,9

>90

  1. 1.МСК

практично

здорових осіб 20-29 років. л/хв (Аулік)

Ж

<1,69

1,69-1,99

2 – 2,49

2,5-2,8

>2,8

Ч

<2,79

2,79-3,09

3,1-3,69

3,7-4.0

>4.0

  При всіх значення ЖЕЛ, сили, PWC170  нижчих за середній рівень, можна розраховувати біологічний вік за формулами: 

1.для ЖЕЛ:                  БВ= ПВ +[(НЖЕЛ-ФЖЕЛ):0,03] -7

2.сила для чоловіків:  БВ= ПВ + (50-МДС, кг):0,78

сила для жінок:        БВ= ПВ + (33-МДС, кг):0,32

3.ФБВ для чоловіків: БВ= ПВ + (145-PWC170 факт):2

ФБВ для жінок:       БВ=  ПВ + (116- PWC170 факт):2

 

 

 

Додаток №5.

Режими тренувальних навантажень в залежності від рівня ФП

(Купер К., 1976, Амосов М.М., 1984)

Параметри 

тренувального

навантаження

Рівень фізичної працездатності

низький

нижчий за

середній

середній

вищий за

середній

високий

Інтенсивність (за

величиною Ps, уд/хв.)

90 -100 

101 - 110 

111 - 120 

121 - 150 

>150

Тривалість, хвилин

40 - 60 

30 - 40 

30 

30 

10 – 15

Кратність

3  рази  на  тиждень  (п’ятикратні  заняття  не    покращують ефекту)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6.

Інтерпретація ІМТ у відповідності з рекомендаціями ВООЗ:

 

Індекс маси тіла

 

Відповідність між масою тіла людини та її зростом

15,9 і менше

Виражений дефіцит маси тіла

16—18,5

Недостатня (дефіцит) маса тіла

18,6—24.9

Норма

25—29,9

Надмірна маса тіла

30—34,9

Ожиріння первого ступеня

35—39,9

Ожиріння другого ступеня

40 і більше

Ожиріння третього ступеня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7.

Дозування ФН за інтенсивністю у процедурі ФР

                                    

Рs трен. = Рs сп. + % ХР

          де ХР – різниця між  теоретично максимально допустимим пульсом для хворого 

(200 – вік) і  пульсом  хворого  в спокої, або, як різниця між пороговим пульсом, визначеним велоергометричною пробою у хворого  і пульсом хворого в спокої.

При активізації  ХР, %

Рівень інтенсивності ФН

10-15

Легкий

20-30

Помірний

40-50

Середній

60-75

Субмаксимальний

80-90

Білямаксимальний

95-100

Максимальний

>100

Надмірний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 8.

Механізм лікувальної дії ЛФК

 1. Тонізуюча дія - стимуляція діяльності фізіологічних систем організму

1. Стимуляція вегетативних систем при фізичному навантаженні

• Збільшення: ЧД, вентиляції

• Збільшення: ЧСС, МОК, АТ, споживання О2

2. Збільшення кровопостачання працюючих м’язів

3. Ресинтез макроергів, в першу чергу АТФ

4. Посилення обміну речовин

5. Стимуляція неспецифічного опору організму

6. Підвищення емоційного тонусу пацієнта

2. Трофічна дія

1. Посилення процесів регенерації і репарації

2. Прискорення резорбції запального ексудату

3.  Посилення  адаптаційно  -  трофічного  впливу  нервової  системи  -  посилення окислювально-відновних процесів без обов’язкової зміни кровопостачання

4. Профілактика атрофічних і дегенеративних процесів

5. Перебудова структури первинної кісткової мозолі

3.  Компенсаторна  дія  -  тимчасова  або  постійна  заміна  втраченої  або  зміненої функції

1.  Активізація  екстракардіальних  механізмів  кровообігу  -  скелетного  і діафрагмального  м’язових  насосів,  положення  тіла,  наприклад:  ноги  вище

горизонтального рівня

2. Збільшення альвеолярної вентиляції при дихальної недостатності

3. Ходьба на милицях, протезах

4.  Зміна  типу  дихання  після  операції  на  органах  грудної  клітки  або  черевної  порожнини

4. Нормалізація і поліпшення порушених функції

1. М’язової сили, тонусу скелетної і гладкої мускулатури

2. Об’єма руху суглобів

3. Скорочувальної функції серця

• Зменшення ЧСС спокою

• Зменшення реакції ЧСС на стандартне фізичне навантаження

4. Пресорних і депресорних систем

• Зменшення АТ спокою

• Зменшення реакції ЧСС на стандартне фізичне навантаження

5. Дренажної функції

• Бронхолегеневої системи

• Жовчовивідної системи

6.  Функції  зовнішнього  дихання  -  легеневих  об’ємів,  бронхіальної  прохідності, вентиляції

7. Збільшення фізичної працездатності

 

 

Додаток №9.

Комплекс фізичних вправ для хворого з відсутністю активних рухів,  підвищеним  м’язовим  тонусом  в  паралізованих  кінцівках  (давність інсульту 2-3 тижні)

 

в. п. 

Променевий нерв 

Ліктьовий нерв

1. Сидячи за столом, передпліччя на столі долонею донизу, невеликий валик (діаметр 3-4 см) під

променево- зап`ястний суглоб 

 

1.Відведення та приведення кисті за допомогою методиста та (або) з самодопомогою 2.Відведення II-IV-V пальців від ІІІ-го

3.Відведення І пальця та

розгинання його, колові рухи

4.Передпліччя проноване:

супінація передпліччя

1.Вільне приведення кисті

2.Приведення IV-V пальців

до ІІІ пальця

3.Приведення І пальця та колові рухи

3.Приведення І пальця та колові рухи

4.Згинання IV-V пальців

2. Те саме, але без валика

 

5.Щипкові рухи кожним пальцем

6.Розгинання кисті з опором

5.Щипкові рухи кожним пальцем

6.Згинання кисті без опору

і з опором

3. Передпліччя  лежить на  ліктьовому  краї,  під променево-зап`ястним суглобом- валик

7.Розгинання кисті.

8.Розгинання пасивно зігнутих пальців

7.Згинання проксимальних

фаланг та розгинання дистальних фаланг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №10

Інструкція по використанню ФР  при невриті лицьового нерву

 

1.Лікування положенням з перших днів

2.  Пасивні  фізичні  вправи:  проводять  під  контролем  зору,  перед  дзеркалом, виконують одночасно для паретичних і здорових м’язів, допомагаючи на хворому боці - пальцями руки.

Основні пасивні вправи:  

•  Піднімання та опускання брів;

•  Опускання повік;

•  Відтягування кута  рота  і  щоки  на хворому  боці  за  допомогою  введених в ротову порожнину пальців;

•  Пасивне відкривання рота;

•  Пасивне висування язика з ротової порожнини;

•  Складання  губ у трубочку за допомогою пальців.

3. Масаж

4. Електроміогімнастика

5.Активні  вправи:  починають  при  відновленні  незначних  довільних  рухів, здійснюють під контролем зору. Поступово, по мірі  зміцнення паретичних  м’язів виконують вправи, фіксуючи долонею м’язи здорової половини обличчя.

Активні вправи:

•  Піднімання брів;

•  Зведення брів;

•  Примруження очей;

•  Витягування губи для свисту, утримуючи за допомогою пальців кут рота з ураженого  боку;

•  Надування щік з підтриманням кута рота пальцями;

•  Перекочування повітряних кульок в защічних просторах;

•  Втягування щіки.

•  Поперемінне відтягування кутів рота в сторони.

•  Опускання нижньої  губи, піднімання верхньої губи, відкриваючи зовнішню поверхню зубів.

Додаток № 11

Спеціальні  вправи  для  виправлення  неправильних  положень  плода  за  Кегелем:

 

1. Розслабтеся і прийміть в.п. стоячи, ноги нарізно, руки - вздовж тулуба. на рахунок «раз» - підніміть руки, розведіть їх  в сторони долонями вниз, встаньте навшпиньки, прогніть спину -  глибокий вдих, на рахунок  «два» - опустіть руки у в. п. – видих. Повторити ФВ 3-4 рази.

2. При  сідничному  передлежанні  лягти  на  бік,  до  якого  спрямована  спинка плода (правий – при ІІ позиції, лівий – при І позиції). Полежати спокійно 5 хв, ноги  зігнути  в  колінних  і  тазостегнових  суглобах.  Випрямити  верхню  ногу (залишивши  нижню  зігнутою).  На  глибокому  вдиху  –  зігнути  верхню  ногу  в колінному і тазостегновому суглобах, охопити коліно руками. При поперечному передлежанні – цю ФВ виконувати на боці протилежному тому, до якого звернена голівка плоду.

3. При  тазовому  передлежанні  відвести  коліно  на  стороні,  де  розташована спинка  плоду,  нахилити  тулуб  вперед,  плавно  описати  ногою  півколо,  злегка торкаючись  передньої  стінки  живота  –  на  видиху.  Пауза  –  глибокий  вдих, повторити  вправу  декілька  разів.    При  поперечному  передлежанні  –  робиться півколо ногою, до якої звернені сідниці плоду.

4. Наступну  вправу  необхідно  роботи  щодня  впродовж  всієї  вагітності.  В.п. лежачи на спині. Ноги зігнути в колінних і тазостегнових суглобах, стопи – упор в підлогу  на ширині плечей, руки вздовж тулуба. На рахунок «раз» зробити  вдих, підняти таз з упором на стопи і плечовий пояс. На рахунок «Два» опустити таз – видих.  Випрямити  ноги  і  напружити  сідниці.  Зробити  вдих  –  втягнути  живіт  і промежину.  Розслабити  всі  м’язи  –  видих.  Повторити  цю  вправу  5-6  разів, повільно.

 

Joomla! Template design and develop by JoomVision

Контакти

Адреса: м. Київ, вулиця Луначарського, 5,

6-й поверх центральної районної поліклініки Дніпровського району,

телефон: (044) 517–72–26,

e-mail: info@sport-med.com.ua

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня18
mod_vvisit_counterВчера71
mod_vvisit_counterНа этой неделе18
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе725
mod_vvisit_counterВ этом месяце1980
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце3219
mod_vvisit_counterЗа все время369517

Сегодня: лют. 19, 2018