Головна | Останні новини | ПРАКТИКУМ з фізичної реабілітації та спортивної медицини для студентів медичних факультетів та ФПЛЗСУ

ПРАКТИКУМ з фізичної реабілітації та спортивної медицини для студентів медичних факультетів та ФПЛЗСУ

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

 

Кафедра фізичної реабілітації та спортивної медицини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИКУМ

з фізичної реабілітації та спортивної медицини

(навчальний посібник для практичних занять та робочий зошит для самостійної роботи студентів медичних факультетів та ФПЛЗСУ)

 

 

 

 

 

 

 

 

ПІБ студента________________________________________________

 

Курс___________ Факультет_____________№ групи_____

 

 

 

 

Модуль 1

Спортивна медицина та фізична реабілітація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2017

УДК 613.71/73

ББК (Р) 54.13

 

 

Практикум з фізичної реабілітації та спортивної медицини (навчальний посібник) / [проф.. Дорофєєва О.Є., доц. Коршак В.М., ас. Овдій М.О., ас. Волинець Л.М., ас. Мельниченко Л.В.] - Вінниця: ПП Балюк І.Б., 2017. - 94 с. - Тираж 600 прим.

 

 

 

У навчальному посібнику до практичних занять та робочому зошиті самостійної роботи студентів з фізичної реабілітації та спортивної медицини надані усі необхідні матеріали для якісної підготовки студентів та належного засвоєння практичних навичок під час занять. Навчальний посібник розроблено у чіткій відповідності до навчальної програми «фізична реабілітація та спортивна медицина» для студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою (ЕСТ8). Цей навчальний посібник повинен стати повсякденним помічником студентів, як під час самостійної роботи вдома, так і під час практичних занять у клініці. Окрім того, на посібник покладено завдання виконувати функцію робочого зошита для студента та плану проведення занять для викладача з метою уніфікації викладання предмету. Представлені матеріали розроблені викладачами кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на основі багаторічного досвіду підготовки лікарів. Запропонований алгоритм побудови практичних занять, протоколів призначення фізичної реабілітації хворим, клінічних задач та тестових завдань, конкретизація завдань для самостійної та аудиторної роботи дозволять студентам не тільки засвоїти предмет «фізична реабілітація та спортивна медицини», але й розвинути клінічне мислення майбутнього лікаря.

 

 

 

 

ІSBN 966-7566-37-4

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….

7

Перелік умовних скорочень………………………………………………………..

8

Тематичний план лекцій……………………………………………………………

10

Тематичний план практичних занять………………………………………………

10

Теми творчих робіт………………………………………………………………….

11

Практичне заняття №1. «Спортивна медицина: основні завдання і зміст лікарського контролю. Методи комплексного дослідження для оцінки фізичного розвитку та функціональних можливостей людини. Допуск до оздоровчих та спортивних тренувань»…………………………………………….

13

Практичне заняття № 2. «Спортивна медицина: визначення та оцінка загальної фізичної працездатності спортсмена. Лікарсько-педагогічне спостереження тренувального процесу»…………………………………………..

23

Практичне заняття № 3. «Загальні основи фізичної реабілітації. Фізична реабілітація хворих кардіологічного профілю»…………………………………

33

Практичне заняття № 4.  «Фізична реабілітація хворих пульмонологічного, гастроентерологічного, нефрологічного та ендокринологічного профілів ……..

48

Практичне заняття № 5. «Фізична реабілітація хворих неврологічного профілю»…………………………………………………………………………….

62

Матеріали, що необхідні для самопідготовки……………………………………..

69

Додатки………………………………………………………………………………

72

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Фізична реабілітація та спортивна медицина є невід’ємною частиною внутрішньої медицини, тому практичні заняття мають за мету навчити студентів лікувати хворих на етапі одужання та відновлення втрачених функцій органів та систем під час хвороби.

Даний навчальний посібник підготовлено співробітниками кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини Національного медичного університету імені О.О.Богомольця для того, щоб студент з самого початку був чітко орієнтований щодо структури практичних занять, мав на руках конкретне завдання, тези, що коротко відображають зміст теми, перелік завдань та тестів, перелік літературних джерел, та мав змогу якісно підготуватися до кожного заняття. Окрім того індивідуальне використання практикуму дозволить кожному студенту продуктивно працювати на практичному занятті. Заповнюючи клінічні протоколи, реєструючи результати клінічних спостережень у щоденник під контролем викладача студент матиме змогу більш досконало розвинути своє клінічне мислення та засвоїти практичні навички на належному рівні.

Болонський процес у навчанні багато уваги приділяє самостійній роботі студента як вдома, так і на кафедрі. Чітко сформульовані завдання для самостійної роботи студента як вдома, так і в клініці, тестові та творчі завдання наведені у практикумі повинні сприяти якісному засвоєнню матеріалу навчальної дисципліни.

Навчальний посібник ми намагалися написати простою, доступною, і в той же час високо професійною лікарською мовою. Матеріал викладений в суворій послідовності, відповідно до програми.

Автори висловлюють глибоку вдячність рецензентам, офіційним і неофіційним, за те, що зуміли зрозуміти та гідно оцінити нашу працю.

Сподіваємось на те, що даний навчальний посібник дозволить кожному студенту медичного університету не лише легко осягнути фізичну реабілітацію та спортивну медицину, але і полюбити цей надзвичайно важливий розділ медицини назавжди, зробити його справою всього свого життя. Автори будуть вдячні всім, хто, прочитавши цей навчальний посібник, побажає висловити свої зауваження, побажання та пропозиції.

З повагою, автори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ                    -   Артеріальна гіпертензія

АТ                    -   Артеріальний тиск

БВ                    -   Біологічний вік

ВЕМ                 -   Велоергометрія

ВНС                 -   Вегетативна нервова система

в. п.                  -   Вихідне положення

ГПМК              -   Гостре порушення мозкового кровообігу

ГІМ                  -   Гострий інфаркт міокарда

ДАТ                 -   Діастолічний артеріальний тиск

ДЦП                 -   Дитячий церебральний параліч

ДФН                 -   Дозоване фізичне навантаження

ДХ                    -   Дозована ходьба

ЖІ                    -   Життєвий індекс

ж                      -   Жінки

ЖЄЛ                 -   Життєва ємкість легень

ЗПОС               -   Загальний периферичний опір судин

ІМТ                  -   Індекс маси тіла

ІХС                  -   Ішемічна хвороба серця

КД                    -   Кистьова динамометрія

кр/хв                -   Кроки за хвилину

ЛГ                    -   Лікувальна гімнастика

ЛПС                 -   Лікарсько-педагогічне спостереження

МСК                 -   Максимальне споживання кисню

МТ                   -   Маса тіла

НЖЄЛ              -   Належна життєва ємкість легень

ОРА                 -   Опорно-руховий апарат

ОГК                  -   Об’єм грудної клітки

ОС                    -   Об’єм стегон

ОТ                    -   Об’єм талії

ОФВі                -   Об’єм форсованого видиху за 1 секунду

ПВ                    -  Паспортний вік

ПМК                -  Підсумковий модульний контроль

ПП                   -  Порушення постави

ПАТ                 -  Пульсовий артеріальний тиск

ПД                    -  Подвійний добуток

РГГ                   -  Ранкова гігієнічна гімнастика

Рs                     -  Пульс

∆Рs                   -  Приріст пульса

Рsсп.                 -  Пульс спокою

Рsтрен.             -  Пульс тренувальний

с                       -  Секунди

СІ                     -  Силовий індекс

САТ                 -  Систолічний артеріальний тиск

СК                    -  Система кровообігу

СМ                   -  Спинний мозок

УОС                 -  Ударний об’єм серця

уд/хв                -  Ударів за хвилину

ФБВ                 -  Фактичний біологічний вік

ФВ                   -  Фізичні вправи

ФЖЄЛ              -  Фактична життєва ємкість легень

ФК                   -  Фізична культура

ФН                   -  Фізичні навантаження

ФП                   -  Фізична працездатність

ФР                    -  Фізична реабілітація

ХОК                 -  Хвилинний об’єм крові

ХР                    -  Хронотропний резерв

хв                     -  Хвилини

ХНК                 -  Хронічна недостатність кровообігу

ЦНС                 -  Центральна нервова система

ч                       -  Чоловік

ЧСС                 -  Частота серцевих скорочень

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ з/п

Тема

Кількість

годин

1

Сучасні уявлення про спортивну медицину. Дослідження та оцінка фізичного розвитку і функціональних можливостей організму. Фізична працездатність та її зв’язок з показниками здоров’я.

2,0

2

Медичний контроль під час занять фізичними вправами. Передпатологічні стани і захворювання при нераціональних заняттях фізичними вправами. Поняття про допінги.

2,0

3

Загальні основи фізичної реабілітації. Фізична реабілітація в педіатрії, акушерстві та гінекології.

2,0

4

Фізична реабілітація в клініці внутрішніх хвороб.

2,0

5

Фізична реабілітація при захворюваннях та травмах нервової системи. Фізична реабілітація в хірургії, травматології та ортопедії.

2,0

Всього годин

10,0

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Тема

Кількість

годин

Спортивна медицина: основні завдання і зміст лікарського контролю. Методи комплексного дослідження для оцінки фізичного розвитку та функціональних можливостей людини. Допуск до оздоровчих та спортивних тренувань.

4,0

Спортивна медицина: визначення та оцінка загальної фізичної працездатності спортсмена. Лікарсько-педагогічне спостереження тренувального процесу.

4,0

Загальні основи фізичної реабілітації. Фізична реабілітація хворих кардіологічного профілю.

4,0

Фізична реабілітація хворих пульмонологічного, гастроентерологічного, нефрологічного та ендокринологічного профілей.

4,0

Фізична реабілітація хворих неврологічного профілю. ПМК.

4,0

Всього годин

20,0

 

 

 

 

ТЕМИ ТВОРЧИХ РОБІТ

  1. 1.Методики кількісної оцінки рівня фізичного (соматичного) здоров’я за «адаптаційною» та «енергетичною» концепціями.
  2. 2.
  3. 3.Морфофункціональний профіль спортсменів високого класу.
  4. 4.Фізична працездатність та спортивні досягнення з позиції спортивної генетики.
  5. 5.Фізіометричний профіль спортсменів високого класу.
  6. 6.
  7. 7.Добові біоритми і фізична працездатність.
  8. 8.Розминка, варіанти та значення її в тренуванні і змаганнях спортсмена.
  9. 9.Експрес методи діагностики відновних процесів в організмі спортсмена.
  10. 10.
  11. 11.
  12. 12.
  13. 13.
  14. 14.
  15. 15.
  16. 16.
  17. 17.
  18. 18.
  19. 19.
  20. 20.
  21. 21.
  22. 22.
  23. 23.
  24. 24.
  25. 25.
  26. 26.
  27. 27.
  28. 28.
  29. 29.
  30. 30.
  31. 31.
  32. 32. Культура жування в профілактиці виникнення захворювань органів травлення та ожиріння.
  33. 33.ФР хворих з внутрішньосуглобовими переломами ліктьового, плечового, колінного суглобу.
  34. 34.ФР хворих з артрозом кульшового та колінного суглобів.
  35. 35.ФР хворих після ендопротезування кульшового і колінного суглобів.
  36. 36.Особливості ФР осіб похилого віку з переломами шийки стегна.
    1. 37.ФР хворих з остеохондрозом хребта.
    2. 38. Використання профілактора Євмінова при остеохондрозі хребта.
    3. 39. Постізометрична релаксація при остеохондрозі хребта.
    4. 40.  ФР при закритій черепно-мозковій травмі.
    5. 41. БОБАТ-терапія при спастичних формах ДЦП.
    6. 42. Іппотерапія при ДЦП.
    7. 43. ФР дітей з гіпокінетичною формою ДЦП.
    8. 44. ФР дітей із сколіотичною хворобою 3 ступеня після оперативної корекції викривлення хребта.
    9. 45. Фізична активність здорової дитини на першому році життя.
    10. 46. Плавання   дітей на першому році життя.
    11. 47. Фізичні вправи для очей при роботі на комп’ютері.
    12. 48. Загартування дітей дошкільного та шкільного віку.
    13. 49. ВУМ-білдинг.
    14. 50. Особливості ФР при порушеннях оваріально-менструального циклу.
    15. 51. ФР вагітної жінки з поперечним положенням плода.
    16. 52. Особливості ФР у післяпологовому періоді після проведення оперативного родорозрішення.
    17. 53. Масаж у післяпологовому періоді для профілактики і ліквідації лактостазу.
    18. 54. Гінекологічний масаж.
    19. 55. Профілактика корінцевого синдрому остеохондрозу під час вагітності та в післяпологовому періоді.

Вимоги до оформлення творчих робіт

Творчі роботи оформляються у вигляді презентації або реферату з відповідним оцінюванням.

Реферат оформляється у вигляді друкованого або рукописного тексту не менше 10 сторінок за наступною схемою:

  1. 1стр. - назва університету, кафедри, де виконана робота, тема реферату, виконавець, місто і рік виконання;
  2. 2стр. - зміст реферату;
  3. 3- 11 стр. - суть реферату (основна частина);

12стр. - висновки;

13стр. - список використаних джерел (перелік посилань).

Презентація оформляється у вигляді 10-15 слайдів і тривалістю доповіді

7-10 хв. На 1 слайді текстовий супровід відео- та графічного зображення має становити не більше 2-3 речень. Схема оформлення:

  1. 1слайд - назва університету, кафедри, де виконана робота, тема презентації, виконавець, місто і рік виконання;
  2. 2слайд - актуальність теми;
  3. 3слайд - мета доповіді;
  4. 4- 13 слайд- суть доповіді (основна частина);
  5. 14- слайд - висновки.

Практичне заняття № 1

СПОРТИВНА МЕДИЦИНА: ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ЛІКАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ. МЕТОДИ КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЛЮДИНИ. ДОПУСК ДО ОЗДОРОВЧИХ ТА СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

Актуальність проблеми

Спортивна медицина - це галузь медицини, яка вивчає вплив спорту на здоров’я людини, визначає його спортивну орієнтацію, індивідуалізує тренувальний процес і проводить його корекцію за даними динамічного спостереження. Спортивна медицина вивчає також порушення в організмі, які пов’язані з нераціональним тренувальним процесом, розробляє засоби їх профілактики, лікування, відновлення, збільшення спортивної працездатності. Практичним змістом спортивної медицини є лікарський контроль та медичне забезпечення тренувального процесу та спортивних змагань.

Навчальні цілі:

  • сформувати сучасні уявлення про спортивну медицину, види і методи лікарського контролю за спортсменами
  • навчити студентів збирати спортивний анамнез, проводити соматоскопічні, соматометричні обстеження, функціональні проби, оцінювати їх результати та формулювати лікарський висновок щодо допуску до занять фізичною культурою та спортом

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • ознайомитися з матеріалами підручника, посібника
  • вивчити матеріали практикуму
  • повторити анатомію, фізіологію СК, газообміну, травлення, нервової системи та опорно-рухового апарату
  • вирішити тестові завдання та ситуаційні задачі
  • виконати творче завдання

Студент повинен знати:

  • нормальну та патологічну анатомію, нормальну та патологічну фізіологію системи кровообігу, газообміну, травлення, нервової системи та опорно-рухового апарату
  • методи дослідження функціонування СК, газообміну, травлення і нервової системи та опорно-рухового апарату

Студент повинен вміти:

  • збирати спортивний анамнез
  • проводити соматоскопічне обстеження (оцінювати стан шкіри, видимих слизових оболонок, жировідкладень, мускулатури, грудної клітки, спини, стопи)
  • проводити соматометричне обстеження (вимірювати масу тіла, зріст, окружність грудної клітки в статиці та динаміці)
  • проводити функціональне обстеження (спірометрія, динамометрія)
  • давати оцінку фізичного розвитку за допомогою методу індексів (ІМТ)
  • визначати протипоказання до проведення проб з фізичними навантаженнями
  • проводити та оцінювати функціональні проби (Штанге, Генчі, Мартіне- Кушелевського, Руф’є, з ізометричним фізичним навантаженням, ортостатичну, сходження на 4 поверхи стандартної будівлі)
  • зробити висновок про фізичний розвиток і функціональний стан організму за результатами обстеження та надати рекомендації щодо медичної групи в фізичному вихованні навчального процесу, оздоровчих та спортивних тренувань

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • збір спортивного анамнезу
  • соматоскопічні і соматометричні дослідження фізичного розвитку спортсмена
  • оцінку фізичного розвитку методом індексів
  • функціональні проби (Штанге, Генчі, Мартіне-Кушелевського, Руф’є, з ізометричним фізичним навантаженням, ортостатична, сходження на 4 поверхи стандартної будівлі)

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

Одним із розділів спортивної медицини є лікарський контроль.

Лікарський контроль - це комплексне медичне обстеження фізичного розвитку та функціонального стану осіб, що займаються фізичною культурою та спортом. Мета лікарського контролю - вивчити стан здоров’я та вплив на організм людини фізичних навантажень. Основна форма лікарського контролю - загально-клінічне лікарське обстеження з додатковим вивченням спортивного анамнезу та спеціальних функціональних проб, що дає можливість своєчасно виявити наявну та приховану патологію в організмі, а також планувати тренувальні навантаження та оцінювати їх сумарний ефект.

Первинний лікарський контроль проводиться для допуску людини до тренувань. Він повинен вирішити питання допуску, спортивної орієнтації та оцінити біологічний вік і його відповідність паспортному. Обов’язкові методи обстеження: вивчення загального та спортивного анамнезів, огляд по органах і системах, визначення Рs, АТ, проведення дихальних проб, проб з фізичними навантаженнями, електро-, ехокардіографії, доплерографії магістральних судин, УЗД органів черевної порожнини, нирок та органів малого тазу, оцінка стану нервової системи, аналізаторів, загальні аналізи сечі та крові, глюкоза крові, біохімічні дослідження щодо функціонального стану печінки та нирок. При необхідності проводяться додаткові дослідження.

Повторний лікарський контроль проводиться періодично, не рідше 1 разу на півроку. Його завдання - виявити зміни в стані обстежуваного, визначити кумулятивний вплив тренувань на організм, динаміку тренованості, виявити передпатологічні і патологічні стани (ознаки перевтоми, фізичної перенапруги, перетренованості), внести відповідні корективи в тренувальний процес. Проводиться за скороченою методикою з обов’язковим використанням функціональних проб.

Додатковий лікарський контроль проводиться для вирішення питання про допуск до змагань та тренувань після перенесених захворювань, травм, перенапруження, після тривалих перервах у тренуваннях, а також за направленням педагогів і тренерів при появі ознак зниження працездатності, перевтоми або захворювання, за проханням спортсмена. Крім того, окремі види спорту, такі як марафонський біг, бокс, боротьба, потребують додаткових оглядів спортсменів перед кожним змаганням. Обсяг і методика такого обстеження обумовлені конкретними завданнями.

Лікарсько-педагогічне спостереження - це сумісна робота лікаря та тренера зі спортсменом в процесі тренувань (змагань) для визначення та оцінки термінового, відставленого, кумулятивного ефектів тренування. В залежності від поставлених задач, виділяють: оперативний контроль (під час тренування), поточний (після тренування протягом 72 годин), етапний (після певного циклу тренувань).

Методи комплексного дослідження для оцінки фізичного розвитку та функціональних можливостей людини:

  • анамнестичний (загальний та спортивний - вік, стаж, час початку занять спортом, умови життя й розвитку, спадковість, перенесені захворювання і травми, частоту, спрямованість і тривалість тренувань, динаміку спортивних результатів, переносимість навантажень, швидкість відновлення, характер відпочинку, використовувані засоби відновлення й підвищення спортивної працездатності)
  • соматоскопічний (соматотип, постава, рельєфність мускулатури, жировідкладення, форма грудної клітки, спини, стоп та ніг)
  • соматометричний (зріст, маса тіла, окружності грудної клітки, живота)
  • інструментальні (спірометрія, динамометрія, тонометрія, пульсометрія та інші)
  • лабораторні
  • функціональні проби

Для оцінки соматометричних показників спортсмена можуть бути використані наступні методи: стандартів або середньоквадратичних відхилень, кореляції, центилів, індексів. У практичному занятті соматометричні показники оцінюють методом індексів. Індекси - це показники фізичного розвитку, які являють собою співвідношення 2 і більше антропометричних ознак, виражених математичними формулами. За основу визначення рівня фізичного розвитку використовують ІМТ. Для визначення гармонійності фізичного розвитку орієнтуються на показники спірометрії та динамометрії.

Функціональні можливості людини досліджують за допомогою проб:

  • з динамічним (Мартіне-Кушелевського, Руф’є, на велоергометрі та інші) та ізометричним ФН (стискання кистьового динамометра та інші)
  • зі зміною умов зовнішнього середовища: гіпоксичні (Штанге і Генчі), холодова
  • зі зміною положення тіла в просторі: ортостатична, кліностатична
  • з медикаментами: Р-адреноблокаторами, Р-адреностимуляторами, нітрогліцерином
  • сходження на 4 поверхи стандартної будівлі оцінюється пульсовою вартістю 1 Вт навантаження (Рs/Вт) при сходженні на 4 поверхи стандартної будівлі в темпі 80 кр/хв з визначенням пульсу за перші 10 с відновного періоду з подальшим розрахунком пульсу, який був під час виконання тесту за 1 хв (пульс за перші 10с х 6), розрахунком потужності виконаного навантаження (маса тіла х 1,83, Вт) і показника Рs /Вт і наступним оцінюванням за табличними градаціями (додаток № 3).

За даними проведених досліджень при первинному лікарському контролі формується лікарський висновок, в якому відображається: а) стан здоров’я; б) фізичний розвиток; в) функціональний стан; г) медична група для занять ФВ; д) допуск до участі в змаганнях; є) рекомендації щодо режиму тренування.

Інтенсивність тренуючих навантажень при оздоровчих тренуваннях дорослих визначається за пробою сходження на 4 поверхи стандартної будівлі (додаток № 8). Використовуються ФВ переважно аеробної спрямованості у вигляді ходьби, плавання, аеробіки. Силові вправи при схильності до АГ обов’язково чергується з динамічними вправами.

До змагань допускаються тільки особи основної групи, які систематично займаються певним видом спорту. При цьому потрібно вказати: в якому виді спорту і на якому рівні (шкільний, районний, міський, республіканський, міжнародний) обстежений допускається до змагань.

 

ПРОТОКОЛ ВИЗНАЧЕННЯ І ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

 

ПІБ студента

Курс, група, факультет

Дата народження

Спортивний анамнез:

1. У якій мед. групі займався фізичним вихованням в школі, ВНЗі

 

2.  Чи  займався  спортом,  яким  видом,  спортивні  розряди,  участь  у  змаганнях,

відомості про переносимість фізичних тренувань

 

 

3.  Чи  займаєтеся  у  вільний  час  оздоровчим  тренуванням:  які  фізичні  вправи виконуєте, кількість годин на тиждень, інтенсивність

 

 

АНАМНЕЗ  ЖИТТЯ:  умови  життя,  харчування,    шкідливі  звички,  перенесені захворювання, спадковість

 

 

СОМАТОСКОПІЯ:  соматотип  (нормо-,  гіпер-,  астенік),  шкіра,  видимі  слизові оболонки, жировідкладення, мускулатура, грудна клітка, спина, стопи, ноги

 

 

 

СОМАТОМЕТРИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ

МТ,

кг

Зріст стоячи,

см

ОГК, см

ЖЄЛ, мл

КД, кг

Вдих

Видих

Пауза

Розмах (екску-

рсія)

правої

лівої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)ІМТ: вага (кг)/зріст (м 2), (оцінка - Додаток №8а)

 

2) ОТ/ОС, норма: м-

3)Індекс Піньє: зріст-(ОГК+МТ), для: астеніка - >30, нормостеніка - 10-30,

гіперстеніка -

4) Спірометрія (Додаток №3, 4)

 

5) КД (Додаток №3)

 

6) екскурсія грудної клітки вище середньої, нижче середньої, середня, ч-8-10 см,

ж-5-8 см

Висновок та рекомендації по корекції фізичного розвитку:

1)  Рівень

2)  Гармонійність

3)  Рекомендації

 

ПРОТОКОЛ ВИЗНАЧЕННЯ І ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СК

ПІБ студента

Гіпоксичні проби

Проба Штанге (с) =         , оцінка (норма=55-60 с)

Проба Генчі (с) =         , оцінка (норма=25-30 с)

Висновок: Стійкість до гіпоксії 

Ортостатична проба

Рs за 15 с в горизонт. полож. =

Рs за 15 с в верт. полож =

∆ Рs (уд/хв) =

Висновок (Додаток №5а): Збудливість симпатичного відділу ВНС

Проба  Мартіне-Кушелевського  з  дозованим  динамічним  фізичним  навантаженням  - 20 присідань за 30 секунд виконав:

Рs  сидячи за 10 с, тричі підряд:               уд,            уд,           уд

АТ сидячи                    мм рт.ст.

Секу

нда

Хвилини  відновлення

Приріст Рs(%) = (Рs за  перші 10 секунд після присідань - Рs сидячи за 10 секунд ) /Рs сидячи за  10 секунд* 100  =

1

2

3

Зміни ПАТ (%) = (ПАТ після присідань на 1 хв 

відновлення – ПАТсидячи) / ПАТ

10

 

 

 

Зміни САТ (%) = (САТ після присідань на 1 хв відновлення – САТсидячи) / САТси

20

 

 

 

Оцінка рівня ДАТ  після  присідань на 1 хв відновлення (мм.рт ст)

30

 

 

 

Реституція (відновлення), Рs  =            хв             с

40

 

 

 

 

50

 

 

 

 

60

 

 

 

 

АТ

*

 

*

 

Висновок:Тип реакції СК на динамічне фізичне навантаження (Додаток №5)

Проба з дозованим ізометричним навантаженням

50 % від максимальної сили кисті =                         кг

АТ  до навантаження             мм рт. ст.,          

АТ під час стискання динамометра                      мм рт.ст.

Висновок:

Тип реакції СК на ізометричне фізичне навантаження:

Средній АТ при пробі:

 

126,4-139,9  -  гранична

140 і>  -  гіпертонічна

Проба Руфьє (ІР) - 30 присідань за 45 с (додаток №2):

 Р1___________ Р2______________ Р3___________

              4 х (Ps1+Ps2+Ps3)-200   

     ІР= ---------------------------------  =________________

                        10

Висновок:__________________________________________________________

Сходження на 4 поверхи стандартної будівлі:

Студент______________________________________________________

W (потужність навантаження) = маса тіла (кг) х 1,83=__________Вт;

Рs1 - відразу після сходження за перші 10 с ____уд;

Рівень ФП = Рs1х 6 / W ______________________________уд/хв/Вт

 Висновок (Додаток №3):____________________________________

ЛІКАРСЬКИЙ ВИСНОВОК (форма 061/о)

ПІБ____________________________________________________________________

Стан здоров’я___________________________________________________________

Фізичний розвиток_______________________________________________________

Функціональний стан____________________________________________________

Медична  група  (додаток №7) ____________________________________________

Допуск до тренувань, змагань  (з виду спорту)_______________________________

Рекомендовано (додаток №8):

1. Інтенсивність тренуючих навантажень: Рs трен=_______уд/хв

2. Тривалість:_______хв, 3. Кратність: ____разів/тиждень

4. Спеціальні  вправи  (на  корекцію  порушень  постави,  функціональних

можливостей, тощо)_____________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

  1. 1.Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться для визначення:
  2. 1- безпосередньої дії ФН
  3. 2- можливості допуску до занять ФК та спортом
  4. 3- кумулятивної дії фізичних тренувань
  5. 4- адекватності дозування ФВ
  6. 5- ступеня втомленості спортсмена після тренувального заняття
  7. 2.Рельєфність м’язів визначається методом:
  8. 1- соматоскопії
  9. 2- антропометрії
  10. 3- динамометрії
  11. 4- тонометрії
  12. 5- соматометрії
  13. 3.При проведенні первинного лікарського контролю в висновку про стан здоров’я відмічається наступне:
  14. 1- здоров’я задовільне
  15. 2- добре здоров’я
  16. 3- відмінне здоров’я
  17. 4- здоровий
  18. 5- не здоровий
  19. 4.У обстеженого з масою тіла 90 кг, зростом 182 см. Розрахуйте ІМТ і дайте оцінку визначеного показника:
  20. 1- в межах норми
  21. 2- надмірна вага
  22. 3- недостатня маса тіла
  23. 4- ожиріння I ст.
  24. 5- ожиріння II ст.
  25. 5.Нормотонічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне- Кушелевського характеризується:
  26. 1- приростом Рs на 110% і зниженням пульсового тиску
  27. 2- приростом Рs і ПАТ на 70%
  28. 3- зростанням Рs і ПАТ більше, ніж на 100% від спокою
  29. 4- зростанням Рs на 120% зі зниженням ДАТ до 0 мм.рт.ст.
  30. 5- зростанням пульсу на 105% без змін ПАТ
  31. 6.При пробі Мартіне-Кушелевського приріст пульсу становив 115%, підвищення САТ - 70%, відновлення показників відбулося на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:
  32. 1- нормотонічною
  33. 2- гіпертонічною
  34. 3- дистонічною
  35. 4- зі сходинковим підвищенням АТ
  36. 5– астенічною
    1. 7.Проба Штанге проводиться для визначення у спортсмена:
    2. 1- рівня фізичного розвитку
    3. 2- гармонійності фізичного розвитку
    4. 3- стійкості організму до гіпоксії
    5. 4- рівня ФП
    6. 5- соматотипу спортсмена

8.Тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи визначається наступною функціональною пробою:

  1. 1- Мартіне-Кушелевського
  2. 2- ортостатичною
  3. 3- Штанге
  4. 4- з хлоридом калію
  5. 5- з ізометричним навантаження на кистьовому динамометрі
  6. 9.При проведенні проби з ізометричним навантаженням на кистьовому динамометрі для нетренованих осіб величина навантаження має складати:
  7. 1- 100% визначеної максимальної сили кисті
  8. 2- 10%
  9. 3- 50 %
  10. 4- 75 %
  11. 5- 90 %
  12. 10.Фізіологічна реакція організму на динамічне фізичне навантаження характеризується:
  13. 1- відсутністю зростання Рs відносно спокою
  14. 2- зростанням САТ
  15. 3- зниженням САТ
  16. 4- зростанням ДАТ
  17. 5- зниженням УОС

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1.При обстеженні 19-річного спортсмена зростом 176 см і вагою 73 кг після 6- місячних велотренувань приріст пульсу відносно спокою на ортостатичну пробу становив 30 уд/хв., на пробу з динамічним фізичним навантаженням (проба Мартіне - Кушелевського) приріст пульсу склав 120 %, а САТ - 50 % відносно спокою.

  • розрахувати і оцінити ІМТ обстеженого спортсмена
  • визначити тип реагування ВНС на ортопробу
  • визначити тип реакції СК на динамічне ФН
  • надати рекомендації спортсмену щодо подальших тренувань

2.При первинному лікарському контролі спортсмена 18 років зі зростом 178 см і вагою 70 кг на ортопробу приріст пульсу становив 15 уд/ хв. відносно спокою, а приріст пульсу і пульсового тиску на пробу Мартіне-Кушелевського становили 67 % відносно спокою.

  • розрахувати і оцінити ІМТ спортсмена
  • оцінити тип реагування ВНС на ортопробу
  • оцінити тип реакції СК на пробу з Мартіне-Кушелевського
  • надати рекомендації щодо тренувального процесу

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(письмово підготувати одне за вибором)

  1. 1.Методика кількісної оцінки рівня фізичного (соматичного) здоров’я за «адаптаційною» та «енергетичною» концепціями.
  2. 2.Сучасні методики визначення «біологічного» віку людини та їх прогностичне значення.
    1. 3.Морфофункціональний профіль спортсменів високого класу.
    2. 4.
    3. 5.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна оцінка за результатами практичного заняття____________________

 

 

 

Практичне заняття № 2

СПОРТИВНА МЕДИЦИНА: ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СПОРТСМЕНА. ЛІКАРСЬКО- ПЕДАГОГІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Актуальність проблеми

Досягнення в фізичній культурі та спорті в багатьох аспектах залежать від загальної аеробної фізичної працездатності людини, тому її визначення та оцінка мають велике практичне значення. Фізична працездатність - це інтегральний показник функції киснево-транспортної системи. Визначення фізичної працездатності людини дає об’єктивну оцінку стану киснево-транспортної системи, готовності організму до занять спортом, ефективності спортивних та оздоровчих тренувань. Неправильно побудований тренувальний процес призводить до розвитку синдромів перенапруги та перетренованості, формує хронічні захворювання внутрішніх органів і обмежує спортивну працездатність. Для оптимізації тренувального процесу спортсмена необхідна злагоджена робота лікаря і тренера.

Навчальні цілі:

  • навчити студентів визначати і оцінювати рівень ФП
  • навчити надавати рекомендації щодо допуску до занять спортом та режиму тренувань
  • проводити та аналізувати результати оперативного лікарсько-педагогічного контролю
    • оцінювати кумулятивний ефект циклу тренувань
    • формулювати принципи оптимізації тренувального процесу
  • виявляти ранні ознаки синдромів перенапруги, перенавантаження, перетренованості
  • надавати рекомендації щодо корекції навантажень у тренувальному процесі спортсмена

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • ознайомитися з матеріалами підручника, посібника
  • вивчити матеріали практикуму
  • повторити анатомію, фізіологію та біохімію м’язової діяльності людини
  • вирішити тестові завдання і ситуаційні задачі
  • виконати творче завдання

Студент повинен знати:

  • нормальну та патологічну анатомію, нормальну та патологічну фізіологію опорно-рухового апарату і кадіореспіраторної системи людини
    • методи дослідження фізичної працездатності людини
  • види і методи лікарсько-педагогічного контролю тренувального процесу спортсмена критерії адекватності інтенсивності фізичного навантаження в тренувальному занятті
    • механізми і ознаки відновлення після фізичного навантаження
  • ознаки позитивного кумулятивного впливу фізичних тренувань на організм спортсмена
    • медико-біологічні засоби оптимізації тренувального процесу
  • гострі і хронічні патологічні стани в організмі спортсмена при нераціональних заняттях фізичними вправами
    • поняття про допінги та їх вплив на організм людини
  • ЕКГ ознаки гіпертрофії, дистрофії міокарда, порушень ритму і провідності, фізіологічної та патологічної реакцій на фізичне навантаження

•Ехо КГ ознаки гіпертрофії міокарда, пролапса, гіпокінезії міокарда

Студент повинен вміти:

  • визначати та оцінювати фізичну працездатність за величиною: а)потужності фізичного навантаження при пульсі 170 уд/хв при велоергометричному тесті (РWС 170); б) максимального споживання кисню, визначеного за номограмою Астранд-Римінг, по результатам тесту РWС 170 (потужність другого навантаження і пульс при ньому); в) індексу Гарвардського степ-тесту
  • аналізувати результати первинного лікарського обстеження спортсмена та на його базі розраховувати і рекомендувати величини на величині Рзтрен. і САТ для вступної, основної і заключної частин тренувального заняття
  • будувати фізіологічну криву тренувального заняття, визначати і аналізувати адекватність інтенсивності фізичних навантажень функціональним можливостям організму спортсмена та надавати рекомендації щодо подальших змін у тренувальному процесі
    • визначати клінічні та ЕКГ ознаки дистрофії міокарда у спортсменів

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • визначення і оцінка рівня ФП за велоергометричним тестом РWС 170;
  • визначення і оцінка рівня аеробних можливостей за величиною МСК за номограмою Астранд-Римінг
    • визначення і оцінка біологічного віку
  • аналізувати результати первинного лікарського обстеження спортсмена, розраховувати і рекомендувати величини тренувального пульсу і САТ для вступної, основної і заключної частин тренувального заняття
    • будувати фізіологічну криву тренувального заняття, визначати і аналізувати адекватність інтенсивності фізичних навантажень        функціональним можливостям організму спортсмена та надавати рекомендації щодо подальших змін у тренувальному процесі визначати клінічні та ЕКГ ознаки дистрофії міокарда у спортсменів
    • визначати клінічні та ЕКГ ознаки дистрофії міокарда у спортсменів

 

 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

Фізична працездатність спортсмена визначається одним із наступних показників киснево-транспортної системи:

  • абсолютною і відносною величиною потужності фізичного навантаження (Вт, Вт/кг) на велоергометрі при пульсі 170 уд/хв. (при виконанні двох стандартних навантажень і визначенні пульсу під час їх виконання з наступним розрахунком РWС за формулою, обчисленням РWС/кг і оцінюванням показника за таблицями (у чоловіків) (додаток № 3). Для оцінки результатів проби РWС як у чоловіків, так у жінок можна використати метод Преварського Б.П., який дає змогу за таблицями (додатки № 4, 5) визначити належне МСК і належне РWС (індивідуальне субмаксимальне навантаження) та співставити останнє з розрахованою за формулою фактичною величиною. Паралельно з визначенням пульсу при проведенні даної проби існує нагальна потреба у вимірюванні величин АТ. При наявності гіпертонічної реакції при проведенні даної проби при розрахунку РWС необхідно користуватися лише модифікованим способом визначення її величини.
  • МСК (л/хв.), визначене за номограмою Астранд-Римінг (Додаток №6) за результатами тесту РWС-170, можна оцінити за градаціями (Додаток № 3).
  • індексом Гарвардського степ-тесту, виконаного при сходженні на сходинку стандартної висоти в темпі 120 кроків/хв. протягом 5 хвилин і визначенням пульсу за перші 30 секунд на другій, третій і четвертій хвилинах відновлення з подальшим розрахунком за формулою і оцінюванням за таблицями (додаток № 3). До проведення даного тесту допускаються тільки здорові особи, що мають рівень працездатності не нижче середнього та нормальну гемодинамічну реакцію на функціональні проби.

На рівень фізичної працездатності впливають такі фактори:

  • успадкований рівень аеробних можливостей і генетична схильність до спортивних досягнень;
  • вік, стать, маса тіла (особливо м’язова маса), тип конституції;
  • функціональний стан киснево-транспортної системи;
  • рівень тренованості.

Лікарсько-педагогічне спостереження - це сумісна робота лікаря та тренера зі спортсменом в процесі тренувань (змагань) для визначення та оцінки термінового, відставленого, кумулятивного ефектів тренування і корекції фізичного навантаження. У залежності від поставлених задач, виділяють: оперативний контроль (під час тренування), поточний (після тренування протягом 24 годин), етапний (після певного циклу тренувань).

Завданням оперативного контролю є визначення відповідності інтенсивності тренуючих навантажень функціональним можливостям організму. Інтенсивність ФН в тренуванні визначається за характером змін Рs, АТ і ЕКГ (при моніторуванні).

Орієнтовно:

  • у вступній частині:

Рsтрен. = Рsсп. + 40% ХР, де ХР= 220 - вік спортсмена - Рsсп. (різниця між Рs максимально допустимим і Рsсп.);

  • на піках навантаження в основній частині заняття:

Рsтрен. = Рsсп. + 80 % ХР;

  • прогнозовані величини САТ, що відповідають розрахованим значенням тренувальному пульсу, визначають за формулою:

САТ тренувальний (мм рт.ст.) = Рsтрен. /2 + 80 (для жінок),

САТ тренувальний (мм рт.ст.) = Рsтрен. /2 + 82 (для чоловіків)

При адекватних тренуючих ФН у спортсмена відсутні скарги, блідість, різка гіперемія обличчя, вираз страждання на ньому, профузна пітливість і некоординовані рухи. Величини Рs і АТ відповідають прогнозованим значенням, тобто гемодинамічна реакція нормотонічна, реєструється фізіологічний характер змін на ЕКГ. Опосередкованим показником змін периферійного опору судин на фізичне навантаження є зміна ДАТ, який повинен дещо зменшуватись або залишатись на рівні спокою.

Перевищення при навантаженні прогнозованих величин САТ свідчить за гіпертонічний тип реагування СК на фізичне навантаження, перевищення Рзтрен., невідповідно мале зростання САТ або відсутність його змін - за астенічний тип.

Зростання ДАТ при фізичному навантаженні свідчить за гіпертонічний тип, а його зниження більш ніж на 50 % відносно спокою - за дистонічний тип реагування СК.

Поява будь-якого патологічного типу гемодинамічної реакції та патологічний характер змін на ЕКГ у відповідь на фізичне навантаження, свідчить про те, що воно неадекватне (перевищує функціональні можливості організму) і може бути предиктором синдрому перенапруги СК.

Відсутність достатніх прогнозованих змін Рs та АТ відносно спокою свідчить про те, що інтенсивність навантажень в тренуванні є недостатньою для досягнення тренувального ефекту.

Завданням поточного контролю є визначення та оцінка ступеня втоми і відновлення організму спортсмена після тренування для вирішення питання щодо подальших тренуючих навантажень.

Втома після спортивного навантаження за суб’єктивними та об’єктивними ознаками може бути: а) фізіологічною і характеризується добрим самопочуттям, відчуттям м’язової радості, зниженням Рs до 120 уд/хв протягом 3-х хвилин після навантаження; б) граничною - з психічною пригніченістю, неприємними відчуттями, Рs через 3 хвилини після навантаження більший за 120 уд/хв; в) патологічною з відчуттям втоми, запамороченням, болями за грудиною, Рs більший за 140 уд/хв через 3-хвилини після навантаження, що може свідчити про наявність синдрому перенапруги.

Відпочинок після тренувального заняття сприяє видаленню продуктів робочого метаболізму, відновлює енергетичні запаси, пластичні речовини і ферменти, забезпечує підвищення функціональних можливостей організму.

Завданням етапного контролю є визначення і оцінка кумулятивного ефекту певного циклу фізичних тренувань для вирішення питання доцільності подальших навантажень або допуску до змагань відповідного рівня.

При нераціональних заняттях фізичними вправами можуть виникати гострі (гравітаційний шок, ортостатичний шок, непритомність, гіпоглікемічний стан, печінковий больовий синдром, раптова смерть) і хронічні патологічні зміни в організмі спортсмена (міокардіодистрофія, гіпертрофічна кардіоміопатія, артеріальна гіпертензія, порушення ритму та ін).

ПРОТОКОЛ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКИ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

І.Визначення ФП за індексом Гарвардського степ-тесту:

Виконав студент________________________________________________________

Рs за перші 30 секунд 2 -Ї (Рs1),3-ї (Рs2), 4-ї (Рs3) хвилини відновлення після сходження:

Т (час виконання проби) =_____ с, Рs1=_ уд, Рs2=______ уд, Рs3=___ уд,

 

 ІГСТ=___Т   х 100_____=___ ________________________ум.од.

                               2х (Р81+Р82+Р83)

Висновок (Додаток №3):________________________________________________

  1. 2.Визначення ФП за величиною потужності фізичного навантаження при пульсі 170 (РWС 170):

Виконав студент________________________________________________________

Потужність 1-го навантаження W1______ Вт, Рs1________ уд/хв, АТ1___________ мм рт.ст.

Потужність 2-го навантаження W2_____ Вт, Рs2________уд/хв., АТ2____________ мм рт.ст.

PWС 170 = W1+(W2 - W1 ) х (170 - Рs1) / (Рs2 - Рs1 ) =____________________ Вт;

Висновок  (Додаток №3): Рівень ФП____________________________________

_______________________________________________________________________

 

З.Визначення МСК за номограмою Астранд-Римінг:

МСК фактичне______________ л/хв, (Додаток № 6)

Заключення (Додаток №3)_______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4.Визначення біологічного віку (додаток № 3)_____________________________

_______________________________________________________________________

 

Висновок

 

 

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.Терміновий ефект фізичного тренування спортсмена визначається:

  1. 1- первинним лікарським контролем
  2. 2- протягом 2 годин після тренування
  3. 3- через три місяці після тренувань
  4. 4- оперативним контролем
  5. 5- поточним контролем

2.Щільність тренувального заняття спортсмена визначається за величиною:

  1. 1- відсоткового відношення ввідної частини заняття до основної
  2. 2- відсоткового відношення активного часу заняття до всього об’єму заняття
  3. 3- відношення основної частини заняття до заключної частини
  4. 4- пульсової вартості пікового навантаження
  5. 5- тривалості основної частини заняття
  6. 3.Позитивний кумулятивний ефект систематичних фізичних тренувань з боку системи крові характеризується:
  7. 1- зростанням вмісту гемоглобіну і еритроцитів
  8. 2- зменшенням об’єму циркулюючої плазми
  9. 3- зменшенням кількості лейкоцитів крові
  10. 4- зниженням кисневої ємкості крові
  11. 5- зменшенням резервної лужності крові

4.При адекватному фізичному навантаженні реакція системи кровообігу на нього має бути:

  1. 1- дистонічною
  2. 2- астенічною
  3. 3- гіпотонічною
  4. 4- нормотонічною
  5. 5- гіпертонічною

5.При оперативному лікарському контролі, як правило:

  1. 1- визначається фізична працездатність спортсмена
  2. 2- проводиться визначення і оцінка фізичного розвитку спортсмена
  3. 3- визначається склад тіла спортсмена
  4. 4- визначається тип реагування системи кровообігу на ФН
  5. 5- оцінюється м’язова сила спортсмена;
  6. 6.Тести з ФН для визначення загальної фізичної працездатності за інтенсивністю поділяються на:
  7. 1- безперервні
  8. 2- поступово зростаючої потужності
  9. 3- ступенево-зростаючої потужності
  10. 4- субмаксимальні
  11. 5- локальні
  12. 7.Для визначення величини МСК за номограмою Астранда спортсмену необхідно провести пробу:
  13. 1Руф’є
  14. 2- Мартіне-Кушелевського
  15. 3- Гарвардський степ-тест
  16. 4- Р^С-170
  17. 5- сходження на 4 поверхи
  18. 8.Інтенсивність тренувального ФН спортсмена опосередковано можна оцінити за результатом проведення:
  19. 1- тонометрії
  20. 2- спірографії
  21. 3- динамометрії
  22. 4- пульсометрії
  23. 5- тонусометрії
  24. 9.Дослідження фізичної працездатності спортсмена необхідно проводити:
  25. 1- зразу ж після їжі
  26. 2- через 6 годин після їжі
  27. 3- після спортивного тренування
  28. 4- через 2 години після легкого сніданку з міцною кавою
  29. 5- через 2 години після легкого сніданку без міцної кави та чаю
  30. 10.Пікове навантаження в спортивному тренуванні доцільно виконувати:
  31. 1- у ввідній частині заняття
  32. 2- на початку його основної частини
  33. 3- в середині основної частини
  34. 4- в кінці основної частини

5 - в заключній частині заняття


СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА

Заповнити протокол лікарсько-педагогічного спостереження згідно результатів гемодинамічного контролю тренувального заняття спортсмена чоловічої статі 20 років тривалістю 45 хв та надати відповідні рекомендації спортсмену і тренеру щодо корекції тренувального процесу

 

Показники, час їх визначення

Варіанти

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

До заняття

ЧСС за 10 сек

АТ, мм рт.ст

 

11

110/70

 

13

100/60

 

11

110/60

 

12

120/65

 

12

125/70

 

10

115/70

 

10

115/70

 

13

110/70

 

14

110/70

 

12

120/70

 

14

120/80

1

10

110/60

 

11

110/70

В кінці ввідної частини

ЧСС за 10 сек

АТ, мм рт.ст

Час визначення, хв.

 

 

18

110/65

6

 

 

15

100/60

5

 

 

21

115/65

10

 

 

28

140/75

15

 

 

32

120/80

10

 

 

20

130/80

12

 

 

17

135/70

5

 

 

20

140/50

7

 

 

17

125/65

5

 

 

23

110/75

4

 

 

22

135/70

5

 

 

20

115/65

10

 

 

18

140/60

7

Після самого інтенсивного навантаження

ЧСС за 10 сек

АТ, мм рт.ст

Час визначення, хв..

 

 

25

140/60

38

 

 

20

120/60

39

 

 

30

105/70

30

 

 

35

165/80

28

 

 

31

115/80

35

 

 

38

170/50

25

 

 

22

145/75

33

 

 

36

170/10

29

 

 

30

145/65

34

 

 

29

105/80

40

 

 

28

145/75

33

 

 

30

105/70

30

 

28

190/90

28

В кінці заняття

ЧСС за 10 сек

АТ, мм рт.ст

Час визначення, хв..

 

14

110/70

45

 

15

115/65

45

 

19

105/70

45

 

30

160/70

45

 

24

115/80

45

 

20

135/60

45

 

19

125/75

45

 

17

160/30

45

 

21

130/70

45

 

25

105/80

45

 

19

120/70

45

 

18

105/70

45

 

14

110/70

45

Тривалість заключної частини, хв..

5

5

2

3

3

4

6

7

3

3

6

2

8

Активний час, хв..

34

20

39

38

40

42

36

32

41

40

36

39

42


ПРОТОКОЛ ЛІКАРСЬКО-ПЕДАГОГІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Варіант№_________________

Показники гемодинаміки (Рз, АТ) в стані спокою, в кінці ввідної, в основній (на піковому навантаженні) та заключній частинах заняття

Ps/  за 10 с

АТ, мм рт. ст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27

180

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

160

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21

140

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

120

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

80

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45 хв

1. Побудувати фізіологічну криву тренувального заняття.

  1. 2.Визначити моторну щільність заняття____________________
  2. 3.Розрахувати тривалість ввідної та заключної частин заняття (%)______________

Оцінка________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Вказати в якій частині тренування найінтенсивніше навантаження. Які дані про це свідчать?____________________________________________________________

5.Чи правильно розподілене фізичне навантаження у занятті за інтенсивністю?_________Чому?___________________________________________

  1. 6.Розрахувати тренувальний Рs, який активізує:

40% ХР(для ввідної частини)_____________________________________________

80% ХР (для основної частини)___________________________________________

  1. 7.Розрахувати належні рівні САТ, що відповідають розрахованому Рsтрен.

для ввідної частини_____________________________________________________

для основної частини____________________________________________________

  1. 8.Інтенсивність тренувального навантаження за Рs, САТ, ДАТ
  2. 1- відповідає функціональним можливостям
  3. 2- перевищує їх
  4. 3- недостатня
  5. 9.Який вид ЛПС був використаний?___________________________________
  6. 10.Ефект тренування:1 - терміновий, 2 - відставлений, 3 - кумулятивний.
  7. 11.Ваші рекомендації тренеру щодо навантаження в різних частинах заняття:

ввідній_____________________________________________________________ __

основній___________________________________________________________ __

  1. 12.Який кумулятивний ефект від занять спортом можна очікувати, якщо тренувальне заняття проводити таким чином, як проведено в завданні:1- позитивний, 2- негативний, 3- відсутній ефект тренування

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(письмово підготувати одне за вибором)

  1. 1.Фізична працездатність та спортивні досягнення з позиції спортивної генетики.
  2. 2.Фізіометричний профіль спортсменів високого класу.
  3. 3.Психофізіологічний профіль спортсменів, що тренуються в різних видах спорту.
  4. 4.Добові біоритми і фізична працездатність.
  5. 5.Експрес методи діагностики відновних процесів в організмі спортсмена.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна оцінка за результатами практичного заняття___________

Практичне заняття № 3

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ.

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ КАРДІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

 

Актуальність проблеми

Більшість хвороб, особливо інсульти, інфаркти, травми, супроводжуються зниженням рухової активності пацієнта. Необґрунтована гіпокінезія на тривалий час призводить до ще більшого порушення структури та функцій всіх органів та систем, хронізації процесу та інвалідизації хворого. Відновлення втрачених функцій за допомогою фізичної реабілітації є важливою складовою клінічної медицини, засобом попередження і зменшення ступеня інвалідизації хворих.

Захворювання СК посідають перше місце у структурі летальності та інвалідизації хворих. При більшості з них суттєвим ризиковим фактором є недостатня рухова активність - гіподинамія, особливо на фоні гіперхолестеринемії. Фізичні тренування впливають практично на всі механізми компенсації та адаптації СК. За допомогою ФР можна досягти відновлення працездатності, повернути значну кількість хворих до активної продуктивної праці.

Навчальні цілі:

  • навчити студентів призначати ФР хворим в комплексному лікуванні
  • навчити виявляти, аналізувати патологічні зміни СК для індивідуалізації ФР хворого кардіологічного профілю
  • обґрунтовувати, самостійно призначати засоби та форми ФР, проводити контроль адекватності фізичних навантажень, оцінювати кумулятивний ефект тренувань хворих кардіологічного профілю

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • ознайомитися з матеріалами підручників і посібника
  • вивчити матеріали практикуму
    • повторити нормальну та патологічну анатомію, фізіологію СК, біохімію ліпідного обміну, фібринолітичної активності крові, енергетичного забезпечення м’язової діяльності
  • повторити методи дослідження СК
  • вирішити тестові завдання і ситуаційні клінічні задачі
  • виконати індивідуальне творче завдання

Студент повинен знати:

  • механізми лікувальної дії та фізіологічну класифікацію ФВ
  • клінічні ефекти прийомів масажу
  • засоби та форми ФР
    • принципи дозування ФВ
  • вплив гіподинамії на стан СК
  • нормальну та патологічну анатомію, фізіологію СК, біохімію ліпідного обміну, фібринолітичної активності крові, енергетичного забезпечення м’язової діяльності
  • спеціальні ФВ, які використовуються при захворюваннях СК
  • методи і критерії визначення адекватності і ефективності ФН у хворих кардіологічного профілю

Студент повинен вміти:

  • оцінити функціональний стан порушеної системи
  • формулювати загальні і спеціальні задачі ФР
  • складати план лікування з призначенням ФР
  • використовувати результати оцінки стану СК для індивідуалізації ФР
    • призначати ФВ, адекватні стану хворого за інтенсивністю, тривалістю і кратністю
    • демонструвати спеціальні ФВ при захворюваннях СК
    • оцінювати адекватність і ефективність ФР

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • призначати та демонструвати ФВ направлені на розвиток основних рухових якостей (загальної витривалості, сили, гнучкості, координації рухів, рівноваги і швидкості рухової реакції)
  • призначати та демонструвати ФВ: за обсягом залучених м’язів (локальні, регіональні, глобальні), за режимом роботи м’язів (динамічні, ізометричні), за ознакою активності (постуральні ФВ, пасивні, включаючи основні прийоми масажу, пасивно-активні, активні, активні з опором та обтяженням), за джерелами енергопостачання (аеробні, анаеробні, змішані), дихальні (статичні, динамічні), коригуючі (симетричні, асиметричні), ігрові
  • продемонструвати основні прийоми класичного масажу
  • визначати і оцінювати функціональний стан організму хворого за результатами навантажувальних проб
  • призначати засоби ФР за протоколом, демонструвати спеціальні фізичні вправи
  • розраховувати Рs трен., швидкість дозованої ходьби, потужність навантаження при велотренуванні
  • проводити контроль під час тренувальних занять (вимірювання Рs, АТ) і визначати адекватність призначених ФН
  • проводити оцінку кумулятивного ефекту ФР

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

ФР - це частина медичної реабілітації, яка використовує засоби ФР в комплексному лікуванні хворих. До засобів ФР відносяться рухові режими, ФВ (Додаток №10), природні фактори. Форми ФР - це різновиди занять ФВ: ЛГ, ДХ, включаючи теренкур, працетерапія, механотерапія(всі види роботи на тренажерах, імітуючих їзду на велосипеді, ходьбу, біг, веслування), процедура масажу, дозоване лікувальне плавання, гімнастика у воді (гідрокінезітерапія), РГГ. Методи проведення занять ФР: індивідуальний, груповий, самостійний.

Рухові режими: при стаиіонарному лікуванні хворого: ліжковий- хворий має потребу в постійному медичному нагляді і в допомозі при самообслуговуванні; палатний- хворий має потребу в постійному медичному нагляді, але може себе обслуговувати; вільний - хворий не потребує постійного медичного нагляду і може себе обслуговувати. В амбулаторних (санаторно- курортних умовах): щадний - стан хворого потребує суворої регламентації інтенсивності і тривалості фізичних навантажень; щадно-тренуючий - стан хворого потребує строгої регламентації тривалості нерегламентованих за інтенсивністю фізичних навантажень; тренуючий - стан хворого дозволяє включати в заняття спортивні ігри без строгої регламентації інтенсивності і тривалості заняття; інтенсивність навантаження обумовлена технічністю і витривалістю хворого і його партнерів по грі.

Механізми лікувальної дії ФВ: тонізуючий, трофічний, компенсаторний, відновлення порушених функцій (додаток № 9).

Принципи дозування фізичних навантажень у ФР: інтенсивність (визначається за пульсом, АТ, ЕКГ), тривалість (починаючи з 10 хв і поступово збільшуючи в залежності від рухового режиму до 60 хв), кратність (2-5 разів і більше на день, в залежності від рухового режиму).

Основними прийомами массажу є: погладжування, розтирання, розминання, вібрація.  

Клінічні ефекти:

  • погладжування поверхневе - розслабляє м’язи, знижує емоційну напругу
  • розтирання поверхневе - збільшує всмоктування рідини, зменшує лімфо- венозний застій (дренажний масаж)
  • розтирання глибоке - стимулює крово- і лімфообіг, обмін речовин (підвищує розтяжність, еластичність, скоротливість м’язів, покращує реологію мокротиння, сприяє ліквідації рубців і спайок та ін.)
  • розминання - «пасивна гімнастика» для м’язів, яка підвищує тонус, скоротливу здатність м’язів, активізує трофіку окістя, рухову і секреторну функцію органів травлення, попереджає утворення спайок.
  • вібрація безперервна - має спазмолітичну дію, стимулює секреторну функцію органів травлення, знижує тонус скелетних м’язів
  • вібрація перервна - має тонізуючу дію, активізує моторику шлунково- кишкового тракту і жовчного міхура, стимулює відходження мокроти

Загальні протипоказання до призначення масажу:

  • грибкові захворювання та піодермії
  • закриті гнійні процеси, інфіковані рани шкіри
  • чужорідні тіла поблизу великих судин
  • гострі патологічні процеси

ФН на витривалість (ходьба, біг, плавання, їзда на велосипеді, гімнастичні вправи на великі м’язові групи) сприяють покращенню насосної функції серця, збільшують стійкість міокарда до гіпоксії, нормалізують функцію пресорної та депресорної систем, відновлюють чутливість барорецепторів, сприяють згоранню катехоламінів, ліпідів, глюкози, збільшують фібринолітичну активність крові та викликають продукцію Р-ендорфінів.

Для вибору адекватних засобів ФР при захворюваннях СК потрібно оцінити ступінь порушень загального, коронарного кровообігу, рівень АТ в стані спокою і під час проб з ДФН (ВЕМ, тредміл-тест, тест - 6-хвилинна ходьба, Холтерівське моніторування).

Для визначення інтенсивності ФН у кардіологічних хворих використовують результати проби з ДФН: розраховують Рsтрен., як суму Рs спокою і 50-75% виявленого ХР (Рsпороговий - Рsсп.). При проведенні занять ФВ контроль адекватності ФН визначається за показником тренувального Рs, а у хворих з АГ - додатково за показником середньо-динамічного АТ, який не повинен перевищувати 126 мм рт. ст. У хворих на ІХС при виконанні ФН не повинно виникати негативної динаміки на ЕКГ.

У хворого, який перебуває на постільному режимі, приріст пульсу при виконанні ФВ буде адекватним, якщо він не перевищує 10-15%.

Рекомендований темп ходьби розраховують за формулою:

Х = 0,042 х М + 0,15 х Рs+65,5, де: Х — темп ходьби (кр/хв), М — порогове навантаження при ВЕМ (кГм/хв), Рs - пульс пороговий.

Дозована ходьба розподіляється за темпом: повільний (80-99 кр/хв), помірний (100-110 кр/хв), швидкий (111-120 кр/хв), біг (>120 кр/хв).

При велотренуванні потужність тренувального навантаження в основній частині заняття складає 50 % від порогової, а у вступній та заключній частинах - 25-30%.

Лікувальна гімнастика включає динамічні вправи із залученням великих груп м’язів.

При захворюваннях СК призначають також масаж голови, комірцевої зони, спини, застосовуючи прийоми детонізуючої дії, дренажний масаж нижніх кінцівок у положенні вище горизонтального рівня. Під час проведення масажу грудної клітки слід виявити зони ущільнення і больової чутливості (Мак-Кензі). Тривалість процедури масажу комірцевої зони - 5-10 хв, спини - 7-12 хв, на курс використовуються 10-15 процедур.

При інфаркті міокарду на першу добу призначається суворий постільний режим, який починаючи з 2-3 доби поступово розширюється (в залежності від класу тяжкості хворого). Призначаються прості гімнастичні вправи для дистальних відділів кінцівок в положенні лежачи, в повільному темпі, з малою амплітудою, кількістю повторів однієї вправи 5-6 разів, дихальні вправи. Приблизно через тиждень хворого переводять на палатний режим, а пізніше - на вільний. Одночасно збільшується навантаження у процедурі ЛГ (Додатки №1, 11.2), відбувається поступове тренування хворого у ходьбі по коридору і сходах.

У кінці стаціонарного етапу лікування хворий має розширити свою рухову активність до можливості проходити 2-3 км за добу у 2-3 прийоми в темпі 80-100 кр/хв, підніматися на один поверх. При відсутності протипоказань призначають тестування з дозованим фізичним навантаженням, після чого хворого переводять на наступний етап реабілітації (санаторний, амбулаторний).

При артеріальній гіпертензії, крім ФВ на витривалість більше уваги приділяється спеціальним вправам на розслаблення м’язів (Додаток № 11.3) та координацію рухів, рівновагу, дихальним вправам, при можливості – доцільно використовувати вправи у воді. Обмежуються вправи з різкою зміною положення тіла, з ізометричним напруженням м’язів та затримкою дихання.

При зниженому АТ - показані часті зміни положення тіла, ізометричні вправи з опором і в обтяженні, швидкісно-силові та ігрові вправи, а заключна частина тренувального заняття скорочується.

При хронічній недостатності кровообігу призначають лікування положенням: у малому колі - сидячи з опущеними ногами, у великому колі - напівсидячи у положенні вище горизонтального рівня з незначним згинанням у колінних суглобах. Використовують ФВ, які активізують черевний тип дихання і рухи в дистальних відділах кінцівок (дихальний і м’язовий «насоси»).

ПРОТОКОЛ ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИМ

Стать_____________________ , Вік__________________ , Рs сп.__________________

Діагноз__________________________________________________________________

Лікувальний період_______________________________________________________

Спеціальні задачі:

  1. 1._____
  2. 2._____

3.   _____________________________________________________________________

4.   _____________________________________________________________________

Засоби ФР:

руховий режим___________________________________________________________

спеціальні фізичні вправи

1._____________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________

3._____________________________________________________________________

4._____________________________________________________________________

фізичні вправи за фізіологічною класифікацією (додаток № 10):____________________________________________________________________

 

Дозування фізичного навантаження у процедурах ФР

Інтенсивність: Рsтрен. основної частини процедури (Додаток 8б)_______________

Форма ФР

Метод

Тривалість

процедури

Кратність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процедура масажу:

зона___________________________________________________________________ прийоми______________________________________________________________

Методи та критерії визначення адекватності ФН:

Суб’єктивні___________________________________________________________

Об’єктивні____________________________________________________________

Оцінка ефективності призначеного лікування:

Суб’єктивні___________________________________________________________

Об’єктивні___________________________________________________________

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.Заняття ЛГ груповим методом призначається хворому, який перебуває на наступному руховому режимі:

1— суворому постільному

  1. 2— палатному
  2. 3— вільному
  3. 4— розширеному постільному
  4. 5— напівпостільному

2.Дозоване лікувальне плавання це:

  1. 1— спортивно-прикладна ФВ
  2. 2— форма ФР
  3. 3— засіб ФР
  4. 4— метод ФР
  5. 5— гімнастична ФВ

3.Збільшення коронарного кровообігу під час виконання ФВ забезпечується переважно наступним механізмом:

  1. 1- тонізуючим
  2. 2- трофічним
  3. 3- формуванням тимчасових компенсацій
  4. 4- формуванням постійних компенсацій
  5. 5- відновлення порушеної функції
  6. 4.Хворий, який перебуває на палатному руховому режимі в умовах стаціонару:
  7. 1- потребує допомоги при самообслуговуванні
  8. 2- потребує постійного медичного спостереження
  9. 3- не потребує постійного медичного спостереження
  10. 4- може рухатися тільки в межах лікарні
  11. 5- може виходити за межі лікарні

5.При правильній побудові заняття ЛГ пульс найбільше зростає:

  1. 1- у ввідній частині заняття
  2. 2- на початку основної
  3. 3- в середині основної

 4 - у кінці основної

  1. 4- в заключній частині

6. Інтенсивність ФН у процедурі ЛГ для кардіологічного хворого вважається адекватною, якщо вона супроводжується наступною гемодинамічною реакцією:

  1. 1- гіпертонічною
  2. 2- астенічною
  3. 3- нормотонічною
  4. 4- дистонічною
  5. 5- недовідновленням пульсу в кінці заняття до вихідної величини

7. З метою зменшення лімфовенозного застою нижніх кінцівок хворому слід використати наступний прийом масажу:

  1. 1- поверхневе погладжування
  2. 2- інтенсивне розтирання
  3. 3- повільне розминання
  4. 4- перервну вібрацію
  5. 5- глибоке циркулярне погладжування від периферії до центру

8. Хворому на ІХС на амбулаторному етапі лікування призначають наступні засоби ФР:

  1. 1- глобальні динамічні фізичні вправи
  2. 2- велотренування
  3. 3- дозовану ходьбу
  4. 4- лікувальну гімнастику
  5. 5- процедуру масажу
  6. 9.Зменшення потреби міокарду у кисні в спокої та при фізичних навантаженнях у хворого на ІХС досягається використанням:

1- працетерапії

2- масажу

3- пасивних фізичних вправ

4- лікування положенням

5- велотренування

10. Адекватність фізичного навантаження у хворого на ІХС визначається наступним методом:

  1. 1- пульсометрії
  2. 2- спірометрії
  3. 3- соматометрії
  4. 4- динамометрії

 5– пневмотахометрії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ХІРУРГІЧНОГО, ТРАВМАТОЛОГІЧНОГО, ОРТОПЕДИЧНОГО ПРОФІЛЕЙ.

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В ПЕДІАТРІЇ  

 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

При підготовці до планових оперативних втручань хворих навчають різним типам дихання (грудному - при операціях на органах черевної порожнини, діафрагмальному - при операціях на органах грудної клітки) та спеціальним вправам, які будуть потрібні у післяопераційному періоді.

ФР після оперативних втручаннях на органах грудної клітки (видалення частки легені) - ранній післяопераційний період:

ФВ починають через 1-2 години після закінчення дії наркозу, повторюють 3-5 разів на день, а саме: в.п. лежачи на спині - глибоке діафрагмальне дихання (на видиху інструктор злегка натискає на верхній квадрант живота ближче до оперованого боку). У кінці видиху хворий кашляє, одна рука інструктора лежить на післяопераційній рані, друга - у підребер’ї на оперованому боці. Грудний тип дихання здійснюється за допомогою інструктора: в кінці видиху останній натискає на грудну клітку синхронно з кашльовими поштовхами.

У середині або в кінці першої доби - максимально піднімається головний кінець ліжка. Інструктор виконує повільні пасивні рухи в плечовому суглобі на боці операції на видиху.

На 2 день хворий з допомогою, а потім самостійно повертається на здоровий бік, виконує динамічні ДВ, чергуючи черевний і грудний типи дихання. Проводиться масаж спини і грудної клітки прийомами погладжування і перервної вібрації.

Активні ФВ:

-      для дистальних відділів кінцівок («ходьба» лежачи, не відриваючи п’яти від постелі; при хорошій переносимості - «ходьба» в ліжку з повною амплітудою рухів);

-      рухи верхньої кінцівки на оперованому боці та здорової кінцівки в горизонтальній та вертикальній площинах.

Дренажний масаж нижніх кінцівок.

Засоби ФР після оперативних втручань на серці (вроджені, набуті вади, ІХС) та магістральних судинах.

При операціях на серці в ранньому післяопераційному періоді виконують:

  • статичні ДВ з поглибленням вдиху, лежачи на здоровому боці
  • поглиблений вдих - покашлювання на видиху
  • вдих з локальним опором руками інструктора (тиск на вдиху, лежачи на здоровому боці)
  • ФВ у дистальних відділах верхніх та нижніх кінцівок (активно - пасивні)
  • поворот на один і другий бік. У цьому положенні виконується масаж спини, бокових поверхонь тулуба, попереково-крижової ділянки, кінцівок з 4-6 дня додаються:
    • імітація «ходьби лежачи»
  • діафрагмальне дихання
  • частина ФВ виконується в положенні сидячи

Засоби ФР після оперативних втручань на органах черевної порожнини

-      (ранній післяопераційний період).

  • ДВ з використання грудного типу дихання
  • діафрагмальне дихання з притримкою ділянки післяопераційної рани рукою
  • ФВ для дистальних відділів кінцівок у в.п. лежачи
  • ФВ на підняття тазу
  • повороти на бік
  • у випадку застосування при операції великих розрізів м’язів, апоневрозів, залишенні дренажів і тампонів уникають рухів, пов’язаних із значною напругою м’язів передньої черевної стінки, нахилом вперед. Доцільно виконувати ФВ при фіксації черевної стінки бандажем чи підтримуючою пов’язкою.

Засоби ФР при травмах трубчастих кісток:

Іммобілізаційний період:

  • ідеомоторні вправи
  • ФВ на тренування периферичного кровообігу (постуральні ФВ) - надавати підвищене і опущене положення нижнім кінцівкам

Активні ФВ:

  • для здорової кінцівки (контрлатеральне тренування)
  • у вільних від іммобілізації суглобах травмованої кінцівки
  • статичні напруження м’язів травмованої кінцівки
  • Натискання по осі кінцівки
  • підготовка верхніх кінцівок для ходьби на милицях
  • навчання ходьбі на милицях (при травмах нижніх кінцівок - без опори на травмовану кінцівку (3-опорна ходьба)

Масаж: перервна вібрація по гіпсу над місцем перелому; сегментарно - рефлекторний масаж: при травмі верхньої кінцівки - шийно - грудного відділу хребта (С5- ^2), при травмі нижньої кінцівки - попереково - крижового відділу ( 012-83); дренажний масаж травмованої кінцівки.

Післяіммобілізаційний період:

  • пасивні ФВ для травмованої кінцівки
  • активні ФВ З полегшенням, гідрокінезітерапія загальна та для травмованої кінцівки
  • активні ФВ для здорової кінцівки
  • навчання ходьбі на милицях - з частковою опорою на травмовану нижню кінцівку (4-опорна ходьба) - тренування опороздатності травмованої кінцівки
  • масаж класичний травмованої кінцівки, зокрема дренажний.

Відновний період:

  • ФВ активні без обтяження і з обтяженням, в формах: ЛГ, механотерапії, працетерапії, лікувального плавання. Для механотерапії використовують н апарати: маятникові, блочні, за принципом важеля (роликових візків, качалок), такі, що імітують їзду на велосипеді, ходьбу та веслування.
  • масаж

ФР при переломах хребта, кісток тазу.

ФВ призначають з першого дня для попередження застійної пневмонії,  тромбоемболії, ослаблення сили м’язів.

ФР при переломах хребта у шийному відділу.

Іммобілізаційний період.

Лікування положенням - хворий має бути укладений на спину на ліжко зі щитом. Витяжіння хребта за допомогою петлі Гліссона або скелетне витяжіння вантажем 3-5кг. ФР призначається з 2-3 дня після накладання витяжіння.

ФВ:

  • поглиблений грудний та діафрагмальний типи дихання
  • ФВ для верхніх (в променево—зап’ястних та ліктьових суглобах) та нижніх кінцівок не відриваючи кінцівки від постелі, в повільному темпі
  • виключаються вправи у вигинах тулуба, нахили голови та різкі повороти тулуба і голови

Післяіммобілізаційний період.

  • ізометричні напруження шийних м’язів починаючи з 2-3 сек. до 5-7 сек., здійснювати легкий опір голові руками при поворотах голови з невеликою амплітудою
  • ФВ з утримуванням голови в піднятому положенні із в. п. на спині, животі, боці
  • ФВ у піднятті рук вище горизонтального рівня та їх відведенні без обтяження і з обтяженням

ФР при переломах хребта в грудному і поперековому відділах

(компресія не більше 1/3 висоти тіла хребця).

Лікування положенням — на спині на твердому ліжку, головний кінець якого піднятий на 40 — 60 см, під шию та поперек підкладають ватно-марлеві валики, на травмовану ділянку — валик довжиною, що дорівнює ширині ліжка.

З  10 - 18 дня частину часу хворому слід проводити лежачи на животі (під груди подушка).

Переворот на живіт здійснюється наступним чином: хворий, лежачи на спині, пересувається на край ліжка, однією рукою, розташованою вздовж краю ліжка, захоплює узголів’я, другою рукою — робить переворот на живіт за допомогою інструктора ФР.

ФР призначається з 3-5 дня від травми при відсутності протипоказань.

  1. Iлікувальний період (2 тижня). Хворий виконує дихальні вправи, вправи для рук і ніг без відриву від площини ліжка, припіднімання тазу з опорою на лопатки і стопи, з 10- 18 дня додаються вправи у прогинанні тулуба (екстензійні вправи). Виконання вправ полегшується при нахиленій площині ліжка. ЛГ триває 10- 15 хв., виконується 3 — 4 рази на добу. Перший період закінчується тоді, коли хворий може підняти під кутом 450 ногу без неприємних відчуттів в ураженій ділянці.
  2. IIлікувальний період (до 30 дня). Виконуються активні ФВ в усіх суглобах кінцівок з поступовим збільшенням об’єму рухів з відривом від площини ліжка; вправи на зміцнення м’язів спини, збільшення гнучкості хребта, для тренування рівноваги і координації з в. п. колінно-ліктьового і положення на колінах. Другий період закінчується, коли хворий здатен піднімати обидві ноги під кутом 450 без неприємних відчуттів в ураженій ділянці.
  3. IIIлікувальний період (до 45 — 60 днів, у важких випадках — пізніше). Дозволяють ставати на ноги (сидіти не можна), виконувати ФВ, що збільшують рухливість хребта, краще із в. п. на колінах. Перехід у вертикальне положення здійснюють із в. п. лежачи на животі, або із положення на колінах, при цьому хворий пересувається на край ліжка, спускає на підлогу одну ногу, потім, спираючись на руки, піднімає тулуб і опускає другу ногу. Хворий може стояти на обох ногах, пересуватися, спираючись на милиці або ходунки. Протипоказані нахили тулуба вперед. При ходьбі на милицях використовується найбільш стабільна для рівноваги хода: 4-х - опорна, де відбувається послідовно переміщення вперед однієї з 4-х - опорних точок, а саме: права милиця - ліва нога, ліва милиця - права нога.

Вставати для ходьби і ЛГ в перші дні можна не більше 3-4 рази на день з тривалістю по 10 - 15 хв. Протягом місяця тренувань тривалість ходьби без відпочинку поступово зростає від 15 до 120 хв. і лише при такій тривалості ходьби та відсутності болю в ураженій ділянці можна дозволити хворому сидіти на стільці з валиком на рівні поперекового лордозу.

Засоби ФР при переломах кісток тазу.

Перший лікувальний період:

  1. 1тиждень:
  • грудний тип дихання (обмежити рухи діафрагми, щоб уникнути змін внутрішньочеревного тиску і посилення болю і можливої кровотечі;
  • дренажний масаж нижніх кінцівок з 3-4 дня від травми для профілактики тромбозів.

З 2 тижня:

  • повне грудне і діафрагмальне дихання;
  • активні ФВ у гомілковостопних і колінних суглобах не відриваючи п’яти від постелі (згинання - розгинання);
  • ізометричні напруження (2-3с) м’язів стегна і гомілки;
  • осьовий тиск на підстопник ногою на боці травми.

Другий лікувальний період:

Активні ФВ:

  • згинання - розгинання ніг у колінних суглобах з поступовим збільшенням об’єму рухів (згинання ніг до живота);
  • утримання піднятої ноги (за допомогою методиста і самостійно);
  • відведення ноги в сторону;
  • ізометричні напруження м’язів нижніх кінцівок;
  • навчання повороту на живіт;
  • підготовка до ходьби на милицях (ФВ і масаж плечового поясу і рук).

Третій лікувальний період:

Використовуються активні ФВ для:

  • відновлення опороздатності нижніх кінцівок, навчання ходьбі на милицях;
  • оволодіння навичкою правильної ходьби - без кульгання і розкачування тулуба;
  • збільшення сили м’язів тулуба;
  • самостійного переходу у положення на живіт (із цього в. п. виконувати розведення і підняття прямих ніг, згинання в колінних суглобах, підняття тазу). Через декілька днів хворого ставлять на ноги. Сидіти можна набагато пізніше, коли хворий зможе ходити 1,5-2 години безперервно без болю в ділянці перелому.

У ФР дітей 1-го року життя робиться акцент на використання рефлекторних, пасивних ФВ у поєднанні з прийомами масажу. Для ефективної ФР дитини з вродженою м’язовою кривошиєю бажано виявити дану патологію і почати лікування якомога раніше (2-3 тиждень від народження). Використовують: лікування положенням (надання серединного положення голівці і шиї за допомогою мішечків з сіллю, ватно-марлевої пов’язки, спеціального чепчика, правильної укладки дитини в ліжку), масаж - у коригованому положенні голівки (детонізуючі прийоми на боці враження, тонізуючі - на протилежній стороні, розминання зони ущільнення) у поєднанні з рефлекторними і пасивними ФВ (розтягнення вкороченого м’язу).

При дисплазії, підвивиху і вивиху кульшового суглобу ФР використовується з перших днів життя: лікування положенням (при дисплазії - дещо відводяться випрямлені ніжки, при підвивиху - зігнуті в колінних і кульшових суглобах ніжки до тупого кута, а при вивиху - до прямого кута, відводяться максимально (положення у шинах відповідно Лоренц-3, -2, -1), широке вільне сповивання дитини), масаж (детонізуючі прийоми на привідні м’язи стегна, тонізуючі - на м’язи: відвідні, розгиначі, зовнішні ротатори стегна, живота, спини), спеціальні ФВ (рефлекторні, пасивні).

При призначенні ФР дітям з дитячим церебральним паралічем необхідно враховувати форму (найчастіше зустрічається спастична) та стадію перебігу ДЦП (3 стадії). Використовують: лікування положенням (шини, апарати, взуття, костюми), пасивні ФВ (покачування на руках, м’ячах), пасивно-активні, активні ФВ (на зміну положення голови і відповідно підготовку до вертикалізації та ходьби), масаж з використанням детонізуючих прийомів. Без використання ФВ дитина відчуває і запам’ятовує тільки свої неправильні пози і рухи, які гальмують розвиток рухових зон головного мозку, викликають затримку психомоторного розвитку дитини.

ФР дітей з плоскостопістю починається з трирічного віку. Використовують: лікування положенням (супінатори, навчання правильній постанові стоп при ходьбі і стоянні), спеціальні активні ФВ (для зміцнення м’язів стопи і гомілки, розтягнення ахілового сухожилка і контрагованих м’язів, збільшення об’єму рухів в гомілково-стопних суглобах, моделювання склепіння стопи, зменшення лімфо-венозного стазу, ходьба по нерівній поверхні (пісок, штучно створені нерівності - турманієвий килимок, масаж.

При всіх видах порушень постави у дітей ФР направлена на зміцнення м’язів спини, живота, формування навички правильної постави у положеннях сидячи, стоячи. Крім того, при круглій і кругло-ввігнутій формах спини включаються ФВ на розтягнення великих грудних м’язів, збільшення об’єму рухів в плечових суглобах, зміну кута нахилу тазу (збільшення - при круглій, зменшення - при кругло-ввігнутій). При плоскій і плоско-ввігнутій формах спини необхідно зміцнити всі м’язи тулуба, починаючи з вихідного горизонтального положення і відповідним чином вплинути на змінений кут нахилу тазу. Масаж проводиться з урахуванням стану м’язів (розтягнутих чи вкорочених) при усуненні м’язової дистонії.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

                                

1. З метою стимуляції утворення первинного кісткового мозолю в періоді гіпсової іммобілізації можна використовувати наступний прийом масажу:

  1. 1- глибоке циркулярне погладжування
  2. 2- розтирання
  3. 3- розминання
  4. 4- вібрацію перервну над місцем перелому по гіпсу
  5. 5- безперервну вібрацію

2. У ранньому післяопераційному періоді після холецистектомії для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити наступні ФВ:

  1. 1- діафрагмальне дихання
  2. 2- ізометричні напруження м’язів рук
  3. 3- активні ФВ: згинання - розгинання стоп
  4. 4- рефлекторні
  5. 5- динамічні ДВ

3. Для стимуляції утворення кісткового мозолів першому лікувальному періоді хворому з травмою кісток гомілки слід призначити наступні ФВ:

  1. 1- для здорової кінцівки
  2. 2- вправи у вільних від іммобілізації суглобах
  3. 3- ізометричні напруження і розслаблення м’язів травмованої кінцівки
  4. 4- ідеомоторні вправи
  5. 5- пасивні рухи в колінному суглобі

4. Спеціальною задачею ФР хворого з переломом стегнової кістки в періоді іммобілізації є:

  1. 1- профілактика застійної пневмонії
  2. 2- прискорення формування первинного кісткового мозолю
  3. 3- попередження тромбоутворення
  4. 4- покращення психоемоційного стану
  5. 5- збільшення присмоктуючої дії грудної клітки

5. При відсутності активних рухів при посттравматичній контрактурі колінного суглобу в ранньому післяіммобілізаційному періоді хворому слід призначити ФВ:

  1. 1- активні з полегшенням
  2. 2- пасивні
  3. 3- активні в опорі
  4. 4- ідеомоторні
  5. 5- на механотерапевтичних апаратах

6. Спеціальною задачею ФР у дитини з дисплазією кульшового суглоба є:

  1. 1- ліквідація контрактури відвідних м'язів стегна
  2. 2- зниження загального тонусу м'язів стегна
  3. 3- формування усіх структур кульшового суглоба
  4. 4- зміцнення м'язів живота
  5. 5- стимулювати психо-моторний розвиток

7. Для зменшення лімфо-венозного стазу стоп у дітей з плоскою стопою рекомендовано виконувати масаж з використанням прийому:

  1. 1- розтирання
  2. 2- поверхневого погладжування від проксимальних до дистальних відділів кінцівок
  3. 3- глибокого циркулярного погладжування від периферії до центру
  4. 4- розминання литкових м'язів
  5. 5- безперервної вібрації

8. Для плоско-ввігнутої спини характерно:

  1. 1- зменшення грудного вигину і збільшення поперекового вигину
  2. 2- зменшення грудного і поперекового вигинів
  3. 3- збільшення грудного, зменшення поперекового вигинів
  4. 4- збільшення грудного і поперекового вигинів
  5. 5- зменшення кута нахилу тазу
  6. 9.
    1. 1- збільшення об'єму рухів у кульшових суглобах;
    2. 2- здійснити тиск по всій осі кінцівки на дно вертлюжної западини;
    3. 3- знизити тонус м'язів, що відводять стегно;
    4. 4- розтягти привідні м'язи стегна
    5. 5- збільшити силу м'язів, що відповідають за рухи у кульшових суглобах;
    6. 10.Лікування положенням шляхом укладання дитини з м’язовою кривошиєю в ліжку здоровим боком до стіни вирішує наступну задачу:
      1. 1- корекції положення голови дитини за рахунок повороту її у хворий бік
      2. 2- корекції положення голови за рахунок повороту її у здоровий бік
      3. 3- розтягування контрагованого м'язу на боці ураження
      4. 4- збільшення об'єму рухів у шийному відділі хребта
      5. 5- ліквідації ділянки ущільнення контрагованого м'язу

СИТУАЦІЙНІ КЛІНІЧНІ ЗАДАЧІ

(письмово підготувати та продемонструвати не менше 3 спеціальних фізичних

вправ для кожної)

  1. 1.Хворому Н., 25 р., з перелом правої стегнової кістки у середній третині вчора була знята гіпсова іммобілізація. У стані спокою Рs - 78 уд/хв, АТ - 120/80 мм рт.ст.
  2. 2.Хворому К., 50 років 2 дні тому проведена правостороння нижньодольова лобектомія з приводу бронхоектазів. Температура тіла - 37,2 0С, в стані спокою Рs - 84 уд/хв. Загальний аналіз крові та сечі без змін.
  3. 3.Хворому В., 52 р. вчора проведена операція з приводу пахової грижі. Гемодинамічні і гематологічні показники в межах фізіологічної норми. ЧСС в спокої 68 уд/хв, АТ = 125/80 мм рт ст.
  4. 4.У дитини К., 10 р., сколіотична постава. Рs - 90 уд/хв, АТ - 100/60 мм рт.ст. При функціональній пробі з напруженням довгих м’язів спини викривлення хребта зникає.
  5. 5.У дитини Л., 3 міс., діагностована вроджена дисплазія правого кульшового суглобу. Рs - 135 уд/хв, АТ - 100/60 мм рт.ст.
  6. 6.У дитини місячного віку виявлена вроджена лівостороння м'язова кривошия. АТ = 100/60 мм рт ст., ЧСС спокою = 132 уд/хв.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(письмово підготувати одне за вибором)

  1. 1.ФР хворих після ендопротезування кульшового і колінного суглобів.
  2. 2.Особливості ФР осіб похилого віку з переломами шийки стегна.
  3. 3.Фізична активність здорової дитини на першому році життя.
  4. 4.Фізичні вправи для очей при роботі на комп’ютері.
  5. 5.Загартування дітей дошкільного і шкільного віку.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна оцінка за результатами практичного заняття_____________________

Практичне заняття № 4

 

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ПУЛЬМОНОЛОГІЧНОГО, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНОГО, НЕФРОЛОГІЧНОГО ТА ЕНДОКРИНОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛІВ

 

Актуальність проблеми

Захворювання органів дихання посідають друге місце в структурі звернень дорослого населення за медичною допомогою, органів травлення - третє місце, більше 40% населення України мають різний ступінь ожиріння.

ФР є невід’ємною частиною комплексу лікувально-відновних заходів, направлених на попередження виникнення хронічного процесу, інвалідизації пацієнтів.

Навчальні цілі:

  • навчити виявляти, аналізувати патологічні зміни при захворюваннях органів дихання, травлення, нирок, порушеннях обміну речовин для індивідуалізації ФР хворих даних профілів
  • обґрунтовувати і призначати ФР, проводити контроль адекватності ФН, оцінювати кумулятивний ефект тренувань

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • ознайомитися з матеріалами підручників, посібника
  • вивчити матеріали практикуму
  • повторити нормальну та патологічну анатомію, фізіологію органів дихання, травлення, нирок, біохімічні основи жирового, вуглеводного і пуринового обміну, енергетичного забезпечення м’язової діяльності
  • повторити методи дослідження даних систем
  • вирішити тестові завдання і клінічні задачі, виконати індивідуальне творче завдання

Студент повинен знати:

  • нормальну та патологічну анатомію, фізіологію органів дихання, травлення, нирок, біохімічні основи жирового, вуглеводного і пуринового обміну, енергетичного забезпечення м’язової діяльності
  • вплив гіподинамії на стан вищезазначених органів та систем
  • принципи дозування ФН хворим даних профілів
  • спеціальні ФВ, які використовуються при захворюваннях органів дихання, травлення, нирок, порушеннях обміну речовин
  • методи і критерії визначення адекватності ФН і ефективності ФР

Студент повинен вміти:

  • використовувати результати оцінки функціонального стану органів дихання, травлення, нирок, порушень обміну речовин для індивідуалізації ФР
  • призначати ФВ, адекватні стану хворого за інтенсивністю, тривалістю і кратністю
  • демонструвати спеціальні ФВ при захворюваннях органів дихання, травлення, нирок, порушеннях обміну речовин
  • оцінювати адекватність ФН при проведенні ФР хворих даних профілів
  • визначати ефективність призначеної ФР при захворюваннях органів дихання, травлення, нирок, порушеннях обміну речовин

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • визначати і оцінювати функціональний стан органів дихання, травлення, нирок, ступінь ожиріння і топографію жировідкладень, тип і ступінь тяжкості цукрового діабету
  • призначати засоби ФР за протоколом, демонструвати спеціальні ФВ
  • проводити вакуумний масаж грудної клітки при захворюваннях органів дихання
  • проводити періостальний масаж при захворюваннях органів травлення
  • проводити оцінку адекватності та ефективності ФР

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

Захворювання органів дихання можуть викликати порушення функції зовнішнього дихання за 3 типами:

  1. 1.рестриктивним (з порушенням вдиху, ЖЄЛ) - пневмонія, плеврит;
  2. 2.обструктивним (з порушенням видиху, ОФВ1, індексу Тіффно) - бронхіт, бронхіальна астма;
  3. 3.змішаним (порушення вдиху і видиху одночасно) - емфізема, бронхоектатична хвороба.

Засобами ФР, які використовуються при даних порушеннях, є постуральний дренаж, динамічні і статичні ДВ та прийоми масажу.

Постуральний дренаж (постуральні вправи) - це лікування положенням (додаток № 14). Надання тілу положення, при якому під дією сили тяжіння мокрота стікає з дистальних відділів, які не мають зон кашльового рефлексу, до проксимальних відділів бронхіального дерева. Виконується ранком, до прийому їжі, до процедури ЛГ, почергово дренуючи усі частки обох легень. При підвищеній продукції мокроти постуральний дренаж проводиться декілька разів (2 - 3 рази) на день.

При рестриктивних порушеннях використовуються наступні спеціальні дихальні вправи (додаток № 12):

  • статичні - за участю істинних дихальних м’язів (поглиблений вдих носом, подовжений видих ротом), виконувати 3-5 повторів вправ кожну годину;
  • динамічні дихальні вправи з участю у диханні допоміжних дихальних м’язів, в тому числі:

-   дренажні - для полегшення відходження мокротиння з певної частки легені;

-   локалізовані - з більшим залученням у дихання тієї чи іншої частки легень;

-    вправи на розтягнення плеври (при плевриті, плевропневмонії) — у положенні лежачи (на постільному режимі) на здоровому боці: на вдиху і затримці дихання, піднімати руку на хворому боці без обтяження і з обтяженням; на всіх інших режимах дана вправа виконується в положенні сидячи або стоячи з нахилом тулуба в здоровий бік на вдиху і затримці дихання; критерієм достатності розтягнення плеври є поява на вдиху больових відчуттів;

-    на активізацію вдиху (з розгинанням тулуба, розведенням рук в сторони, підйомом їх вгору);

-    на зміцнення дихальних м’язів (з опором вдиху руками, еластичним бинтом).

При обструктивних порушеннях (додаток № 13):

  • статичні і динамічні ДВ, які полегшують умови виконання видиху - стискання грудної клітки з боків на видиху, нахил тулуба вперед;
  • на пасивізацію видиху (для попередження раннього спадіння бронхів і зменшення залишкового об’єму):

-    видих через звужені губи, через трубочку, з вимовою звуків (безперервна вібрація трахеобронхіального дерева при вимові певних звуків додатково здійснює бронхолітичний ефект);

-    видих в апарат Фролова (для створенням позитивного тиску в кінці видиху)

  • інгаляційні вправи (при вдиханні аерозолів):

-    після затримки дихання на видиху - глибокий подовжений вдих, на затримці дихання на вдиху нахил тулуба в здоровий бік.

При захворюваннях органів дихання можуть бути призначені наступні види масажу:

-    вакуумний масаж грудної клітки;

-    класичний ручний масаж передньої поверхні грудної клітки і спини;

-    масаж асиметричних зон за Кузнєцовим.

При захворюваннях органів травлення ФР базується на активізації адаптаційно-трофічної функції ВНС. Зміцнення м’язів черевного пресу є найважливішою складовою формування нормального внутрішньочеревного тиску, нормального положення органів в черевній порожнині, належного тонусу гладеньких м’язів травного тракту і попередження функціональних його розладів, відновлення нормальної секреторної функції.

При порушеннях тонусу і моторики жовчовивідних шляхів та кишечника ФР призначають з урахуванням їх типу (додаток № 15).

При захворюваннях органів травлення використовуються наступні види масажу:

  • класичний живота (прийоми залежать від тонусу та моторики);
  • рефлекторні:

-    сегментарно-рефлекторний;

-    періостальний (точковий) - може проводитись у вигляді самомасажу.

Знаходять «активні», больові точки періосту на правій — при захворюваннях жовчовивідних шляхів і 12 — палої кишки, при захворювання шлунка і кишечника

-    на лівій реберній дузі. Виконуючи прийоми масажу на обмеженій ділянці 2 або

  1. 3пальцем заглиблюються у визначену точку, здійснює тиск протягом 5—7 с і далі поступово виходять з цієї точки. За процедуру «обробляють» 3-5 таких точок. Масаж виконується через день або двічі на тиждень, курс 5-6 процедур.

При ФР хворих з ожирінням використовують:

  • динамічні ФВ середньої інтенсивності (з активізацією 50-60% ХР, виявленого при ВЕМ) аеробного спрямування - для найбільшого використання жирів, як енергетичних продуктів;
  • ізометричні ФВ - для підвищення сили і витривалості скелетних м’язів, черевного пресу, промежини, спини (профілактика вісцероптозу, грижоутворення, остеопорозу);

Особливістю призначення ФР даним хворим є чергування впродовж дня різних форм занять. При високих ступенях ожиріння доцільно використовувати ФВ у воді, навіть при відсутності навички плавання (великі енерговитрати ідуть на підтримання сталої температури тіла).

ФР при цукровому діабеті базується на тому, що при м’язовій діяльності глюкоза використовується, як енергетичний продукт і рівень глікемії при цьому зменшується. Крім того ФВ здатні «підсилювати» дію власного інсуліну. При м’язовій діяльності в динамічному аеробному режимі недоокислені продукти вуглеводного обміну використовуються як енергетичні субстрати, що зменшує явища кетоацидозу.

Активні ФВ для нижніх кінцівок (рухи в мілких суглобах стопи і гомілково - стопних суглобах, ізометричні напруження і розслаблення м’язів, вправи на зміцнення м’язів згиначів та розгиначів гомілки і стопи, плавання, ходьба) зменшують явища лімфо-венозного стазу, попереджають розвиток периферичної нейропатії, діабетичну деформацію стоп, покращують кровопостачання і трофіку м’яких тканин, тобто позитивно впливають на найбільш значущі фактори ризику розвитку «діабетичної стопи» (додаток №16).

ФР рекомендована хворим на цукровий діабет 2-го типу при легкому і середньому ступенях тяжкості перебігу. Щоб уникнути явищ гіпоглікемії хворому слід призначати лише вправи малої інтенсивності (з активізацією 30-40% ХР, виявленого при ВЕМ).

Хворим на цукровий діабет 1-го типу немає потреби значно обмежувати їх звичну рухову активність, їм можна тренуватись на рівні середніх, а декому навіть високих аеробних навантажень (в залежності від рівня толерантності до ФН), зменшуючи відповідно добову дозу інсуліну на 30 - 50 %.

ФР також використовується при деяких захворюваннях нирок, а саме при сечокам’яній хворобі з наявністю дрібних конкрементів у сечоводах, хронічних запальних процесах сечовивідних шляхів. Напруження і розслаблення м’язів черевного пресу, які створюють значні коливання внутрішньочеревного тиску та фізичні вправи з різкими змінами положення тулуба та струсами його, що викликають зміщення органів черевної порожнини, стимулюють перистальтику сечоводів і їх розтягнення і сприяють видаленню дрібних конкрементів.

Під час виконання гемодіалізу доцільно попередити наслідки гіпокінезії внаслідок вимушеного положення (дихальні вправи, локальні вправи для дистальних відділів кінцівок).

 

                                                                    

 

 ПРОТОКОЛ ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИМ

Стать_____________________ , Вік__________________ , Рs сп.__________________

Діагноз__________________________________________________________________

Лікувальний період_______________________________________________________

Спеціальні задачі:

  1. 3._____
  2. 4._____

3.   _____________________________________________________________________

4.   _____________________________________________________________________

Засоби ФР:

руховий режим___________________________________________________________

спеціальні фізичні вправи

1._____________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________ 3._____________________________________________________________________

4._____________________________________________________________________

фізичні вправи за фізіологічною класифікацією (додаток № 10):____________________________________________________________________

Дозування фізичного навантаження у процедурах ФР

Інтенсивність: Рs трен. основної частини процедури (Додаток 8б)_________________

Форма ФР

Метод

Тривалість

процедури

Кратність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процедура масажу:


 зона___________________________________________________________________

 прийоми_______________________________________________________________

Методи та критерії визначення адекватності ФН:

Суб’єктивні_____________________________________________________________

Об’єктивні_____________________________________________________________

Оцінка ефективності призначеного лікування:

Суб’єктивні_____________________________________________________________

Об’єктивні_____________________________________________________________

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

  1. 1.Для рестриктивних порушень характерні наступні зміни показників зовнішнього дихання:
  2. 1— зниження хвилинного об’єму дихання
  3. 2— зниження ОФВ1
  4. 3— зниження проби Тіффно
  5. 4— зниження ЖЄЛ
  6. 5— зниження ЧД
  7. 2.Найважливішими допоміжними м’язами вдиху є наступні:
  8. 1— внутрішні міжреберні
  9. 2— зовнішні міжреберні
  10. 3— діафрагма
  11. 4— великі грудні
  12. 5— м’язи живота
  13. 3.Вправи «звукової» гімнастики, що використовуються при бронхоспазмі, сприяють:
  14. 1— більш ранньому спаданню бронхів
  15. 2— збільшенню залишкового об’єму
  16. 3— зниженню тонусу гладкої мускулатури бронхів
  17. 4— покращенню відходження мокроти
  18. 5— зміцненню дихальних м’язів
  19. 4.Яке дренажне положення треба використати для покращення відходження мокроти при лівосторонній нижньодольовій пневмонії:
  20. 1— на лівому боці з піднятим ножним кінцем
  21. 2— на правому боці з піднятим ножним кінцем
  22. 3— лежачи на спині на високій подушці
  23. 4— лежачи на животі

5 — на правому боці з піднятим головним кінцем

5. Для активізації природного механізму очистки дихальних шляхів від мокроти - кашлю - слід виконувати наступні ДВ:

  1. 1— з вимовою звуків на видиху
  2. 2— форсований вдих — форсований видих
  3. 3— подовжений видих через звужені губи
  4. 4— плавний вдих — затримка дихання на вдиху
  5. 5- зменшення глибини дихання при збільшенні частоти

6. Які задачі, що вирішуються ФР, будуть спеціальними при ожирінні?

  1. 1- покращення психо-емоційного стану
  2. 2- зниження жирової маси, об’ємів, пропорцій
  3. 3- відновлення працездатності
  4. 4- врівноваження процесів збудження і гальмування в корі головного мозку
  5. 5- підвищення витривалості

7. При виконанні яких ФВ спостерігається найбільше розщеплення жирів, як енергетичних продуктів:

  1. 1- дихальних в положенні сидячи
  2. 2- динамічних в променевозап’ястних суглобах
  3. 3- ходьбі по рівній місцевості
  4. 4- пасивно-активних
  5. 5- ізометричних напруженнях м’язів передпліччя

8. Покращенню дренажної функції жовчовивідних шляхів при гіпотонічній - гіпокінетичній дискінезії будуть сприяти наступні ФВ:

  1. 1- ходьба
  2. 2- плавання
  3. 3- нахили тулуба вперед, в сторони
  4. 4- ізометричні напруження м’язів живота
  5. 5- розслаблення м’язів верхніх кінцівок
  6. 9.Які з перелічених ФВ здатні знижувати тонус жовчного міхура при його дисфункції по гіпертонічному типу?
  7. 1- форсовані дихальні
  8. 2- плавні статичні дихальні
  9. 3- із значними змінами внутрішньочеревного тиску
  10. 4- стрибки
  11. 5- ходьба з високим підніманням стегна
  12. 10.З метою максимального включення жирів у метаболізм потужність тренувального навантаження при велотренуванні має дорівнювати величині:
  13. 1- порогового навантаження
  14. 2- субмаксимального навантаження
  15. 3- 50% від порогового
  16. 4- максимального навантаження
  17. 5- 80% від порогового

 

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В АКУШЕРСТВІ ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

 

Заняття фізичними вправами необхідні всім жінкам з неускладненим перебігом вагітності після консультації гінеколога. В дні, що відповідають менструаціям, слід суттєво знижувати навантаження із-за можливості передчасного переривання вагітності.

В І триместрі вагітності призначаються прості, динамічні ФВ на великі м’язові групи в повільному та середньому темпі, з прискоренням Рs на 10-12 уд/хв., ФВ для м’язів стопи і гомілки (для профілактики плоскостопості, варикозного розширення вен). Виключити ФВ: ізометричні, у висах, з руками, піднятими вище горизонтального рівня, з підвищенням внутрішньочеревного тиску.

У ІІ триместрі вагітності призначаються ФВ: для зміцнення м’язів черевного пресу (особливо косих м’язів) із в.п. лежачи на спині, з 20 -го тижня - з припіднятим головним кінцем; на корекцію кута нахилу тазу; на зміцнення грудних м’язів і м’язів спини; на збільшення об’єму рухів у кульшових суглобах.

У ІІІ триместрі вагітності половина всіх призначених ФВ виконується із в. п. лежачи на спині (при відсутності синдрому нижньої порожнистої вени) або на боці. ФВ для підготовки до пологів: грудний тип дихання при напруженому черевному пресі, розслаблення м’язів промежини при напруженому черевному пресі. Виключають ФВ: з підняттям рук, одночасним підняттям випрямлених ніг, з 33 тижня - обмежуються вправи з нахилами та поворотами тулуба. За 4 тижні до пологів жінка вчиться потугам: лежачи на спині, коліна зігнуті, кисті на колінах, підборіддя опущене до грудини; глибоко вдихнути, затримати дихання і тужитись, як при твердому стулі.

Для виправлення неправильних положень плоду Кегелем запропоновані спеціальні вправи, які рекомендують виконувати, починаючи не раніше 30 тижня вагітності (Додаток № 21).

У пологах ФВ виконують в інтервалах між короткими несильними переймами для активного відпочинку: дихальні та для м’язів, які не задіяні в переймах. Дихання має бути рівномірним, глибоким, через ніс. Для знеболення у пологах використовують наступні прийоми: 1) лежачи  на спині – легке погладжування кінчиками пальців нижньої половини живота від середньої лінії знизу вгору - на вдиху і назовні - на видиху; 2) лежачи на спині - крапковий масаж на передніх виступах сідничних кісток та зовнішніх кутах поперекового ромбу; 3) в положенні лежачи на лівому боці виконувати легке погладжування кінчиками пальців попереково - крижової ділянки - ззовні всередину на видиху і назад на вдиху.

У післяпологовий період ФР сприяє інволюції матки та перерозтягнутих м’язів живота, відновленню правильного анатомічного положення органів черевної порожнини і малого тазу, покращує функціонування кишечника та сечового міхура, попереджує ускладнення, пов’язані з затримкою виділень із матки, збільшує лактацію. Виконуються ДВ та динамічні ФВ для верхніх і нижніх кінцівок, з 1 -ї доби - вправи на скорочення сфінктеру прямої кишки. При розривах м’яких тканин промежини протипоказані вправи з розведенням ніг та присідання, ранній перехід в положення сидячи.

При запальних процесах статевих органів спеціальними є ФВ на збільшення об’єму рухів у кульшових суглобах.

Серед аномалій положень матки найчастіше зустрічається ретрофлексія матки. ФВ виконуються у в.п.: колінно-кистьовому, колінно-ліктьовому, колінно- грудному. При функціональному нетриманні сечі, пов’язаному з опущенням матки і стінок піхви, спеціальними ФВ є: піднімання та опускання ніг, повороти тулуба, приведення та відведення стегон, скорочення сфінктера прямої кишки, ходьба перехресним кроком. Протипоказані вправи для м’язів передньої черевної стінки в положенні лежачи з випрямленими фіксованими ногами, біг, стрибки, піднімання ваги більшої за 5кг.

ПРОТОКОЛ ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИМ

Стать_____________________ , Вік__________________ , Рs сп.__________________

Діагноз__________________________________________________________________

Лікувальний період_______________________________________________________

Спеціальні задачі:

1. _____________________________________________________________________

2.   _____________________________________________________________________

3.___________________________________________________________________

4.___________________________________________________________________

Засоби ФР:

руховий режим___________________________________________________________

спеціальні фізичні вправи

1._____________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________

3._____________________________________________________________________

4._____________________________________________________________________

фізичні вправи за фізіологічною класифікацією (додаток № 10):____________________________________________________________________

 

Дозування фізичного навантаження у процедурах ФР

Інтенсивність: Рs трен. основної частини процедури (Додаток 8б)_________________

Форма ФР

Метод

Тривалість

процедури

Кратність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процедура масажу:


 зона___________________________________________________________________

 прийоми_______________________________________________________________

Методи та критерії визначення адекватності ФН:

Суб’єктивні_____________________________________________________________

Об’єктивні_____________________________________________________________

Оцінка ефективності призначеного лікування:

Суб’єктивні_____________________________________________________________

Об’єктивні_____________________________________________________________

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Корекції положення матки, при її опущенні І ст., сприятимуть наступні засоби ФР:

  1. 1- дихальні вправи
  2. 2- силові вправи
  3. 3- лікування положенням, лежачи на спині з піднятим тазом
  4. 4- стрибки
  5. 5- ходьба

2.Фізичні вправи в ІІІ триместрі вагітності слід виконувати переважно з наступного в.п.:

  1. 1- лежачи на спині без подушки.
  2. 2- сидячи.
  3. 3- колінно-ліктьовому
  4. 4- стоячи
  5. 5- лежачи на животі

3. Вагітній жінці, що перебуває у ІІ триместрі вагітності протипоказані наступні ФВ:

  1. 1- на рівновагу
  2. 2- плавання
  3. 3- ходьба
  4. 4- діафрагмальне дихання
  5. 5- вправи із значним напруженням м’язів черевного пресу

4. При ретрофлексії матки спеціальні ФВ слід виконувати із наступного в.п.:

  1. 1- лежачи на спині
  2. 2- з опорою на коліна
  3. 3- колінно - ліктьового
  4. 4- сидячи
  5. 5- лежачи на спині з піднятим нижнім кінцем

5. У післяпологовому періоді породіллі з розривами м’язів промежини протипоказані ФВ:

  1. 1- з розведенням ніг
  2. 2- діафрагмальне дихання
  3. 3- динамічні вправи для верхніх кінцівок
  4. 4- ізометричні для дистальних верхніх кінцівок
  5. 5- ходьба

6.У жінки з хронічним аднекситом виконанням ФВ на відведення стегна можна вирішити наступну спеціальну задачу:

  1. 1- підвищити еластичність зв’язок матки
  2. 2- знизити тонус м’язів тазового дна
  3. 3- зменшити поперековий лордоз
  4. 4- попередити порушення прохідності маточних труб
  5. 5- зменшити явища лімфо - венозного стазу у венозних сплетеннях малого тазу.

7. У ФР жінки перші 8 - 10 тижнів вагітності в заняттях ФВ слід уникати:

  1. 1- стрибків
  2. 2- дозовану ходьбу
  3. 3- ФВ для зміцнення м’язів живота, тазового дна
  4. 4- статичних ДВ
  5. 5- ФВ без змін внутрішньочеревного тиску

8. Для рішення спеціальних задач ФР в жінки з вагітністю 33 тижні при поперечному положенні плода доцільно виконувати ФВ:

  1. 1- лежачи на боці, протилежному голівці плоду
  2. 2- з ізометричної напругою черевної стінки
  3. 3- рефлекторні
  4. 4- ідеомоторні
  5. 5- зі значним підвищенням внутрішньочеревного тиску

9. Інтенсивність ФН при заняттях ЛГ у вагітної жінки буде адекватної, коли в неї спостерігається:

  1. 1- вираз задоволення на обличчі
  2. 2- значна гіперемія обличчя
  3. 3- артеріальний тиск не відповідає пульсу
  4. 4- порушена координації рухів
  5. 5- блідість обличчя

10. Для  рішення спеціальних задач ФР у вагітної жінки слід використати наступний засіб:

  1. 1- щадний руховий режим
  2. 2- велотренування
  3. 3- дозовану ходьбу
  4. 4- лікувальну гімнастику;
  5. 5- механотерапію

СИТУАЦІЙНІ КЛІНІЧНІ ЗАДАЧІ

(письмово підготувати та продемонструвати не менше 3 спеціальних фізичних

вправ для кожної)

1. Жінка М., 25р., астенічної будови, вже народжувала. Страждає хронічним запальним процесом придатків матки. Під час чергового обстеження виявляється відхилення матки вправо. Рs-72уд/хв, АТ-100/60 мм рт.ст.

  1. 2.Жінка Н., 30 р., перша нормальна вагітність 8 тижнів. Рs-78 уд/хв., АТ- 120/80 мм рт. ст.
  2. 3.Жінка М., 23 р., перша нормальна вагітність 27 тижнів. Рs-72 уд/хв., АТ-120/70 мм рт. ст.
  3. 4.Жінка І., 32 р., друга нормальна вагітність 34 тижні. Рs-80 уд/хв., АТ-125/70 мм рт. ст.
  4. 5.Жінка К., 28 р., перша нормальна вагітність, нормальні термінові пологи, післяпологовий період, 6 день. Рs-78 уд/хв., АТ-120/80 мм рт. ст.

6.Хвора Н. 30 років, поступила в клініку зі скаргами на загальну слабкість, підвищену втомлюваність, задишку при фізичних навантаженнях, тупі болі у правому підребер’ї, надмірну вагу. Зріст 160 см, маса тіла-120кг. Рs в стані спокою 78 уд/хв., АТ = 140/90 мм рт. ст. При УЗД органів черевної порожнини : гіпотонічний жовчний міхур з ознаками осаду в ньому. Загальний та біохімічний (печінкові проби) аналізи крові без патологічних змін. Рівень загального холестерину в крові 7,0 ммоль/л. При ВЕМ порогове навантаження — 110 Вт (50% від НМСК) з Рs - 160 уд/хв., АТ - 190/100 мм рт. ст., без негативної динаміки на ЕКГ.

7.Хвора 50 років, амбулаторно спостерігається з приводу цукрового діабету

  1. 2типу, середнього ступеня важкості. Зріст=165 см, маса тіла=90 кг. Гематологічні та гемодинамічні показники в межах норми. ЧСС у стані спокою 70 уд/хв, АТ = 120/80 мм рт ст.

         8.Хвора з діагнозом синдром подразненої кишки 35 років має зріст 178 см, масу тіла 66 кг. Г ематологічні та гемодинамічні показники в межах норми. ЧСС у стані спокою 78 уд/хв, АТ = 110/60 мм рт ст.

ПРОТОКОЛ ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИМ

Стать_____________________ , Вік__________________ , Рs сп.__________________

Діагноз__________________________________________________________________

Лікувальний період_______________________________________________________

Спеціальні задачі:

  1. 5._____
  2. 6._____

3.   _____________________________________________________________________

4.   _____________________________________________________________________

Засоби ФР:

руховий режим___________________________________________________________

спеціальні фізичні вправи

1._____________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________

3._____________________________________________________________________

4._____________________________________________________________________

фізичні вправи за фізіологічною класифікацією (додаток № 10):___________________________________________________________________

Дозування фізичного навантаження у процедурах ФР

Інтенсивність: Рsтрен. основної частини процедури (Додаток 8б)_________________

Форма ФР

Метод

Тривалість

процедури

Кратність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процедура масажу:


 зона___________________________________________________________________

прийоми_______________________________________________________________

Методи та критерії визначення адекватності ФН:

Суб’єктивні_____________________________________________________________

Об’єктивні_____________________________________________________________

Оцінка ефективності призначеного лікування:

Суб’єктивні_____________________________________________________________

Об’єктивні_____________________________________________________________

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(письмово підготувати одне за вибором)

1. «Плачуче» дихання при цукровому діабеті.

2.Культура жування в профілактиці виникнення захворювань органів травлення та ожиріння.

3.ВУМ-білдинг.

4.  Особливості ФР при порушеннях оваріально-менструального циклу.

5.  Масаж у післяпологовому періоді для профілактики і ліквідації лактостазу.

6.  Гінекологічний масаж.

7.  Профілактика корінцевого синдрому остеохондрозу під час вагітності та в

післяпологовому періоді.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна оцінка за результатами практичного заняття___________________

 

Практичне заняття № 5

 

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ НЕВРОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Актуальність проблеми

Гострі порушення мозкового кровообігу ( інсульти) посідають провідне місце серед захворювань і є частою причиною смерті, тимчасової чи стійкої втрати або зниження працездатності.

За статистикою третина хворих з центральними і периферичними паралічами втрачають працездатність через несвоєчасне і нерегулярне використання ФР, яка спрямована на відновлення втраченої рухової функції.

Навчальні цілі:

  • навчити виявляти, аналізувати патологічні зміни при центральних і периферичних парезах та паралічах для індивідуалізації ФР
  • обґрунтовувати і призначати ФР, проводити контроль адекватності ФН, оцінювати кумулятивний ефект

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять:

  • ознайомитися з матеріалами підручників, посібника
  • вивчити матеріали практикуму
  • повторити нормальну та патологічну анатомію і фізіологію нервової системи, ОРА
  • повторити методи дослідження нервової системи
  • повторити неврологічну характеристику захворювань та травм центральної і периферичної нервової системи
  • вирішити тестові завдання і клінічні задачі, виконати індивідуальне творче завдання

Студент повинен знати:

  • нормальну та патологічну анатомію, фізіологію нервової системи
  • відмінність між парезом і паралічем
  • принципи дозування ФН при захворюваннях та травмах центральної та периферичної нервової системи з руховими порушеннями
  • спеціальні ФВ, масаж, при захворюваннях центральної та периферичної нервової системи
  • методи і критерії визначення адекватності ФН і ефективності ФР

Студент повинен вміти:

  • використовувати результати оцінки стану центральної і периферичної нервової системи для індивідуалізації ФР
  • призначати ФВ, адекватні стану хворого за інтенсивністю, тривалістю і кратністю
  • демонструвати спеціальні ФВ, в тому числі прийоми масажу, при захворюваннях центральної та периферичної нервової системи
  • оцінювати адекватність ФН і визначати ефективність ФР

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  • призначати ФР хворим із спастичними і в’ялими паралічами та парезами за протоколом, демонструвати спеціальні ФВ (лікування положенням, пасивні), виконувати масаж паретичних кінцівок відповідно до тонусу м’язів
  • призначати ФР хворим з остеохондрозом хребта за протоколом, демонструвати спеціальні ФВ (анталгічні положення при корінцевому синдромі, ФВ для зміцнення м‘язового корсету)
  • проводити оцінку адекватності ФН та ефективності ФР

 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ТЕМИ

При центральних (спастичних) парезах і паралічах ФР починають з 2-3 дня виникнення ГПМК, коли загроза життю минула, зникло рухове збудження, стабілізувались показники гемодинаміки, не наростає неврологічна симптоматика.

Використовують: лікування положенням (надання паретичним кінцівкам положення протилежне позі Верніке-Манна), ізольовані пасивні ФВ (окремо в кожному суглобі, починаючи з дрібних суглобів, виконують їх повільно, розкладають рухи у складних суглобах на окремі рухи по площинам), активні ФВ для тулуба і здорових кінцівок, чергуючи їх з пасивними для ураженої кінцівки (Додаток № 17), масаж уражених кінцівок відповідно до тонусу м’язів у фізіологічному положенні , що поєднується з пасивними ФВ, навчання хворих побутовим, трудовим навичкам. Масаж голови призначається не раніше 4 тижня після розвитку інсульту.

Периферичні (в’ялі) парези і паралічі без застосування ФР ускладнюються переродженням м’язів у жирову, сполучну тканину, розвитком рубців периневральних тканин, м’язово-суглобових контрактур, що призводить до інвалідизації пацієнтів, безперспективності проведення невролізу, пластики периферичних нервів.

Використовують:       лікування положенням (протилежне можливій

контрактурі), масаж у відповідності до тонусу м’язів у коригованому положенні, спеціальні ФВ, які не перевищують фізіологічного об’єму рухів (Додатки №18,19), повторюючи їх багатократно протягом дня, електроміогімнастика у фізіологічному положенні.

При травмах СМ вище Х грудного хребця розвиваються спастичні паралічі, нижче -в’ялі.

Використовують: лікування положенням (лежачи на спині, ноги в незначному відведенні і розігнуті в тазостегнових і колінних суглобах, гомілковостопні суглоби - у фізіологічному положенні, ноги підняті на 60­-100, при в’ялих паралічах - бинтування гомілок еластичним бинтом), пасивні ФВ (при спастичних ураженнях - повільно, плавно, ритмічно, без больових відчуттів, при в’ялих - не перевищуючи фізіологічного об’єму рухів), активні ФВ для інтактних м’язів, ДВ для підтримки автоматизму сечового міхура (при неглибокому вдиху нахилитися вперед і натиснути на ділянку проекції міхура в певні години для сечовипускання), навчання хворих рівновазі, ходьбі за допомогою милиць, побутовим, трудовим навичкам.

При корінцевих синдромах остеохондрозу поперекового відділу хребта використовують: лікування положенням (кінцівки зігнуті в колінних і кульшових суглобах, сухе розтягнення хребта, носіння корсета), активні ФВ (на розтягнення м’язів, що перебувають в контрактурі, зміцнення м’язів черевного пресу, спини, сідниць (Додаток №20)) у формах ЛГ та дозованого плавання, масаж, починаючи з підгострого періоду (класичний, сегментарний, періостальний, баночний

Оцінка ефективності ФР за ступенем відновлення порушених функцій проводиться шляхом визначення амплітуди активних і пасивних рухів, сили та тонусу м’язів, координації рухів, об’єму побутових і трудових рухових навичок.

ПРОТОКОЛ ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИМ

Стать_____________________ , Вік__________________ , Рs сп.__________________

Діагноз__________________________________________________________________

Лікувальний період________________________________________________________

Спеціальні задачі:

  1. 1._____
  2. 2._____

3._____________________________________________________________________

4.   _____________________________________________________________________

Засоби ФР:

руховий режим___________________________________________________________

спеціальні фізичні вправи

1._____________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________

3._____________________________________________________________________

4._____________________________________________________________________

фізичні вправи за фізіологічною класифікацією (додаток № 10):____________________________________________________________________

Дозування фізичного навантаження у процедурах ФР

Інтенсивність: Рsтрен. основної частини процедури (Додаток 8б)_________________

Форма ФР

Метод

Тривалість

процедури

Кратність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процедура масажу:

зона___________________________________________________________________

прийоми_______________________________________________________________

Методи та критерії визначення адекватності ФН:

Суб’єктивні_____________________________________________________________

Об’єктивні_____________________________________________________________

Оцінка ефективності призначеного лікування:

Суб’єктивні_____________________________________________________________

Об’єктивні_____________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Зменшенню стиснення корінців спинномозкових нервів у задніх відділах хребта у хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта сприяє:

  1. 1- положення лежачи на спині з зігнутими в колінних суглобах ногами
  2. 2- тривале перебування у положенні сидячи
  3. 3- положення на спині з випрямленими ногами
  4. 4- піднімання випрямлених ніг з положення лежачи на спині
  5. 5- підйом тулуба з положення лежачи на спині з випрямленими ногами

2. Для зниження тонусу м’язів у хворих з центральним паралічем слід використовувати наступні ФВ для ураженої верхньої кінцівки:

  1. 1- відведення її з легким потряхуванням
  2. 2- інтенсивне розминання згиначів
  3. 3- швидке пасивне згинання в променево-зап‘ясному суглобі
  4. 4- інтенсивне розтирання згиначів пальців
  5. 5- швидке згинання руки у ліктьовому суглобі

3. Вправи на формування навички правильної ходьби у вигляді її пасивної імітації при спастичних паралічах необхідно починати хворим, що перебувають на наступному руховому режимі:

  1. 1- суворому постільному
  2. 2- розширеному постільному
  3. 3- вільному
  4. 4- щадному
  5. 5- палатному

4. Який засіб ФР вирішить спеціальні задачі при периферичному паралічі верхньої кінцівки:

  1. 1- лікувальна гімнастика
  2. 2- активні гімнастичні вправи
  3. 3- коригуючі вправи
  4. 4- пасивні гімнастичні вправи
  5. 5- ізометричні вправи

5. Загальною задачею ФР у хворих зі спастичною параплегією після травми спинного мозку є:

  1. 1- профілактика розвитку суглобових контрактур
  2. 2- попередження розвитку м’язових контрактур
  3. 3- профілактика гіпостатичної пневмонії
  4. 4- зниження тонусу вражених м’язів
  5. 5- збільшення продукції синовіальної рідини в суглобах вражених кінцівок

6. Який прийом масажу буде сприяти відновленню функції уражених м’язів у хворої з невритом лицьового нерва справа:

  1. 1- розтирання м’язів справа без усунення м’язової дистонії
  2. 2- перервна вібрація уражених м’язів з попереднім розтягуванням м’язів зліва
  3. 3- перервна вібрація уражених м’язів без попереднього усунення дистонії м’язів
  4. 4- інтенсивне розминання м’язів з обох боків
  5. 5- погладжування справа при розтягуванні й фіксації долонею м’язів зліва

7. Яке лікування положенням варто призначити пацієнтці з невритом лицьового нерва справа:

  1. 1- періодично нахиляти голову вліво, підтримуючи її рукою з опорою на лікоть
  2. 2- перетягувати м’язи з хворого боку в здорову знизу вгору за допомогою хустки
  3. 3- перетягувати м’язи справа наліво лейкопластирною пов’язкою
  4. 4- спати на лівому боці
  5. 5- перетягувати мімічні м’язи зліва направо лейкопластирною пов’язкою, звужуючи очну щілину

8. Яка зміна м’язів характерна для хворих на центральний параліч?

  1. 1- зниження тонусу м’язів, що приводять плече
  2. 2- підвищення тонусу м’язів, що приводять плече
  3. 3- зниження тонусу м’язів-згиначів передпліччя
  4. 4- розтягнення м’язів, що згинають пальці
  5. 5- зниження рефлекторної збудливості м’язів-згиначів кисті
  6. 9.Яка з нижчеперелічених форм ФР може вирішити спеціальні задачі у пацієнта з невритом променевого нерва?
  7. 1- теренкур
  8. 2- дозована ходьба
  9. 3- велотренування
  10. 4- біг підтюпцем
  11. 5- лікувальна гімнастика
  12. 10.ФВ зі зміною положення голови у хворих з інсультом сприяють:
  13. 1- підвищенню загальної аеробної витривалості
  14. 2- профілактиці розвитку патологічних сінкінезій
  15. 3- відновленню функції рівноваги
  16. 4- підвищенню глибоких рефлексів
  17. 5- попередженню формування пози Верніке-Мана

 

СИТУАЦІЙНІ КЛІНІЧНІ ЗАДАЧІ

(письмово підготувати та продемонструвати не менше 3 спеціальних фізичних

вправ для кожної)

  1. 1.Хворий Т., 36 років, перебуває на стаціонарному лікуванні протягом 10 днів з приводу ГПМК за ішемічним типом з правосторонньою геміплегією. У хворого спостерігається гіпертонія наступних груп м’язів: підошовних флексорів стопи, розгиначів стегна, гомілки, флексорів і пронаторів передпліччя, кисті, великого грудного м’язу. Рs - 80 уд/хв, АТ - 110/80 мм рт. ст.
  2. 2.Хворий А., 20 р., з посттравматичним невритом променевого нерва зліва, що супроводжується паралічем відповідних м’язів передпліччя і кисті, перебуває на амбулаторному етапі реабілітації. Рs - 76 уд/хв, АТ - 120/80 мм рт.ст.
  3. 3.Хворий 55 років тиждень тому поступив в клініку з приводу ГПМК за геморагічним типом з лівосторонньою геміплегією. Об’єктивно: незначна гіпертонія м’язів, які приводять плече, пронаторів і згиначів передпліччя, кисті і пальців, м’язів, які обертають стегно назовні, підошовних згиначів стопи. АТ = 130/80 мм рт ст., ЧСС спокою = 74 уд/хв.
  4. 4.У хворого 25 років після перенесеної ГРВІ два дні тому розвинувся неврит лицьового нерва зліва зі всіма відповідними руховими порушеннями по типу паралічу. АТ = 120/70 мм рт ст., ЧСС спокою = 68 уд/хв.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

(письмово підготувати одне за вибором)

  1. 1.Використання профілактора Євмінова при остеохондрозі хребта
  2. 2.Постізометрична релаксація при остеохондрозі хребта
  3. 3.Масаж при невриті лицьового нерва
  4. 4.ВОВАТН-терапія при спастичних формах ДЦП
  5. 5.Іппотерапія при ДЦП

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна оцінка за результатами практичного заняття_________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

Сайт кафедри - www.sport-med.com.ua

Спортивна медицина

1. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце / Амосов Н.М., Бендет Я.А. – К.: Здоров’я, 1984. - 254 с.

2. Граевская    Н.Д.  Долматова  Т.И.  Спортивная  медицина  /  Граевская    Н.Д.  Долматова Т.И. - М.: Советский спорт, 2005. - 277 с.

3. Детская  спортивная  медицина  /  Руководство  под  ред.  Тихвинского  С.Б., Хрущева С.В. – М., 1984. – 558 с.

4. Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии / Зациорский В.М. - М.:  ФиС, 1979. - 151 с.

5. Карпман В.Л. Спортивная медицина / под. ред. В.Л. Карпмана.- М., 1980 – 346 с.

6. Кеннет Купер. Новая аэробика / Кеннет Купер. – М.: ФиС, 1976. –119с.

7. Куколевский  Г.М.,  Граевская  Н.Д.  Основы  спортивной  медицины / Куколевский Г.М., Граевская Н.Д. - М.: Медицина, 1971. - 367 с.

8. Мартиросов  Э.Г.  Методы  исследования  в  спортивной  антропологии  / Мартиросов Э.Г. – М.: ФиС, 1982. – 246 с.

9. Платонов  В.Н.  Допинг  и  эргогенные  средства  в  спорте  /  Под  общей редакцией Платонова В.Н. – К.: Олимпийская литература, 2003. - 574 с.

10. Романишин М.Я. Фізична реабілітація в спорті / Романишин М.Я. – Рівне, 2007. - 366 с.

11. Романчук  А.П.  Современные  подходы  к  оценке  кардиореспираторных взаимодействий у спортсменов / Романчук А.П. – Одесса: Астропринт, 2006. -231с.

12. Спортивная физиология / под ред. Я.М. Коца. – М., 1986. – 282 с.

13. Уилмор  Дж.  Х.,  Костил  Д.Л.  Физиология  спорта  и  двигательной активности  (перевод  с  английского)  /  Уилмор  Дж.  Х.,  Костил  Д.Л.  -  К.: Олимпийская литература, 1997. – 574 с.

14. Хамзин  Х.Х.  Правильная  осанка  /  Хамзин  Х.Х.    -  М.:Медицина.  1972.  –94с.

15. Шаповалова  В.А.,  Коршак  В.М.,  Халтагарова  В.М.  і  ін.  Спортивна медицина  і  фізична  реабілітація  /  Шаповалова  В.А.,  Коршак  В.М.,  Халтагарова В.М. і ін. - К.: Медицина, 2008. - 246с.

16. Медична  література  в  електронних  бібліотеках:  PubMed,  Embase,  Scirus, Google Scholar, eLIBRARY.RU

17. Відкриті електронні бібліотеки з медицини (повнотекстові версії статей): 

PubMed Central, BioMed Central, Directory of open access journals - Health Sciences, Public Library of Science - Medicine, FreeMedicalJournals.com

Фізична реабілітація

 

18. Абрамченко В.В., Болотских В.М. Лечебная физкультура в акушерстве и гинекологии:  Руководство для врачей / Абрамченко В.В., Болотских В.М.  – М.: ЭЛБИ – СПб, 2007. – 220 с.

19. Белая  Н.А.  Руководство  по  лечебному  массажу  /  Белая  Н.А.  –  М.: Медицина, 1983. - 287с.

20. Белова А.Н. Нейрореабилитация: руководство для врачей / Белова А.Н. – М.: Антидор, 2000. – 568 с.

21. Бирюков  А.А.,  Валеев  Н.М.,  Гарасева  Т.С.  Физическая  реабилитации:  учебник для студентов высших учебных заведений / Бирюков А.А., Валеев Н.М.,

Гарасева Т.С. – Ростов н/Д.: Феникс, 2008. – 602 с.

22. Болезни  органов  дыхания  (Частная  пульмонология):  Руководство  для врачей / Под ред. акад. Полеева Н.Р. - М.: Медицина. 1990. – 383 с.

23. Бонев  Л.  Руководство  по  кинезитерапии  /  Под  ред.  Л.  Бонева  и  др.  – София: Медицина и физкультура, 1978. - 357 с.

24. Воробьёва  И.И.  Двигательный  режим  и  лечебная  физкультура  в пульмонологии / Воробьёва И.И. - М.: Медицина, 2000. - 64с.

25. Гольдблат  Ю.В.  Медико-социальная  реабилитация  в  неврологии  / Гольдблат Ю.В. – СПБ.: Политехника, 2006. - 606 с.

26. Даниел  Г.  Бессесен,  Роберт  Кушнер  Избыточный  вес  и  ожирение.

Профилактика,  диагностика  и  лечение  /  Даниел  Г.  Бессесен,  Роберт  Кушнер.  - Бином, 2004. – 240 с.

27. Денисов М. Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатра / Денисов М. Ю. - М.: Издатель Мокеев, 2000. – 295 с.

28. Епифанов  В.А.  Лечебная  физкультура  /  Епифанов  В.А.  -  М.:  ГЕ  ОТАР  МЕДИА, 2009. - 568 с.

29. Епифанов В.А. Лечебная физкультура и врачебний контроль /Под ред. В.А. Епифанова, Г.Л. Апанасенко. -  М.: Медицина, 1990. - 366 с.

30. Епифанов  В.А.  Медицинская  реабилитация:  Руководство  для  врачей  / Епифанов В.А. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 326 с.

31. Епифанов  В.А.  Лечебная  физкультура  /  Справочник  под  ред.  В.А. Епифанова. - М.: Медицина, 1987. - 528 с.

32. Иванов С.М. Лечебная физическая культура при заболеваниях в детском возрасте / под ред. проф. С.М. Иванова. – М.: Медицина, 1983. – 400 с.

33. Карр Ф.  Акушерство, гинекология и здоровье женщины / Карр Ф.  – М.:   МЕДпресс-информ, 2005. – 176 с.

34. Клапчук  В.В.  Лікувальна  фізкультура  і  спортивна  медицина:  підручник для студентів вищих навчальних медичних закладів / під ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка. – К.: Здоров’я, 1995. - 310 с.

35. Коваленко Е.А., Гуровский Н.Н. Гипокинезия / Коваленко Е.А., Гуровский Н.Н. – М.: Медицина, 1980. – 320 с.

36. Кузин М.И., Шкроб О.С. Лечебная гимнастика в грудной хирургии / Кузин М.И., Шкроб О.С. М: Медицина, 1984. – 174 с.

37. Мухін  В.М.  Фізична  реабілітація  /  Мухін  В.М.  -  К.:  Олимпийская література, 2005. - 301с.

38. Николаева  Л.Ф.,  Аронов  Д.М.  Реабилитация  больных  с  ишемической болезнью сердца / Николаева Л.Ф., Аронов Д.М. - М.: Медицина, 1988. -280с.

39. Поллок  М.Л.,  Шмидт  Д.Х.  Заболевания  сердца  и реабилитация  /  Поллок  М.Л., Шмидт Д.Х. - К.: Олимпийская література, 2000. - 239 с.

40. Попов С.Н. Физическая реабилитация / Попов С.Н. - Ростов н/Д.: Феникс,  2004. - 608 с.

41. Попова  Н.А.  Лечение  спастических  параличей  в  остром  и  подостром периоде / Попова Н.А. – М.: госуд. Изд-во медицинской литературы, 1963. – 120с.

42. Преварский  Б.П.  Двигательные  режимы  больных  хронической ишемической болезнью сердца: Метод. рекомендации. / Преварский Б.П. и др. - Киев,1981, - 23с.

43. Руне Хедман. Спортивная физиология / Руне Хедман. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 152 с.

44. Силуянова  В.А.  Клинико-физиологическое  обоснование  применения  лечебной  физической  культуры  при  заболеваниях  дыхательного  аппарата// Лечебная  физкультура  в  системе  медицинской  реабилитации:  Руководство  для врачей/  Под ред. А. Ф. Каптелина, И. П. Лебедевой. – М.: Медицина, 1995. - С. 262-268

45. Тайсон  С.  Начните  двигаться:  Руководство  по  восстановлению двигательных функций после перенесенного инсульта / под ред. Гуриной Л.А. – СПБ.: Политехника, 2001. – 81 с.

46. Трещинская  М.А.,  Головченко  Ю.И.  Базисная  терапия  церебрального инсульта  как  основа  его  лечения  /  Трещинская  М.А.,  Головченко  Ю.И.  - Медицина неотложных состояний, 2007, №3. - с.75-78.

47. Хоули Э., Френкс Б. Руководство инструктора оздоровительного фитнеса / Хоум Э., Френкс Б. - Киев, 2004. – 249-252 с.

48. Шаталюк  Б.П.,  Бориско  А.С.,  Картыш  А.П.  Лечебная  физкультура  при бронхиальной астме / Шаталюк Б.П., Бориско А.С., Картыш А.П. - К.: Здоров’я, 1985. – 60 с.

49. Шурыгин Д.Я., Вязицкий П.О., Сидоров К.А. Ожирение / Шурыгин Д.Я., Вязицкий П.О., Сидоров К.А. - М.: Медицина, 1980. – 264 с.

50. Юмашев Г.С., Фурман М.Е. Остеохондроз позвоночника / Юмашев Г.С., Фурман М.Е. – М.: Медицина, 1984. – 383 с.


ДОДАТКИ

Додаток  №1

Таблиця  для визначення середнього артеріального  тиску, розрахованого  за формулою Хікема:

АТсер = ДАТ+(САТ-ДАТ)/3


Додаток №2

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освітиі науки

України20.07.2009 N 518/674( z0772-09 )

Методи діагностики функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку.  Методика проведення функціональної проби Руфьє:

     Учень повинен виконати 30 присідань з витягнутими вперед руками протягом 45 с. Учневі пропонують самостійно і голосно проводити рахунок ("один", "два" і т.ін.), що дозволяє уникнути затримки дихання.

     Після 3-5 хв відпочинку, у положенні сидячи, в обстежуваного підраховують пульс кожні 15 с, доки не буде отримано 2-3 однакові цифри. Отримані дані записують до протоколу, і пропонується виконати навантаження.

     Під час виконання проби необхідно стежити за збереженням стандартних умов виконання навантаження, за зовнішніми ознаками втоми дитини.

     Після закінчення присідань учень сідає і проводиться підрахунок пульсу за перші 15 с першої хвилини відновлення та за останні 15 с першої хвилини відновлення.

                   Оцінку функціональних можливостей серцево-судинної системи проводять за індексом Руфьє (ІР), що розраховується за формулою:

ІР =  4*(Рs1+Рs2+Рs3)-200

10

     де: Ps1 - пульс за 15с у стані спокою; Ps2 - пульс за перші 15с  першої хвилини відновлення;  Ps3  - пульс за останні 15 с першої хвилини відновлення. 

  Рівні функціонального   резерву    серця    визначаються    з урахуванням п'яти

градацій:

     ≤ 3 - високий рівень;

     4-6 - вище середнього (добрий);

     7-9 - середній;

     10-14 - нижче середнього (задовільний);

      ≥ 15 - низький;

     Ps - частота серцевих скорочень.

 Директор Департаменту  материнства, дитинства 

 та санаторного  забезпечення МОЗ                                                      Р.О.Моісеєнко 

 Директор Департаменту  загальної   

середньої  та дошкільної освіти МОН                                                    О.В.Єресько 

 

Додаток №3. 

Оцінка функціональних можливостей

 

Проба

 

Стать

 

Рівні

Дуже низький

Низький

Нижчий за середній

Середній

Вище за середній

Дуже Високий

1.Спірометрія (ЖЕЛ), %  від НЖЕЛ для чоловіків і жінок (Патент №67342)

<70

70-79

80-89

90-100

101-110

>110

2.Кистьова

динамометрія, кг  (Патент

№92820)

Ж

<22

23-27

28-32

33-37

38-42

>42

Ч

<29

30-39

40-49

50-59

60-69

>69

3.Сходження на  4 поверхи 

практично

здорових  осіб

20-29 років,

уд/хв/Вт (Патент

34351А)

Ж

>1,30

1,21-1,30

1,11-1,2

1,01-1,1

0,8-1,0

Ч

>1,0

0,91-1,0

0,81-0.9

0,71-0,8

0,6-0,7

4.PWC170, Вт

(Патент №84722)

Ж

<72

72-93

94-115

116-137

138-159

>159

Ч

<83

72-93

114-144

145-175

5.ІГСТ, ум.од 

< 55

56-64,9

65-79,9

80-89,9

>90

  1. 6.МСК

практично

здорових осіб 20-29 років. л/хв (Аулік)

Ж

<1,69

1,69-1,99

2 – 2,49

2,5-2,8

>2,8

Ч

<2,79

2,79-3,09

3,1-3,69

3,7-4.0

>4.0

 

  При всіх значення ЖЕЛ, сили, PWC170  нижчих за середній рівень, можна розраховувати біологічний вік за формулами: 

1.для ЖЕЛ:                  БВ= ПВ +[(НЖЕЛ-ФЖЕЛ):0,03] -7

2.сила для чоловіків:  БВ= ПВ + (50-МДС, кг):0,78

   сила для жінок:        БВ= ПВ + (33-МДС, кг):0,32

3.ФБВ для чоловіків: БВ= ПВ + (145-PWC170 факт):2

   ФБВ для жінок:       БВ=  ПВ + (116- PWC170 факт):2

Додаток №4.

НЖЄЛ за віком та зростом для чоловіків, л/хв

 

НЖЄЛ за віком та зростом для жінок, л/хв

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 5.

Реакція показників гемодинаміки на пробу Мартіне-Кушелевського

Тип реакції

Зміни ЧСС (у % до даних у спокої) та АТ

ЧСС

АТ сист.

АТ діаст

АТ пульсове

1. нормотонічний

Зростає на

60-80%,

але не ≥ 100%

Зростає на

15-30%

Знижується на

10-35%

Зростає на 60-

80%, але не

≥100%

2. астенічний

(гіпотонічний)

Зростає на

100% і більше 

Зростає незначно,

не змінються або знижується

Не змінюється

або незначно

підвищується

або

знижується

Зростає не

більше ніж на

20%, не

змінюється або

зменшується

3. гіпертонічний

Зростає на

100% і більше

Зростає більше ніж на 30%

Підвищується

до 95 мм рт.ст

і більше

 

4. дистонічний

Зростає на

100% і більше

Зростає більше ніж на 30%

Знижується аж

до нескінченого

тону

 

5.зі сходинковим 

підйомом АТ

Зростає на

100% і більше

Зростає на 2-3

хвилині

відновлення у

порівнянні з

першою хвилиною

 

 

Додаток № 5а.

Оцінка збудливості симпатичного відділу вегетативної

нервової системи

Збудливість

Прискорення Ps/хв

Нормальна:

Слабка

0–6

Середня

7–12

Жива

13–18

Підвищена:

Слабка

19–24

Помітна

 

25-30

Значна

31–36

Різка

≥37

 

Додаток №6. Номограма Astrand-Ryhming

На шкалі  А  для  чоловіків  або  Б  для  жінок  відмічається    потужність    другого

навантаження  проби  PWC170  в  кГм/хв  (1  Вт  =  6  кГм/хв).  З  визначеної  крапки проводиться вліво горизонтальна лінія до перетину зі шкалою 1 (значення споживання кисню    при    цьому  навантаженні).  На  шкалі  2  відмічаємо  крапку,  що  відповідає значенню  пульсу при другому навантаженні проби PWC170. Знайдені крапки на шкалі 1 і 2 з’єднуємо лінією, при перетині якої зі шкалою 3 визначаємо величину МСК.

 

 

Додаток №7.

Медичні групи, їх  характеристика та  особливості організації  занять фізичними  вправами   на уроках фізичною культурою в школах України (Наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки  України від 20.07.2009 № 518/674)

Назва  медичної групи

Медична характеристика групи

Характеристика фізичних  навантажень  у фізичному вихованні

Основна

1. Стан здоров’я –  здорові;

2. Фізичний розвиток  – середній або високий, гармонійний;

3.Рівень функціонально-резервних можливостей ССС  -  високий або вищий за середній;

 

1.У повному обсязі навчальної програми.

2.Заняття в спортивних секціях,  танцями після поглибленого медичного обстеження

3.Участь у змаганнях

Підготовча

1.Фізичний розвиток  – середній або нижчий за середній,  негармонійний;

2.Стан здоров’я – діти в

реабілітаційному періоді після випадку гострої захворюваності, які  не потребують  курсу ЛФК;

3.Рівень функціонально-

резервних можливостей ССС  -   середній

1. Поступове збільшення навантаження без здачі нормативів.

2.Додаткові заняття  у групах загально-фізичної підготовки або в домашніх умовах з метою  ліквідації недоліків у фізичній підготовці (за індивідуальними

комплекс-завданнямивправ, спрямованими на підвищення рівня функціональних

можливостей ССС та СД, на зміцнення певної групи м’язів, на оволодіння певними руховими навичками або підвищення рівня їх виконання)

3.Заборонено заняття в спортивних секціях

Спеціальна

1.Фізичний розвиток – нижчий за середній, негармонійний

2. Стан здоров’я -  значні

відхилення постійного чи

тимчасового характеру, які 

потребують обмеження фізичних навантажень і не 

перешкоджають навчанню в  школі

3. Рівень функціонально-резервних можливостей ССС  – нижчий за середній

1.За спеціальними програмами з урахуванням  характеру і ступеня відхилень в стані здоров’я і фізичному розвитку

2.Проводиться вчителем з наданням  індивідуальних  завдань безпосередньо на

уроках

 

 

 

Додаток №8.

Режими тренувальних навантажень в залежності від рівня ФП (Купер К., 1976, Амосов М.М., 1984)

Параметри 

тренувального

навантаження

Рівень фізичної працездатності

низький

нижчий за

середній

середній

вищий за

середній

високий

Інтенсивність (за

величиною Ps, уд/хв.)

90 -100 

101 - 110 

111 - 120 

121 - 150 

>150

Тривалість, хвилин

40 - 60 

30 - 40 

30 

30 

10 – 15

Кратність

3  рази  на  тиждень  (п’ятикратні  заняття  не    покращують ефекту)

Додаток 8а. Інтерпретація ІМТ у відповідності з рекомендаціями ВООЗ:

Індекс маси тіла

 

Відповідність між масою тіла людини та її зростом

15,9 і менше 

Виражений дефіцит маси тіла

16—18,5 

Недостатня (дефіцит) маса тіла

18,6—24.9 

Норма

25—29,9 

Надмірна маса тіла

30—34,9 

Ожиріння первого ступеня

35—39,9 

Ожиріння другого ступеня

40 і більше 

Ожиріння третього ступеня

Додаток 8б. Дозування ФН за інтенсивністю у процедурі ФР                                        Рs трен. = Рs сп. + % ХР

          де ХР – різниця між  теоретично максимально допустимим пульсом для хворого 

(200 – вік) і  пульсом  хворого  в спокої, або, як різниця між пороговим пульсом, визначеним велоергометричною пробою у хворого  і пульсом хворого в спокої.

При активізації  ХР, %

Рівень інтенсивності ФН

10-15

Легкий

20-30

Помірний

40-50

Середній

60-75

Субмаксимальний

80-90

Білямаксимальний

95-100

Максимальний

>100

Надмірний

Додаток № 9. Механізм лікувальної дії ЛФК

 1. Тонізуюча дія - стимуляція діяльності фізіологічних систем організму

1. Стимуляція вегетативних систем при фізичному навантаженні

• Збільшення: ЧД, вентиляції

• Збільшення: ЧСС, МОК, АТ, споживання О2

2. Збільшення кровопостачання працюючих м’язів

3. Ресинтез макроергів, в першу чергу АТФ

4. Посилення обміну речовин

5. Стимуляція неспецифічного опору організму

6. Підвищення емоційного тонусу пацієнта

2. Трофічна дія

1. Посилення процесів регенерації і репарації

2. Прискорення резорбції запального ексудату

3.  Посилення  адаптаційно  -  трофічного  впливу  нервової  системи  -  посилення окислювально-відновних процесів без обов’язкової зміни кровопостачання

4. Профілактика атрофічних і дегенеративних процесів

5. Перебудова структури первинної кісткової мозолі

3.  Компенсаторна  дія  -  тимчасова  або  постійна  заміна  втраченої  або  зміненої функції

1.  Активізація  екстракардіальних  механізмів  кровообігу  -  скелетного  і

діафрагмального  м’язових  насосів,  положення  тіла,  наприклад:  ноги  вище

горизонтального рівня

2. Збільшення альвеолярної вентиляції при дихальної недостатності

3. Ходьба на милицях, протезах

4.  Зміна  типу  дихання  після  операції  на  органах  грудної  клітки  або  черевної

порожнини

4. Нормалізація і поліпшення порушених функції

1. М’язової сили, тонусу скелетної і гладкої мускулатури

2. Об’єма руху суглобів

3. Скорочувальної функції серця

• Зменшення ЧСС спокою

• Зменшення реакції ЧСС на стандартне фізичне навантаження

4. Пресорних і депресорних систем

• Зменшення АТ спокою

• Зменшення реакції ЧСС на стандартне фізичне навантаження

5. Дренажної функції

• Бронхолегеневої системи

• Жовчовивідної системи

6.  Функції  зовнішнього  дихання  -  легеневих  об’ємів,  бронхіальної  прохідності, вентиляції

7.Збільшення фізичної працездатності

Додаток №10

Фізіологічна класифікація фізичних вправ

1.  Фізичні вправи 

гімнастичні: спеціально підібрані поєднання природніх для людини рухів

спортивно-прикладні циклічні: ходьба (звичайна,  теренкур -  ходьба  по  місцевості  з певним кутом підйому); плавання, їзда на велосипеді; ходьба на лижах

ігрові: малорухливі, рухливі, ігри на місці 

ідеомоторні: ті, які виконуються в думках

рефлекторні: вправи, які засновані на вроджених безумовних рухових рефлексах дітей

2.  За режимом м’язового скорочення

ізометричні  (статичні):  напруження  м’язів  без  зміни  їх  довжини  і  відсутності  рухів  в просторі

динамічні: чергуються  фази  напруження  і  розслаблення м’язів  з  приведенням  в  рух суглобів змішані

3.  За об’ємом мускулатури, що бере участь у роботі

локальні: бере участь менше 1/3 м’язевої маси (для м’язів голови і шиї чи лише для рук)

регіонарні: бере участь від 1/2 м’язевої маси (лише для м’язів рук і поясу верхніх кінцівок або лише для м’язів тулуба)

глобальні: бере  участь  більш,  ніж 1/2 м’язевої  маси  (біг,  їзда  на  велосипеді,  ходьба, плавання)

4.  За ознаками активності

лікування положенням: спеціальне укладання кінцівок чи тулуба. постуральні ФВ

пасивні: виконуються методистом ФР 

активні: виконуються самим пацієнтом 

пасивно-активні

 

5.  За типом енергозабезпечення: 

аеробні: у % від максимального споживання кисню

анаеробні: максимальної, субмаксимальної анаеробної потужності змішані

6.  За розвитком рухових якостей

загальну  витривалість,  фізичну  працездатність  і  аеробні  можливості:  циклічні спортивно прикладні: ходьба, біг, плавання

силу (здатність долати зовнішній опір або протидіяти йому завдяки напруженню м’язів)

швидкісно-силові: «динамічна сила при швидких рухах»

власне  силові:  в  статичному  і  близьких  до  нього  режимах  (вправи  з  використанням зовнішнього  опору  -  вага  предметів,  опір  пружних  предметів,  зовнішнього  середовища; вправи, що обтяжені вагою власного тіла) 

гнучкість (властивості опорно-рухового апарату які визначають ступінь рухомості його ланок):  ФВ  на  розтягування  –  пасивні,  активні,  з  обтяженням  та  без  нього;  зберігати нерухоме положення в умовах максимальної амплітуди

спритність  і  координацію  рухів  (здатність  швидко  оволодівати  новими  рухами  і перебудувати  рухову  діяльність):  боротьба  з  тонічною,  швидкісною  і  координійною напруженістю – потрясування, вільні махові рухи; вправи у прискореному темпі: вправи із незвичайних вихідних положень та ін.

рівновагу  (статичну  і  динамічну):  рухи  і  пози  в  умовах,  що  утруднюють  збереження рівноваги; з прямолінійним і кутовим прискоренням 

швидкість  рухових  реакцій:  швидке  повторювання  реагування  на  об’єкт,  що  раптово з’являється  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 11.

1.Комплекс  лікувальної  гімнастики  №1  при  гострому  інфаркті  міокарда  на постільному руховому режимі:

Вихідне положення – лежачи на спині

1. Згинання і розгинання пальців кистей  рук 6-8 р. Дихання довільне.

2. Згинання і розгинання стоп 6-8 р. Дихання довільне.

3. Зігнути руки в ліктьових суглобах - вдих, випрямити руки і опустити вздовж тулуба – видих.

4. Зробити 2-3 спокійних вдихи і видихи, розслабитися. Почергове згинання ніг (одна нога згинається, а друга – розгинається) 4-6 р.

5. Почергове згинання ніг з ковзанням по постелі – 4-6 р. Дихання вільне. З  2-го

заняття згинання ніг виконувати, як при їзді на велосипеді (одна нога згинається, друга - випрямляється), не відриваючи ступні від постелі.

6. Руки вздовж тулуба, ноги випрямлені та незначно розведені. Повернути руки долонями догори, відвести в сторони, одночасно повернути назовні ступні – вдих.

Руки повернути долонями вниз, ступні ніг в середину – видих, повторити 4-6 р.

7. Ноги, зігнуті в колінних суглобах, опустити  на ліжко праворуч, потім ліворуч

(покачувати колінами). Повторити 4-6 р.

8.  Ноги  зігнуті  в  колінних  суглобах.  Підняти  праву  руку  вгору  –  вдих, дотягнутися  нею  до  лівого  коліна  –  видих,  і  навпаки.  Повторити  4-6  р.  Вправу

можна ускладнити: після підняття руки доторкнутися до випрямленої ноги.

9. Ноги випрямити. Відвести праву руку в сторону, повернути голову в той самий бік,  одночасно  відвести  ліву  ногу  в  сторону  на  постелі  –  вдих,    повернутися  у

вихідне положення – видих. Повторити 3-5 р.. Можна ускладнити підняттям ноги при відведенні.

10. Спокійне дихання 30-40 с. Розслабитися.

11.  Зігнути  руки    в  ліктьових  суглобах,  пальці  стиснути  в  кулаки,  обертання кистей  в  променево-запя’стних  суглобах  з  одночасним  обертанням  в  гомілко-стопних суглобах. Повторити 8-10 р. Дихання вільне.

12.  Ноги  зігнуті  в  колінах.  Підняти  праву  ногу  вгору,  зігнути  її,  повернутися  в вихідне положення, те саме  повторити лівою ногою. Повторити 4-6 р. Дихання довільне.

13.  Ноги  випрямлені  і  розведені,  руки  вздовж  тулуба.  Праву  руку  на  голову  – вдих,  на  видиху  торкнутися  протилежної  частини  постелі.  Те  ж  лівою  рукою.

Повторити 3-4 р., можна ускладнювати поворотами тулуба.

14.  Руки  вздовж  тулуба,  звести  сідниці,  напружити  м’язи  ніг.  Розслабитися. Повторити 4-5 р. Дихання довільне.

15. Вдих – підняти руки вгору, видих-опустити. Повторити 2-3 р.

2. Комплекс  лікувальної  гімнастики  №2  при  гострому  інфаркті  міокарда  на палатному руховому режимі:

Вихідне положення – сидячи на стільці.

1. Притулитися до спинки стільця, руки на колінах, не напружуватися. Руки до

плечей,  лікті  розведені  в  сторони  –  вдих,  опустити  руки  на  коліна  –  видих.

Повторити 4-5 р.

2. Перекати з п’ят на носки з розведенням ніг в сторони, одночасно стискати та

розтискати пальці в кулаки. Повторити 10-15 р. Дихання довільне.

3.  Руки  вперед,  вгору  –  вдих,  руки  опустити  через  сторони  вниз  –  видих.

Повторити 2-3 р. Дихання виконувати спокійно.

4.  Ковзання  ніг  по  підлозі  вперед  і  назад,  не  відривати  ступні  від  підлоги.

Повторити 6-8 р. Дихання довільне.

5.  Розвести  руки  в  сторони  –  вдих,  руки  -  на  колінах,  нахилити  тулуб  вперед-видих. Повторити 3-5 р.

6. Відвести в сторону праву руку і ліву ногу – вдих. Опустити руку і зігнути ногу – видих. Те ж - в протилежну сторону. Повторити 6-8 р.

7.  Опустити  руки  вздовж  тулуба.  Піднімаючи  праве  плече  вгору,  одночасно опустити  ліве  плече  вниз.  Змінити  положення.  Повторити  4-6  р.  Дихання довільне.

8. Розвести руки в сторони – вдих, руками підтягнути праве коліно до грудей – видих і опустити ногу. Те ж - лівим коліном. Повторити 4-6 р.

9. Руки перевести на пояс. Розслабити тулуб, звести лікті і плечі вперед, опустити голову  на  груди.  Вдих-випрямитися,  розвести  лікті  і  плечі,  спину  прогнути, голову  повернути  направо.  Розслабитися,  опустити  голову  на  груди. Продовжувати виконувати вправу, голову повернути вліво. Повторити 4-6 р.

10.Спокійне дихання, 3-4 р.

3. Вправи на розслаблення м’язів

1.  Стоячи,  на  рахунок  1-2  –  нахилити  голову  назад  –  вдих,  на  3-4  –  опустити голову, розслабити плечі, шию - видих

2.  Стоячи,  злегка  нахиливши  тулуб  вперед,  опустити  розслаблені  руки,  махові рухи вперед – назад до самостійної повної зупинки 

3. Стоячи, підняти руки вгору. Послідовно «кинути» кисті, лікті, плечі  опустити руки

4. Стоячи підняти руки вгору. Робити потряхування кистей і передплічь в ротації

5.  Сидячи    на  високому  стільці.  Припідняти  пряму  ногу  і  «кинути»  стопу  і гомілку, розслабляючи м’язи стегна. Повторити другою ногою

6.  Лежачи  на  спині,  ноги  зігнуті  в  колінах,  руки  підняти  вгору.  Послідовно «кинути»  кисті,  лікті,  плечі;  розслабити  одне  і  друге  коліно.  Намагатись досягнути повного розслаблення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 12

Комплекс фізичних вправ для хворого з пневмонією на постільному режимі

Вихідне положення

(в. п.)

 

Опис фізичних вправ 

Число повторів,

разів

 

Методичні особливості

Лежачи на спині

 

Глибокий вдих носом (на рахунок 1-2) – подовжений видих ротом (1-2-3-4)

2-4

 

У  кінці  вдиху  втягнути живіт

Лежачи на спині

 

Глибокий вдих носом (на

рахунок 1-2) – подовжений

видих ротом (1-2-3-4-5-6)

 

2-4

 

На  вдиху  -  стискати

кистями  рук  грудну

клітку з боків, на видиху –  натискати  кистями  на нижні  відділи  грудної клітки

Лежачи на спині

 

«Імітація» ходьби 

 

4-6

Не  відривати  п’яти  від ліжка. Темп повільний

Лежачи на

хворому

боці

Підняти руку – вдих, опустити - видих

 

4-6

Валик під здоровий бік

Лежачи на

здоровому

боці

 

Глибокий вдих – затримка

дихання на 5-7с, підняти руку на хворому боці, опустити її – видих

4-6

 

Темп  повільний, амплітуда мала

Лежачи на спині

 

Колові рухи в променево-зап’ясних і ліктьових суглобах

4-6

Темп  повільний, амплітуда мала

Лежачи на спині

 

Діафрагмальне дихання. Глибокий вдих – живіт піднімається, видих – опускається

2-4

Темп повільний

Лежачи на

спині

Згинання - розгинання стоп 

4-6

Темп повільний

Лежачи на

здоровому боці

 

Підняти руку – вдих, видих –

притиснути руку до грудей

 

2-4

Темп повільний

 

 

 

Додаток № 13   Комплекс  фізичних  вправ  при  легкій  формі  бронхіальної  астми  в період після приступу (режим щадно-тренувальний)

Вихідне

положення

(в. п.)

Опис фізичних вправ

Число

повторів

Методичні

особливості

Стоячи 

Ходьба: на 2 кроки- вдих, на 4 кроки- видих

2-4 хв

Темп повільний

Стоячи 

Розвести руки в сторони- вдих, повернути у в.п. –видих

10-12р.

Темп середній

Стоячи 

Зігнути ноги почергово в колінних

суглобах і підтягувати їх до грудей. При згинанні робити подовжений видих з вимовою звука ф-ф-ф

10-12р.

Темп середній

Стоячи

Піднятися на носки, відвести плечі  назад, долоні повернути назовні. Прогнутися – вдих, повернутися у в.п. – видих з вимовою звуків ш-ш-а-а-х-х-х

10-12р.

Темп середній

Стоячи 

Руки на талії. Присісти- видих, охопити руками коліна, встати- вдих

10-12р.

Темп середній

Стоячи 

Гімнастичну палицю тримати в опущених руках. Підняти палицю вгору, подивитися на неї – вдих, опустити вниз – видих. На видиху вимовляти звуки х-х-о-о-о

10-12р.

Темп повільний

Стоячи 

Відвести руки  і плечі назад- вдих, повернутися у в. п. – видих з вимовою звука м-м-м

10-12р.

Темп повільний

Стоячи,  ноги широко розста-влені

Нахил тулуба – видих з вимовою звуків б-р-у-х-х, повернутися у в.п. - вдих

10-12р.

Темп повільний,

почергово

намагатися торкнутися

руками пальців ніг

Стоячи 

Ходьба. В кінці ходьби піднімати руки на рахунок 1-2 вгору- вдих, 1-2-3-4 – опускати руки через сторони вниз з вимовою звука  ж-ж-у-у-у на видиху

2-3хв.

Поступово зменшувати

зменшуючи темп

від середнього до

повільного

 

Додаток №14

Дренажні положення при захворюваннях легень

Локалізація

А) Двостороння верхньодольова; 

B) Передній сегмент верхньої долі правої легені; 

C) Передній сегмент верхньої долі лівої легені; 

D) Задній сегмент верхньої долі правої легені;

E) Задній сегмент верхньої долі лівої легені; 

F) Передній сегмент середньої долі правої легені; 

G) Задній сегмент середньої долі правої легені; 

H) Нижньодольова; 

I) Лівий латеральний сегмент; 

J) Правий латеральний сегмент; 

K) Задній сегмент нижньої долі правої легені;

L) Передній сегмент нижньої долі правої легені 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 15

Особливості призначення ФР при дискінезіях жовчовивідних шляхів

Методика

проведення

заняття ЛГ

Тип дискінезії

гіпотонічний

гіпертонічний

Час проведення

За 1 годину до прийому їжі

За 1,5 – 2 годину до прийому

їжі

Темп

Середній, швидкий

Повільний, середній

Вихідне положення

Будь-яке, переважно

вертикальне

Переважно горизонтальне –

лежачи на спині з зігнутими в колінах ногами, у колінно-ліктьовому положенні

Дренажні

положення

На лівому боці

На правому боці

Види фізичних

вправ

Загально-розвиваючі вправи для різних м’язових груп

Дихальні вправи статичні і

динамічні

Дихальні вправи статичні і динамічні

Вправи у розслабленні м’язів

Для м’язів черевного пресу  із значними змінами внутрішньочеревного

тиску(нахили тулуба, ходьба з підняттям стегна)

Для м’язів черевного пресу із полегшуючих положень  з кількістю повторів   5 – 6

разів, без значного підвищення внутрішньочеревного тиску

Ігри середньої рухомості

Ходьба в повільному темпі

Спортивно-прикладні вправи

Ігри малорухомі

Навантаження за інтенсивністю

Середнє

Нижче за середнє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №16.

Спеціальні вправи для профілактики «діабетичної стопи»

1.  Пальці ніг піджати - випрямити

2.  Стоячи, поперемінно підніматися на носки, на п’яти

3.  Сидячи, опора на п’яти, зробити колові рухи носками стоп

4.  Сидячи,  підняти  ноги,  випрямлені  в  колінах  і  утримувати  паралельно підлозі

5.  Пальцями ніг м’яти газету

6.  Лежачи,  тягнути  носки  на  себе.  Підняти  прямі  ноги,  зробити  колові  рухи стопами

7.  Стоячи, відірвати п’яти від підлоги на 1см і різко опустити п’яти на підлогу, повторити 20 разів, зробити перерву на 10 сек і знову повторити вправу

8.  Сидячи,  постанова  і  утримання  стоп  на  тильних  поверхнях  пальців  на килимі, піску

9.  Підняття пальцями стоп з підлоги і перенесення  предметів

Доцільно повторювати цей комплекс вправ тричі на день по 10 хв в положеннях сидячи,  стоячи,  лежачи  з  горизонтально  розташованими  ногами,  опущеними  і піднятими на 30 см. Використовувати спеціальне лікувальне взуття та устілки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №17.

Комплекс фізичних вправ для хворого з відсутністю активних рухів,  підвищеним  м’язовим  тонусом  в  паралізованих  кінцівках  (давність інсульту 2-3 тижні)

в. п. 

Променевий нерв 

Ліктьовий нерв

1. Сидячи за столом, передпліччя на столі долонею донизу, невеликий валик (діаметр 3-4 см) під

Променево-зап`ястний суглоб 

1.Відведення та приведення кисті за допомогою методиста та (або) з самодопомогою 2.Відведення II-IV-V пальців від ІІІ-го

3.Відведення І пальця та

розгинання його, колові рухи

4.Передпліччя проноване:

супінація передпліччя

1.Вільне приведення кисті

2.Приведення IV-V пальців

до ІІІ пальця

3.Приведення І пальця та колові рухи

3.Приведення І пальця та колові рухи

4.Згинання IV-V пальців

2. Те саме, але без валика

5.Щипкові рухи кожним пальцем

6.Розгинання кисті з опором

5.Щипкові рухи кожним пальцем

6.Згинання кисті без опору

і з опором

3. Передпліччя  лежить на  ліктьовому  краї,  під променево-зап`ястним суглобом - валик

7.Розгинання кисті.

8.Розгинання пасивно зігнутих пальців

7.Згинання проксимальних

фаланг та розгинання дистальних фаланг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №18.

Інструкція по використанню ФР  при невриті лицьового нерву

1.Лікування положенням з перших днів

2.  Пасивні  фізичні  вправи:  проводять  під  контролем  зору,  перед  дзеркалом, виконують одночасно для паретичних і здорових м’язів, допомагаючи на хворому боці - пальцями руки.

Основні пасивні вправи:  

•  Піднімання та опускання брів;

•  Опускання повік;

•  Відтягування кута  рота  і  щоки  на хворому  боці  за  допомогою  введених в ротову порожнину пальців;

•  Пасивне відкривання рота;

•  Пасивне висування язика з ротової порожнини;

•  Складання  губ у трубочку за допомогою пальців.

3. Масаж

4. Електроміогімнастика

5.Активні  вправи:  починають  при  відновленні  незначних  довільних  рухів, здійснюють під контролем зору. Поступово, по мірі  зміцнення паретичних  м’язів виконують вправи, фіксуючи долонею м’язи здорової половини обличчя.

Активні вправи:

•  Піднімання брів;

•  Зведення брів;

•  Примруження очей;

•  Витягування губи для свисту, утримуючи за допомогою пальців кут рота з ураженого  боку;

•  Надування щік з підтриманням кута рота пальцями;

•  Перекочування повітряних кульок в защічних просторах;

•  Втягування щіки.

•  Поперемінне відтягування кутів рота в сторони.

•  Опускання нижньої  губи, піднімання верхньої губи, відкриваючи зовнішню поверхню зубів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 19.

Спеціальні  фізичні  вправи  для  профілактики  і  лікування  остеохондрозу грудного та поперекового відділів хребта

А. Вправи на розтягнення м’язів(міофасціальний стрейчінг).

1. Лежачи на спині з зігнутими колінами і стопами, що стоять на підлозі, закиньте ногу сторони, яка не постраждала, на іншу. «Верхньою» ногою м’яко натисніть на нижню, опускаючи її до підлоги. Зафіксуйте положення до рахунку 15-20.

2. Встаньте спиною до стіни, приблизно в 30см. від неї. Не відриваючи ступні від підлоги, поверніть верхню частину тіла і прикладіть долоні до стіни. Зафіксуйте положення до рахунку 15-20.

3.  Лежачи  на  спині,  підтягніть  коліно  до  однойменного  плеча,  обхопіть  задню поверхню  стегна  і  підтягніть  в напрямку  плеча,  розтягуючи  великий  сідничний м’яз. Зафіксуйте позу до рахунку 10-15. Припиніть розтяг. Підтягніть коліно до протилежного плеча. Зафіксуйте позу до рахунку 10-15 і опустіть ногу.

4.  Зручно  сісти  на  стілець,  ноги  на підлозі  на  всю  ступню.  Нахилитися  вперед, витягаючи  руки  вперед  і  вниз.  Голову  і  шию  вільно  звісити  вниз  між  колін. Зафіксуйте позу до рахунку 20-30. Повільно повернутися у вихідне положення.

5. Сидячи на стільці, зігнутися вперед, опустивши голову, схрестити руки перед собою  і  обхопити  ними  коліна  на  протилежних  сторонах.  Зафіксуйте  позу  до рахунку 10-15.

Б. Вправи на зміцнення м‘язів.

Стоячи,  тримаючись  за  стінку  або  спинку  стільця,  зігніть  ногу  в  коліні. Скороченням  великого  сідничного  м’яза  напружуйте  стегно.  Повторіть  10-12 разів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 20

Спеціальні  вправи  для  виправлення  неправильних  положень  плода  за  Кегелем:

1. Розслабтеся і прийміть в.п. стоячи, ноги нарізно, руки - вздовж тулуба. на рахунок «раз» - підніміть руки, розведіть їх  в сторони долонями вниз, встаньте навшпиньки, прогніть спину -  глибокий вдих, на рахунок  «два» - опустіть руки у в. п. – видих. Повторити ФВ 3-4 рази.

2. При  сідничному  передлежанні  лягти  на  бік,  до  якого  спрямована  спинка плода (правий – при ІІ позиції, лівий – при І позиції). Полежати спокійно 5 хв, ноги  зігнути  в  колінних  і  тазостегнових  суглобах.  Випрямити  верхню  ногу (залишивши  нижню  зігнутою).  На  глибокому  вдиху  –  зігнути  верхню  ногу  в колінному і тазостегновому суглобах, охопити коліно руками. При поперечному передлежанні – цю ФВ виконувати на боці протилежному тому, до якого звернена голівка плоду.

3. При  тазовому  передлежанні  відвести  коліно  на  стороні,  де  розташована спинка  плоду,  нахилити  тулуб  вперед,  плавно  описати  ногою  півколо,  злегка торкаючись  передньої  стінки  живота  –  на  видиху.  Пауза  –  глибокий  вдих, повторити  вправу  декілька  разів.    При  поперечному  передлежанні  –  робиться півколо ногою, до якої звернені сідниці плоду.

4. Наступну  вправу  необхідно  роботи  щодня  впродовж  всієї  вагітності.  В.п. лежачи на спині. Ноги зігнути в колінних і тазостегнових суглобах, стопи – упор в підлогу  на ширині плечей, руки вздовж тулуба. На рахунок «раз» зробити  вдих, підняти таз з упором на стопи і плечовий пояс. На рахунок «Два» опустити таз – видих.  Випрямити  ноги  і  напружити  сідниці.  Зробити  вдих  –  втягнути  живіт  і промежину.  Розслабити  всі  м’язи  –  видих.  Повторити  цю  вправу  5-6  разів, повільно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Joomla! Template design and develop by JoomVision

Контакти

Адреса: м. Київ, вулиця Луначарського, 5,

6-й поверх центральної районної поліклініки Дніпровського району,

телефон: (044) 517–72–26,

e-mail: info@sport-med.com.ua

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня17
mod_vvisit_counterВчера71
mod_vvisit_counterНа этой неделе17
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе725
mod_vvisit_counterВ этом месяце1979
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце3219
mod_vvisit_counterЗа все время369516

Сегодня: лют. 19, 2018